справа № 754/15957/24 головуючий у суді І інстанції Зотько Т.А.
провадження № 22-ц/824/10261/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
16 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Березовенко Р.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Щавлінського С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Придуваловим Василем Вадимовичем на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири,-
У провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, у якому позивач просить:
стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування завданої матеріальної шкоди внаслідок залиття приміщень квартири АДРЕСА_1 в розмірі 61 700,00 грн;
зобов'язати ОСОБА_1 розібрати переобладнання та самовільні трубопроводи в туалетній та ванній кімнатах квартири АДРЕСА_2 , провести ремонтні роботи на інженерних мережах холодного та гарячого водопостачання та привести їх у відповідність ДБН В.2.2-15-2005, ДБН В.2.5-64:2012;
стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 18 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
18 березня 2025 року представниця позивача ОСОБА_2 - адвокатка Пілюга В.В. подала клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи. На вирішення експертам запропонувала поставити наступні питання: 1. Яка технічна причина залиття та пошкоджень в квартирі АДРЕСА_1 ? 2. Чи виконані будівельні роботи з переобладнання в туалетній та ванній кімнатах квартири АДРЕСА_3 , в тому числі і на інженерних мережах холодного та гарячого водопостачання? 3.Чи відповідають будівельні роботи, виконані в туалетній та ванній кімнатах квартири АДРЕСА_3 , в тому числі і на інженерних мережах холодного та гарячого водопостачання, проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності? 3. Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) інженерних мережа холодного та гарячого водопостачання в туалетній та ванній кімнатах квартири АДРЕСА_3 ? 2. Які ремонтно-будівельні роботи необхідно провести в туалетній та ванній кімнатах квартири АДРЕСА_3 , в тому числі і на інженерних мережах холодного та гарячого водопостачання, для приведення їх у відповідність проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та уникнення в подальшому затікання води в квартиру АДРЕСА_1 ?
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року клопотання представника позивача - адвоката Пілюги В.В. задоволено. Призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: 1. Яка технічна причина залиття та пошкоджень в квартирі АДРЕСА_1 ? 2. Чи наявне виконання будівельних робіт з переобладнання в туалетній та ванній кімнатах квартири АДРЕСА_3 , в тому числі і на інженерних мережах холодного та гарячого водопостачання? 3. Чи перебуває переобладнання в туалетній та ванній кімнатах квартири АДРЕСА_3 , в тому числі і на інженерних мережах холодного та гарячого водопостачання у причинно-наслідковому зв'язку з залиттям квартири АДРЕСА_1 ? 4. Чи відповідають будівельні роботи, виконані з переобладнання в туалетній та ванній кімнатах квартири АДРЕСА_3 , в тому числі і на інженерних мережах холодного та гарячого водопостачання, проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності? 5. Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) інженерних мереж холодного та гарячого водопостачання в туалетній та ванній кімнатах квартири АДРЕСА_3 ? 6. Чи є необхідність у проведенні ремонтно-будівельних робіт (з зазначенням яких саме) в туалетній та ванній кімнатах квартири АДРЕСА_3 , в тому числі і на інженерних мережах холодного та гарячого водопостачання, для приведення їх у відповідність проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва з метою уникнення в подальшому затікання води в квартиру АДРЕСА_1 ? Виконання будівельно-технічної експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Зобов'язано ОСОБА_1 надати експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України доступ до квартири АДРЕСА_3 . В розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи №754/15957/24. Витрати по проведенню експертизи покладено на ОСОБА_2 . Провадження у справі зупинено до одержання висновків експертизи.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Придувалов Василь Вадимович подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, які мають значення, просив скасувати ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року та залишити без розгляду клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Апелянт зазначає, що клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи було подано представником позивача з пропуском строку на його подання, а суд таке клопотання безпідставно задовольнив.
Клопотання про призначення експертизи повинно бути подано разом з позовною заявою, аналогічно до клопотання про витребування доказів. Проте позивач до своєї позовної заяви не долучив клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Таке клопотання було подано позивачем значно пізніше - в ході розгляду судової справи, у судовому засіданні, що відбулося 20 березня 2025 року.
Оскільки ані позивач ані його представник не зверталися до суду із заявою про поновлення строку на подання клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, суд І інстанції безпідставно задовольнив таке клопотання.
Окрім цього, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не встановлював сторонам строк для узгодження експертної установи, а також не надавав відповідачу достатнього часу виважено обміркувати, сформулювати та запропонувати свої питання для експертизи, чим порушив права відповідача.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Придуваловим Василем Вадимовичем на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
03 червня 2025 року представниця ОСОБА_2 - адвокатка Пілюга В.В. подала відзив, у якому заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Вважає, що строки звернення до суду з клопотанням позивачем не пропущені, оскільки клопотання про призначення експертизи не тотожне клопотанню про витребування доказів.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 червня 2025 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні представник апелянтки ОСОБА_1 - адвокат Придувалов Василь Вадимович вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представниця - адвокатка Пілюга Вікторія Вікторівна заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Заслухавши думку учасників справи, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На переконання колегії суддів, оскаржувана ухвала означеним вище вимогам не відповідає, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції, з урахуванням предмету спору, дійшов висновку про необхідність призначення експертизи.
Проте, частиною 1 статті 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до частини 1 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до частини 1-3 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно частин 1,3,4 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.
Системний аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що судова експертиза може бути призначена у порядку витребування доказів, передбаченого частиною 1 статті 84 ЦПК України, або у порядку забезпечення доказів, передбаченого частиною 1 статті 116 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Виходячи з вищевказаних норм закону, клопотання про призначення експертизи у порядку витребування доказів повинно подаватися стороною у справі у письмовій формі із дотриманням вимог передбачених статтею 84 ЦПК України.
В такому письмовому клопотанні також повинно бути зазначене обґрунтування неможливості подання такого доказу у строк передбачений частиною 2 статті 83 ЦПК України, а суд повинен дати оцінку такому обґрунтуванню.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
При поданні заяв (клопотань) учасник справи має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
За змістом статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У разі якщо учасник справи пропустив такий строк, він має право на його поновлення, якщо надасть докази неможливості їх подання у передбачені процесуальним законодавством строки з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
При цьому суд повинен дати оцінку доводам щодо наявності поважних причин неподання клопотання про призначення експертизи у підготовчому засіданні.
У цій справі позивач до позовної заяви клопотань про призначення експертизи не долучав, про необхідність її призначення не повідомляв.
Клопотання про призначення експертизи у справі позивач подав у березні 2025 року, тобто через 4 місяці після відкриття провадження у справі (18 листопада 2024 року).
Отже, відповідач звернувся з клопотанням про призначення експертизи з пропуском процесуального строку, встановленого частиною 1 статті 83 ЦПК України.
У клопотанні не міститься обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, та немає клопотання про поновлення такого строку, у зв'язку з чим суд першої інстанції був позбавлений можливості надати оцінку поважності таких причин та відповідно дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для призначення у даній справі експертизи.
Статтею 120 ЦПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно зі статтею 121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Із положень частини першої статті 126 ЦПК України слідує, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Як передбачено частиною першою статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Тобто, наведеними нормами ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції після початку розгляду справи по суті розглядає по справі заяви чи клопотання лише в тих випадках, коли такі заяви чи клопотання не були заявлені з поважних причин у визначений законом або судом строк, та в разі якщо відсутні поважні причини, з яких ці клопотання не були заявлені в підготовчому судовому засіданні, залишає такі клопотання без розгляду.
Таким чином за нормами ЦПК України вирішення клопотань сторони, в тому числі і про призначення експертизи, після початку розгляду справи по суті можливо лише за наявності поважних причин, з яких ці клопотання не були заявлені в підготовчому судовому засідання.
У клопотанні ОСОБА_2 про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи не порушувалось питання про поновлення пропущеного строку для подання доказів і в поданому клопотанні не було зазначено поважні причини, з яких представник позивача був позбавлений можливості заявити таке клопотання разом і позовною заявою.
В свою чергу суд першої інстанції наявність таких поважних причин не з'ясував, питання щодо поновлення строку на подання клопотання про призначення експертизи не вирішував, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо можливості задоволення клопотання про призначення експертизи.
У такому разі судом першої інстанції вирішено питання про призначення експертизи з порушенням норм процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_2 звернувся з клопотанням про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи з пропуском процесуального строку, передбаченого ст.83 ЦПК України. З клопотанням про поновлення такого строку з обґрунтуванням поважності причин невчасного подання клопотання не звертався, а тому клопотання підлягало залишенню без розгляду.
Згідно вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
З огляду на наведене, ухвала Деснянського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення без розгляду клопотання представниці ОСОБА_2 - адвокатки Пілюги В.В. про призначення експертизи.
Відповідно до п. в), ч. 4 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначається про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Водночас розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Про це зазначив Верховний Суд у постанові від 11 травня 2023 року у справі №910/4631/22.
Ураховуючи, що Київський апеляційний суд ухвалив постанову за наслідками розгляду процесуальних питань, які виникли під час розгляду справи у суді першої інстанції (щодо призначення експертизи), а не рішення по суті позовних вимог, він не є тим судом, який уповноважений здійснювати розподіл витрат на даній стадії судового провадження.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану представником - адвокатом Придуваловим Василем Вадимовичем - задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року - скасувати.
Клопотання представниці ОСОБА_2 - адвокатки Пілюги Вікторії Вікторівни про призначення експертизи - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 18 вересня 2025 року.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова