справа № 759/25153/24
головуючий у суді І інстанції Петренко Н.О.
провадження № 22-ц/824/8589/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
10 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Тараса Миколайовича на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 20 лютого 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, -
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовною заявою до ПрАТ «Агрохолдинг Авангард», у якій просив суд стягнути з ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» на його користь майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП, у розмірі 177 167 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 20 лютого 2025 року задоволено клопотання представника відповідача Грищенюка Д.І. про залишення без розгляду позовної заяви,поданої представником позивача Шевченком Т.М. в інтересах ОСОБА_1 , до ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Залишено без розгляду позовну заяву подану представником позивача Шевченком Т.М. в інтересах ОСОБА_1 до ПрАТ «Агрохолдинг Авангард».
Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що позовна заява від імені ОСОБА_1 подана його представником адвокатом Шевченко Т.М. через систему «Електронний суд» та підписана шляхом накладення власного електронно-цифрового підпису адвоката. На підтвердження повноважень адвоката до позовної заяви додано ордер серії АІ №1674520 від 12 серпня 2024 року. Указаний ордер не сформований адвокатом у системі «Електронний суд», а завантажений як додаток до заяви у вигляді файлу «pdf». Однак, в ньому відсутні всі необхідні відомості, визначені у пункті 12 Положення № 41, а саме в графі ордеру «Адвокат» відсутній особистий підпис адвоката, тому такий ордер не є документом, що підтверджує право адвоката на підписання позовної заяви від імені позивача та представництво його інтересів у Святошинському районному суді міста Києва.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко Т.М. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 20 лютого 2025 року та направити справу до Святошинського районного суду міста Києва для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не застосував положення рішення Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, яке встановлює вимоги до оформлення ордера для підтвердження повноважень на надання правової допомоги, а також суд першої інстанції не врахував зміни, внесені рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04 серпня 2017 року», унаслідок чого ухвалено незаконне та необґрунтоване рішення.
Вказує, що оскільки ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається.
Тому накладення представником ОСОБА_1 - адвокатом Шевченком Т.М. окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер за умови, що він доданий до документа, що посвідчений електронним підписом не вимагається.
Зазначає, що посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на практику Верховного Суду, викладену у постановах від 29 лютого 2024 року у справі № 466/76/22, від 07 грудня 2023 року у справі № 466/862/22, від 09 березня 2023 року у справі № 466/893/23, від 07 лютого 2023 року у справі № 466/487/22, від 22 грудня 2022 року у справі № 450/569/22 є необґрунтованим.
Указана практика була сформована до внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04 серпня 2017 року № 162, на підставі рішення Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36, якими було змінено вимоги до процедури оформлення та подання таких документів.
Тому апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність залишення позову без розгляду, а тому оскаржена ухвала підлягає скасуванню.
Від представника ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» - Руденко В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Відзив обґрунтовано тим, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що згенерований бланк ордеру серії АІ № 1674520, використаний адвокатом Шевченко Т.М. декілька разів у різних органах, у тому числі у Святошинському районному суді міста Києва, на підтвердження надання правничої допомоги позивачу, пов'язаної із вирішенням спору про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Вказує, що використання бланку ордеру повторно для представництва різних клієнтів в різних органах в різний період часу є порушенням Правил адвокатської етики.
Однак ордер від 12 серпня 2024 року серії АІ № 1674520 одночасно використовувався адвокатом Шевченком Т.М. на підтвердження надання правничої допомоги позивачу і в інших органах, підприємствах та організаціях, а саме:
у ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» надавався разом із адвокатським запитом;
в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області надавався разом із адвокатським запитом.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко Т.М. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» - Грищенюк Д.І. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції посилався на те, що в графі ордеру «Адвокат» відсутній особистий підпис адвоката Шевченка Т.М., який здійснював представництво інтересів ОСОБА_1 , тому такий ордер не є документом, що підтверджує право адвоката на підписання позовної заяви від імені позивача та представництво його інтересів у Святошинському районному суді міста Києва, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Відповідно до частини 8 статті 14 ЦПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з частинами 5, 6 статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС (далі - Положення № 1845/0/15-21), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).
Згідно з пунктом 8 Положення № 1845/0/15-21 підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
За приписами абзацу 1 пункту 9 Положення № 1845/0/15-21 процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Пунктом 24 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до пункту 5.4 Положення № 1845/0/15-21 електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
За приписами пункту 16 Положення № 1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.
Пунктом 26 Положення № 1845/0/15-21 передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
У пункті 27 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Частиною 1 статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (частина 4 статті 62 ЦПК України).
Частинами 5-7 ЦПК України визначено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України від 04 серпня 2017 року № 162»:
викладено пункт 2 Положення у новій редакції: « 9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності)»;
доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 такого змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об'єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».
Гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров'я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами.
Ордер має бути підписаний адвокатом і він вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що: він містить власноручний («фізичний») підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, який підписано електронним підписом.
У випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається.
Отже, у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») підпису на ордер не вимагається.
Відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 листопада 2024 року у справі № 483/346/24, від 16 грудня 2024 року у справі № 916/4258/23, від 23 січня 2025 року у справі № 480/8785/24.
Відтак, оскільки подання адвокатом Шевченком Т.М. як представником ОСОБА_1 позовної заяви здійснено після внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України від 04 серпня 2017 року № 162 рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36, накладення представником окремого власноручного («фізичного») підпису на ордер за умови, що він доданий до документа, що посвідчений електронним підписом не вимагалося.
Таким чином, подання адвокатом Шевченком Т.М. ордера через модуль підсистеми «Електронний суд» без окремого власноручного («фізичного») підпису, у вигляді додатка до підписаної позовної заяви, є належним доказом підтвердження повноважень представника ОСОБА_1. відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України.
Посилання суду першої інстанції на практику Верховного Суду, викладену в постановах від 29 лютого 2024 року у справі № 466/76/22, від 07 грудня 2023 року у справі № 466/862/22, від 09 березня 2023 року у справі № 466/893/23, від 07 лютого 2023 року у справі № 466/487/22, від 22 грудня 2022 року у справі № 450/569/22, є необґрунтованим, оскільки така практика була сформована до внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04 серпня 2017 року № 162, на підставі рішення Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36, якими було змінено вимоги до процедури оформлення та подання таких документів.
Щодо посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на те, що використаний адвокатом Шевченко Т.М. ордеру серії АІ № 1674520 повторно для представництва різних клієнтів в різних органах в різний період часу є порушенням Правил адвокатської етики, то апеляційний суд враховує, що відповідачем ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 20 лютого 2025 року не оскаржується, а відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України.
У зв'язку з цим колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Питання щодо стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги на цій стадії апеляційним судом не вирішується, оскільки розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується справа по суті.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Тараса Миколайовича задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 20 лютого 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 22 вересня 2025 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська