Унікальний номер справи № 754/8483/25 Головуючий у суді першої інстанції - Галась І.А.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/13161/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
19 вересня 2025 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року про передачу справи на розгляд іншого суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про відшкодування моральної шкоди. Просив стягнути з відповідача Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на його користь у відшкодування моральної шкоди 30 000,00 грн та зобов'язати відповідача надати обґрунтовані відповіді на його звернення.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05 червня 2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про відшкодування моральної шкоди передано для розгляду за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до Деснянського районного суду м. Києва.
Посилається на те, що судом було порушено норми процесуального права. На думку ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про передачу справи за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.
Вказує, що він звернувся до суду в порядку ч. 7 ст. 28 ЦПК України, відповідно до змісту якої він наділений правом подання позовної заяви за його вибором, та, враховуючи стан його здоров'я, подав позов до Деснянського районного суду м. Києва.
За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про передачу справи на розгляд іншого суду (п.9 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. За ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Процесуальні питання визначення підсудності цивільних справ врегульовано ст.ст. 26-32 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 7 ст. 28 ЦПК України, на яку посилався позивач ОСОБА_1 , звертаючись із позовом до Деснянського районного суду м. Києва як найближчого до його місця проживання, позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , останній свої вимоги про відшкодування моральної шкоди обґрунтовував ненаданням відповідачем відповіді на його звернення.
Відповідачем за своїми вимогами позивач визначив Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, як посадову особою, статус якої визначається Конституцією України, а не філію або представництво Верховної Ради України.
Відтак, положення ч. 7 ст. 28 ЦПК України не підлягають застосуванню до позову ОСОБА_1 у даній справі.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що ч. 7 ст. 28 ЦПК України визначено правило альтернативної підсудності, за яким позивач може звертатися до суду з позовом не за місцезнаходженням юридичної особи, а за місцезнаходженням її філії або представництва, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи. Права звертатися за місцем проживання позивача положеннями ч. 7 ст. 28 ЦПК України не передбачено.
Відповідно до письмових матеріалів справи, відповідач знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що за адміністративно-територіальним поділом м. Києва відносяться до Печерського району м. Києва.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про передачу справи на розгляд до Печерського районного суду м. Києва.
Доводи апеляційної скарги таких висновків суду першої інстанції не спростовують.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 05 червня 2025 року - залишенню без змін.
Порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час постановлення вказаної ухвали апеляційний суд не встановив.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: В.А. Нежура
Судді: С.М. Верланов
Т.О. Невідома