справа № 759/14018/24 головуючий у суді І інстанції Горбенко Н.О.
провадження № 22-ц/824/8271/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
16 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Березовенко Р.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Щавлінського С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 поданою представницею - адвокатом Усок Тетяною Сергіївною на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири,-
У липні 2024 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулися до Святошинського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, у якому просили:
стягнути з відповідачів 122 385, 00 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири та 10 000, 00 грн. витрат на проведення оцінки матеріального збитку.
Позовні вимоги обґрунтували тим, що ОСОБА_3 належить на праві власності 2/5 частки, а ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - по 1/5 частці двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
27 квітня 2024 року, в будинку АДРЕСА_2 з вини мешканців квартири АДРЕСА_3 сталося залиття квартири АДРЕСА_4 , в результаті обриву різьбового з'єднання трубопроводу холодного водопостачання на кухні квартири АДРЕСА_3 , про що було складено акт про залиття від 22 травня 2024 року. В акті зазначено, що було залито коридор площею 7,4 кв. м., стіни - обої прості - виявлено руді плями по свій товщині, підлога - паркет - вздуття та відставання по всій площі. Кімната - 11,7 кв. м. стіни - обої прості - виявлено руді плями по свій площині, підлога - паркет - вздуття та відставання по всій площі. Кімната - 19,1 кв. м. стіни - обої - виявлено руді плями по свій площі 14,2 кв.м. В квартирі АДРЕСА_4 відсутнє світло в туалеті, на кухні, не працюють розетки в кімнаті 11,7 кв.м. та на кухні, пошкодження внутрішньо-квартирної розводки.
Згідно звіту про незалежну оцінку майнового збитку (майнової шкоди) в наслідок залиття квартири АДРЕСА_5 складеного в ТОВ «Тригла - Центр» 06 червня 2024 року була встановлена ринкова вартість майнового збитку (майнової шкоди) завданої власникам квартири АДРЕСА_5 на суму 112 385,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, посилаючись на положення ст. ст. 22, 1166 ЦК України, позивачі просили стягнути з відповідачів вказану шкоду.
04 вересня 2024 року на адресу суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву, у якій відповідач заперечила проти заявлених позовних, посилаючись на їх безпідставність та недоведеність, оскільки акт про залиття є неналежним доказом на підтвердження викладених позивачами у позові обставин. Акт складено майже через 1 місяць після дати події, в ньому відсутні підписи потерпілої сторони та відповідачів, більше того, відповідачів ніхто не запрошував на складання Акту, огляд квартири відповідачів ніхто не проводив. За таких обставин, висновки про винуватість відповідачів у залитті квартири позивачів є безпідставними та такими, що ґрунтуються на недопустимих доказах. Відповідачі були позбавлені об'єктивної можливості надати свої заперечення проти фактів описаних в Акті, а також перевірити обсяги пошкодженого майна позивачів. Також ОСОБА_1 не погоджується з розміром матеріального збитку. Відповідно до інформації, що міститься у Звіті, візуально-інструментальний огляд квартири позивачів проводився 06 червня 2024 року, тобто через 40 днів з моменту залиття. За такий тривалий термін в квартирі позивачів могли виникнути інші пошкодження не пов'язані із залиттям квартири, що мало місце 27 квітня 2024 року. Визначаючи розмір фізичного зносу суб'єкт оціночної діяльності не проводив жодних досліджень, а керувався виключно словами власника, про що прямо зазначено у Звіті. Разом з тим, жодних належних та допустимих доказів того, що ремонт в квартирі проводився 10 років тому Звіт та матеріали справи не містять. Також визначаючи розмір матеріального збитку оцінювач визначав, що було ушкоджено паркетну дошку із бука, проте жодних доказів того, що саме такий матеріал деревини, а не будь-яка інша порода деревини, були використані під час виготовлення пошкодженої паркетної дошки матеріали Звіту та матеріали справи не містять. Тобто, зазначеній частині Звіт є безпідставним та ґрунтується виключно на припущеннях оцінювача. ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що оцінювач ОСОБА_7 не має кваліфікації оцінювати рухомі речі та має компетенції проводити товарознавчі дослідження на предмет ідентифікації та визначення найменування, призначення різноманітних товарів.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 93 654, 00 грн у відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири. У задоволенні іншої частини позовний вимог відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 5 000,00 грн понесених судових витрат на проведення оцінки матеріального збитку. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 5 000,00 грн понесених судових витрат на проведення оцінки матеріального збитку. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 509,91 грн понесених судових витрат на оплату судового збору. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 509,91 грн понесених судових витрат на оплату судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду представниця відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокатка Усок Тетяна Сергіївна, 20 лютого 2025 року подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про відмову у їх задоволенні.
На переконання апелянтів, позивачами заявлено позовні вимоги у справі некоректно - не зазначено в яких частках і на користь кого з позивачів належить проводити стягнення кому з відповідачів. Задовольняючи позовні вимоги, суд безпідставно визначив солідарний обов'язок відповідачів сплатити на користь позивачів одну визначену суму матеріального збитку, проте не визначив у якому розмірі на користь кожного із позивачів відповідачі повинні виконати рішення суду.
Суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_3 є співвласницею 2/5 частки, а ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 - співвласниками 1/5 частки кожен, квартири АДРЕСА_5 . Тобто право на стягнення коштів не могло бути солідарним, а стосується кожного із позивачів окремо - пропорційно до розміру їх частин квартири.
Вважають, що позивачі повинні були самостійно визначити розмір матеріального збитку щодо кожного із них окремо, пропорційно до розміру частки у квартирі, та заявити відповідні вимоги до стягнення, а суд в силу приписів ст. 13 ЦПК України не може самостійно виходити за межі позовних вимог чи змінювати предмет спору.
Також оскаржуване рішення в частині покладення на ОСОБА_2 солідарного обов'язку з відшкодування на користь позивачів майнової шкоди не відповідає приписам ст. 1166 ЦК України через недоведеність протиправності дій (бездіяльності) ОСОБА_2 та відсутності причинно-наслідкового зв'язку. Крім того, останній не є власником/ співвласником квартири АДРЕСА_6 .
З позиції апелянтів, суд першої інстанції не з'ясував обставин щодо наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для об'єктивного вирішення спору про затоплення квартири.
У Акті, на який послався суд в оскаржуваному рішенні, не визначено що сталося залиття. Визначено лише причину події - пошкодження внутрішньоквартирної розводки у квартирі АДРЕСА_3 , а саме обрив різьбового з'єднання трубопроводу холодного водопостачання на кухні. Висновок і рекомендація а Акті - власнику квартири 291 потрібно провести ремонт внутрішньоквартирного трубопроводу холодного водопостачання на кухні. Тобто, у вказаному акті не визначалося ні розмір шкоди ні винну особу. Вказаний Акт апелянти вважають неналежним доказом у справі.
Крім того, наявний в матеріалах справи Звіт про незалежну оцінку майнового збитку не відповідає вимогам доказовості і не може бути підставою для стягнення заявленої суми. Вважають, що місцевий суд безпідставно не врахував подану відповідачами рецензію на звіт. Також, всупереч вимогам ст. 102 ЦПК України у звіті не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 поданою представником - адвокатом Усок Тетяною Сергіївною на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, та надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу від 24 квітня 2025 року представник позивачів - адвокат Строєв О.В. заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні представниця апелянтів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокатка Усок Тетяна Сергіївна доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.
У судовому засіданні представник позивачів - адвокат Строєв Олексій Васильович заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві.
Заслухавши думку учасників справи, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що двокімнатна квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачам:
2/5 частки квартири належить ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності та Свідоцтвом про право на спадщину за законом;
1/5 частки квартири належить ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності;
1/5 частки квартири належить ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності;
1/5 частки квартири належить ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності.
27 квітня 2024 року в будинку АДРЕСА_7 з вини мешканців квартири АДРЕСА_3 в будинку 4/56 сталося залиття квартири в результаті обриву різьбового з'єднання трубопроводу холодного водопостачання на кухні квартири АДРЕСА_6 .
Вказана обставина підтверджується актом про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 22 травня 2024 року, складеного комісією у складі головного інженера виконавця послуг Демченка С.О. - Голови комісії, майстра технічної дільниці - Бенчук О.О., майстра ремонтної дільниці - ОСОБА_9 , слюсаря - сантехніка - ОСОБА_10 .
В акті зазначено, що було залито коридор площею 7,4 кв. м., стіни - обої прості - виявлено руді плями по свій товщині, підлога - паркет - вздуття та відставання по всій площі. Кімната - 11,7 кв. м. стіни - обої прості - виявлено руді плями по свій площині, підлога - паркет - вздуття та відставання по всій площі. Кімната - 19,1 кв. м. стіни - обої - виявлено руді плями по свій площі 14,2 кв.м. В квартирі АДРЕСА_4 відсутнє світло в туалеті, на кухні, не працюють розетки в кімнаті 11,7 кв.м. та на кухні, пошкодження внутрішньо-квартирної розводки.
Вказаний акт був затверджений начальником ЖЕД № 6 КП «ККОЖФ Святошинського району м. Києва» Фещін Я.В.
Згідно звіту про незалежну оцінку майнового збитку (майнової шкоди) внаслідок залиття квартири АДРЕСА_5 складеного в ТОВ «Тригла - Центр» 06 червня 2024 року була встановлена ринкова вартість майнового збитку (майнової шкоди) завданої власникам квартири АДРЕСА_5 та становить 112 385,00 грн.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог місцевий суд встановив, що у Акті від 22 травня 2024 року зазначені всі обов'язкові реквізити, а саме: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; наслідки залиття, а також причини залиття, отже даний акт відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, і є належним та допустимим доказом. Та обставина, що відповідачі не підписали даний акт, не свідчить про недостовірність вказаного акта комісії, адже відповідачі жодними належними та допустимими доказами не спростували факт залиття квартири позивачів внаслідок обриву різьбового з'єднання трубопроводу холодного водопостачання на кухні квартири АДРЕСА_6 . Оцінивши докази (акт, звіт про незалежну оцінку майнового збитку (майнової шкоди), які подані позивачами у їх сукупності, суд виснував, щодо вони є достатніми для висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, щодо факту залиття квартири позивачів, причини та наслідків. Оскільки позивачами доведено наявність шкоди спричиненої їм залиттям квартири, а відповідачами не доведено, що шкоду завдано не з їхньої вини, однак відновлювальний ремонт у квартирі позивачами не проведено, суд вбачав необхідним стягнути з відповідачів на користь позивачів за вирахуванням суми ПДВ, що складає 20% та становить 18 730,80 грн, розмір матеріального збитку у сумі 93 654,00 грн, визначений Звітом ринкової вартості майнового збитку, проведеної на замовлення позивачів, який виготовлено з метою подання позову до суду.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Частиною другої статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Зобов'язання щодо відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала на підставі частини першої статті 1166 ЦК України. Для покладення на особу-правопорушника відповідальності за заподіяну майнову шкоду необхідна наявність складу цивільного правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина особи, яка завдала шкоду.
Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, та за принципом змагальності сторін доводяться особою, яка звертається із відповідними вимогами.
Отже, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов'язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.
Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між ними та вина заподіювача шкоди.
Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).
Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Тобто цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв'язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину. Подібний висновок містить постанова Верховного Суду від 05 грудня 2022 року у справі №214/7462/20.
Факт залиття квартири АДРЕСА_5 протягом серпня 2020 року відповідачами в ході розгляду справи підтверджено Актом про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 22 травня 2024 року.
Посилання апелянтів на те, що Акт складений не у день залиття, без їх участі, тому не є належними та допустимими доказами, апеляційний суд відхиляє.
Так, відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт (додатком 4 до Правил встановлено форму акта).
Акт складається комісією за участю представників організації, яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, та організації, яка обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника будинку або будинкового комітету і затверджується начальником організації, яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; у присутності зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін.
В акті повинно бути відображено: дата його складання; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника квартири, що зазнала шкоди; прізвище, ім'я, по батькові власника квартири, з вини якого сталося залиття; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність і у такому випадку в акті має бути зазначено, що такі особи (прізвище ім'я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.
Встановлено, що Акт про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), затверджений 22 травня 2024 року начальником ЖЕД №6 КП «ККОЖФ Святошинського району м. Києва», відповідає Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій.
У даних актах зазначена дата їх складення; обов'язкового складення актів безпосередньо у момент залиття Правила не вимагають.
Будь-яких доказів на спростування зазначених у актах відомостей про події залиття, причини та обсяги пошкоджень апелянти не надали. З огляду на викладене їх доводи про неналежність і недопустимість вказаного Акту та не підтвердження ним вини відповідачів у залитті належної позивачам квартири є неприйнятними.
Не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про доведеність розміру завданої шкоди твердження апелянтів про неналежність як доказу Звіту про незалежну оцінку майнового збитку (майнової шкоди), складеного в ТОВ «Тригла - Центр» 06 червня 2024 року.
Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують, і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
У частині шостій статті 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно частини п'ятої статті 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
У постанові від 22 лютого 2023 року у справі №263/14437/19 Верховний Суд зазначив, що «висновок суду першої інстанції про недоведеність розміру майнової шкоди з посиланням на те, що у висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 23 вересня 2019 року №7/д не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, також є помилковим, оскільки вказане дослідження не є висновком експерта, виконано до пред'явлення позову у цій справі за зверненням учасника справи, тому вимоги статті 106 ЦПК України на вказані правовідносини не поширюються».
Оскільки Звіт про незалежну оцінку майнового збитку (майнової шкоди) внаслідок залиття квартири складено на замовлення позивачки ОСОБА_3 06 червня 2024 року, тобто до пред'явлення позову у цій справі, з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 22 лютого 2023 року у справі №263/14437/19, оцінювач ОСОБА_7 не мала обов'язку зазначати, що як експерт обізнана про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Щодо наданої відповідачами рецензії від 11 листопада 2024 року на Звіт про незалежну оцінку майнового збитку (майнової шкоди) внаслідок залиття квартири від 06 червня 2024 року апеляційний суд враховує положення Наказу Міністерства юстиції України від 03 лютого 2020 року №335/5 «Про затвердження Порядку проведення рецензування висновків судових експертів»
Пункт 2 вказаного Порядку визначає, що метою рецензування висновків судових експертів є вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків. Рецензування не проводиться з метою спростування чи підтвердження висновків.
Таким чином, за відсутності іншого експертного висновку/ звіту щодо вартості завданого позивачам майнового збитку, рецензія ТОВ «Експерт ІН» від 11 листопада 2024 року не спростовує обставин, встановлених оцінювачем ОСОБА_7 у Звіті про незалежну оцінку майнового збитку (майнової шкоди) внаслідок залиття квартири від 06 червня 2024 року.
В той же час, покладаючи на відповідачів солідарний обов'язок відшкодувати завдану залиттям квартири шкоду, суд першої інстанції не встановив особу власника квартири АДРЕСА_6 .
Так, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 19 грудня 2008 року, квартира АДРЕСА_6 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Оскільки відповідач ОСОБА_2 не є власником квартири АДРЕСА_6 , з якої відповідно до Акту про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), затверджений 22 травня 2024 року, у зв'язку з обривом різьбового з'єднання трубопроводу холодного водопостачання на кухні, відбулося залиття квартири АДРЕСА_8 , і апелянт в ході розгляду справи спростував протиправність та наявність своєї вини у затопленні, місцевий суд неправомірно поклав на ОСОБА_2 обов'язок відшкодувати завдану залиттям квартири шкоду.
Крім того, квартира АДРЕСА_5 належить позивачам на праві спільної часткової власності з визначенням часток співвласників, а саме: ОСОБА_3 належить 2/5 частки, а ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - по 1/5 частці.
За приписами ст. ст. 356, 357 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Визначаючи загальну суму до відшкодуванням позивачам у 93 654,00 грн місцевий суд не врахував розмір їх часток у праві власності на квартиру, а тому безпідставно стягнув вказану суму солідарно.
У цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia». Активна роль суду проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі й застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскільки у цій справі бажання позивачів захистити своє право на майно шляхом отримання відшкодування шкоди, завданої його залиттям не викликає сумніву, апеляційний суд вважає, що не є виходом за межі позовних вимог та порушенням принципу змагальності, стягнення з відповідача ОСОБА_1 грошових коштів на користь позивачів пропорційно розміру їх часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_5 , а саме: на користь ОСОБА_3 - 37 461,60 грн, а на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 18 730,80 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За правилами п. 2 ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанцій не відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України апеляційний суд, в зв'язку з ухваленням нового судового рішення, змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
За правилами частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Встановлено, що судовий збір за подання позовної заяви у цій справі сплатила ОСОБА_3 у розмірі 1 223,85 грн. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково (83,33%) з відповідачки ОСОБА_1 належало стягнути 1 019,82 грн судового збору за подання позовної заяви.
Оскільки інші позивачі судовий збір не сплачували відсутні правові підстави для покладення на відповідачку обов'язку відшкодувати судовий збір на їх користь.
Також, за виготовлення Звіту про незалежну оцінку майнового збитку (майнової шкоди) внаслідок залиття квартири від 06 червня 2024 року ОСОБА_3 сплатила 10 000,00 грн.
Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже з відповідачки ОСОБА_1 належало стягнути 8 333,00 грн (83,33% від 10 000,00 грн) в рахунок відшкодування витрат на проведення оцінки матеріального збитку.
Оскільки інші позивачі такі витрати не понесли, відсутні правові підстави для покладення на відповідачку обов'язку з їх відшкодування.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подану представницею - адвокаткою Усок Тетяною Сергіївною - задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири 37 461 (тридцять сім тисяч чотириста шістдесят одна гривня) 60 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_10 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири 18 730 (вісімнадцять тисяч сімсот тридцять гривень) 80 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 ) на користь ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири 18 730 (вісімнадцять тисяч сімсот тридцять гривень) 80 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 ) на користь ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири 18 730 (вісімнадцять тисяч сімсот тридцять гривень) 80 коп.
Відмовити в задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ) судовий збір з подання позовної заяви у розмірі 1 019 (одна тисяча дев'ятнадцять гривень) 82 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ) витрати на проведення оцінки матеріального збитку у розмірі 8 333 (вісім тисяч триста тридцять три гривні) 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 17 вересня 2025 року.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова