справа № 757/55399/24-ц головуючий у суді І інстанції Хайнацький Є.С.
провадження № 22-ц/824/10396/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
16 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Березовенко Р.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Щавлінського С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів,-
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до АТ «Ощадбанк», в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність АТ «Державний ощадний банк України», пов'язану з не розблокуванням платіжного сервісу Ощад 24/7 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати АТ «Державний ощадний банк України» відновити доступ до платіжного сервісу Ощад 24/7 ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову вказав, що є клієнтом Ощадбанку і має цифрову картку НОМЕР_1 , на якій є банківський вклад і яким може користуватися тільки в застосунку Ощад 24/7.
У зв'язку із запровадженням воєнного стану в Україні, він вимушений перебувати на тимчасово окупований території України.
01 грудня 2023 року Ощадбанк заблокував позивачу доступ до платіжного інструменту з невідомих причин. Позивач вказує, що декілька разів звертався до Ощадбанку щодо причини блокування його платіжних операцій, здійснюваних з використанням платіжного інструменту (у даному випадку у застосунку «Ощад 24/7») та телефонував до контакт центру, однак проблему вирішено не було.
Вважає, що своєю неправомірною бездіяльністю, пов'язаною з відмовою розблокувати застосунок Ощад 24/7 відповідач позбавляє позивача можливості користуватися своїми власними коштами та засобів для існування.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, 14 квітня 2025 року ОСОБА_1 через систему Електронний суд подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що у справі №757/5610/24-ц предметом позову було визнання протиправними дії АТ «Державний ощадний банк України» пов'язаних з припиненням доступу до платіжного сервісу Ощад 24\7 ОСОБА_1 та зобов'язання АТ «Державний ощадний банк України» відновити доступ до платіжного сервісу Ощад 24\7 Хохленкову О.В.
У справі № 757/55399/24-ц предметом позову є визнання протиправною бездіяльність АТ «Державний ощадний банк України» пов'язану з не розблокуванням платіжного сервісу Ощад 24\7 Хохленкову О.В. та зобов'язання АТ «Державний ощадний банк України» відновити доступ до платіжного сервісу Ощад 24\7 Хохленкову О.В.
Таким чином, предмети позову в цих двох справах майже однакові - захист порушеного чи оспорюваного права та спосіб його виконання.
Але, в першому випадку позовні вимоги стосуються визнання дій, пов'язаних із заблокуванням сервісу Ощад 24/7 неправомірним, а в другому - визнання бездіяльності, пов'язаної з не проведенням відеоідентифікації неправомірною.
Також, факти які обґрунтовують вимогу про захист права, тобто підстави позову, різні. В першому випадку це неправомірні дії відповідача пов'язані з блокуванням застосунку Ощад 24/7, а в другому неправомірна бездіяльність відповідача пов'язана з не проведенням відеоідентифікації.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
30 травня 2025 року представник АТ «Державний ощадний банк» - адвокат Земляной Д.В. подав до Київського апеляційного суду відзив, у якому заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 червня 2025 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні представник АТ «Державний ощадний банк» - адвокат Земляной Дмитро Васильович доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
У судове засідання апелянт не з'явився, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки-повідомлення до електронного кабінету. Відповідно до Звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, судову повістку-повідомлення доставлено апелянту 23 червня 2025 року. 30 червня 2025 року від апелянта надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (а.с.169).
Заслухавши думку учасника справи, який прибув в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції вважав, що у справі №757/5610/24-ц, у якій прийнято рішення, та у справі №757/55399/24-ц, яка знаходиться на розгляді Печерського районного суду міста Києва, ідентичними є підстави позову, а саме, блокування позивачу доступу до платіжного інструменту «Ощад 24/1» 01 грудня 2023 року, а також предмет позову, а саме, спонукання АТ «Ощадбанк» відновити доступ до платіжного сервісу «Ощад24/7». Таким чином, на момент звернення позивача до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою (за якою відкрито провадження у справі №757/55399/24-ц) було наявне таке, що набрало законної сили, рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що є підставою для закриття судом провадження у справі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили.
Європейський суд з справ людини у рішеннях від 25 липня 2002 року у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» та від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» зазначав, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальним правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Закриття провадження у справі це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв'язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість подальшого судового розгляду справи.
За висновками Верховного Суду щодо застосування п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України в постановах від 10 червня 2020 року у справі №366/2099/17, від 08 квітня 2020 року у справі №910/16868/19, від 27 листопада 2019 року у справі №303/4229/16-ц, від 27 листопада 2019 року у справі №235/4711/15-ц, від 22 травня 2019 року у справі №640/7778/18, від 19 листопада 2019 року у справі №640/5563/19, від 09 жовтня 2019 року у справі №285/3912/18, закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України можливе лише за умови, що позов за результатами розгляду якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто, збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Згідно ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у 2024 році звертався до Печерського районного суду міста Києва з позовом до АТ «Ощадбанк» (справа №757/5610/24-ц) про відновлення порушених прав споживача з вимогами, про: визнання протиправними дії АТ «Державний ощадний банк України», пов'язаних з припиненням доступу до платіжного сервісу «Ощад24/7» ОСОБА_1 ; зобов'язати АТ «Державний ощадний банк України» відновити доступ до платіжного сервісу «Ощад24/7» ОСОБА_1 ».
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 26 березня 2024 року №757/5610/24-ц позов ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача, зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії АТ «Державний ощадний банк України», пов'язані з припиненням доступу ОСОБА_1 до платіжного сервісу «Ощад24/7». Зобов'язано АТ «Державний ощадний банк України» відновити доступ ОСОБА_1 до платіжного сервісу «Ощад 24/7». Стягнуто з АТ «Державний ощадний банк України» в дохід Держави судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року у справі №757/5610/24-ц, провадження №22ц/824/11183/2024, рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 березня 2024 року скасовано та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Ощадбанк» про захист прав споживача, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи підстави звернення з позовною заявою у справі №757/5610/24-ц позивач зазначав, що він є клієнтом АТ «Ощадбанк» та має декілька відкритих карткових рахунків. У зв'язку з запровадженим воєнним станом в Україні позивач перебуває на тимчасово окупованій території України. 01 грудня 2023 року АТ «Ощадбанк» заблокував позивачу доступ до платіжного інструменту з невідомих причин.
Таким чином, у справі №757/5610/24-ц та у справі що розглядається №757/55399/24-ц: позивачем та відповідачами є ті ж самі особи - ОСОБА_1 та АТ «Державний ощадний банк України»; предметом спору є аналогічна матеріально-правова вимога - визнати протиправною бездіяльність АТ «Державний ощадний банк України», пов'язану з не розблокуванням платіжного сервісу Ощад 24/7 ОСОБА_1 та зобов'язати АТ «Державний ощадний банк України» відновити доступ до платіжного сервісу Ощад 24/7 ОСОБА_1 ; позивач обґрунтовує свої вимоги аналогічними обставинами.
Доводи апеляційної скарги, що у цій справі позовні вимоги стосуються визнання дій, пов'язаних із заблокуванням сервісу Ощад 24/7 неправомірним, а у справі №757/5610/24-ц - визнання бездіяльності, пов'язаної з не проведенням відеоідентифікації неправомірною, колегія суддів відхиляє, адже фактично, метою звернення до суду з позовом у обох справах є бажання позивача відновити доступ до застосунку. Враховуючи, що наслідками проведення відеоідентифікації позивача у додатку Ощад 24/7 є відновлення доступу до нього, про що і заявлено ОСОБА_1 у цій справі.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до переоцінки всіх доказів та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала не підлягає скасуванню, як така, що постановлена з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 18 вересня 2025 року.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова