Справа № 757/32828/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6161/2025 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
10 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 подану в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2025 року в кримінальному провадженні №12024000000000568 від 20.03.2024 про арешт майна,-
Прокурор другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідування та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час обшуків, проведених 04.02.2025 за адресою: АДРЕСА_1 та в транспортному засобі - автомобілі марки «Volkswagen Arteon», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова № VIN: НОМЕР_2 , який використовується ОСОБА_10 , а саме:
- ключі від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3
- банківські картки у кількості 2 штук (Credit Agrecole без номеру та «ПриватБанк» № НОМЕР_4 );
- мобільний телефон марки Iphone 7 A1660;
- мобільний телефон Iphone 15 Pro;
- мобільний телефон Xiaomi M1903F11G;
- посвідчення-волонтера Благодійного фонду компетентної допомоги «Повернись живим» на ім'я ОСОБА_10 №053 від 08.12.2024;
- паспорт громадянина Польщі на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; банківські картки 8 штук, а саме: АТ «ПУМБ» № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 АТ «Універсалбанк» № НОМЕР_7 , АТ «А-Банк» видана на ім'я ОСОБА_10 , № НОМЕР_8 , АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , BNP Paribas № НОМЕР_11 ;
- предмет, візуально схожий на пістолет з маркуванням «ФОРТ 17Р 9мм» з № НОМЕР_12 та магазини до нього, предмети візуально схожі на набої травматичного типу, які були вилучені з магазину пістолета ФОРТ 17Р у кількості 12 шт. 9мм;
- Макбук Apple моделі А2337, s/n:FVFJDA4XQ624;
- зв'язку ключів в кількості 6 штук;
- мобільний телефон марки IPhone 16 ProMax;
- жорсткий диск Seogote s/n 9VMNT6KB.
В обґрунтування клопотання зазначав, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024000000000568 від 20.03.2024 за підозрою Задьорного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.255, ч. 4 ст. 28, ч.4 ст.189 КК України, а також за підозрою ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.4 ст. 189 КК України та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 263, ч.2 ст.209, ч.5 ст. 186 Кк України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_24 , маючи знання функціонування злочинних Call-центрів та роботи державних установ, зокрема Пенсійного фонду України, державної виконавчої служби, їх посадових/службових осіб, володіючи якостями лідера, організаторськими здібностями, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, достовірно знаючи про велику кількість громадян України, зокрема похилого віку, які здійснюють замовлення лікарських засобів, а також їх подальшу доставку засобами поштового зв'язку через оператора поштового зв'язку ТОВ «НОВА ПОШТА», під час надають свої персональні дані як замовника та які при цьому не володіють знаннями законодавства України, що регулює правовідносини пов'язані з виконавчим провадженням та у сферах адміністративного та цивільного права, законодавства, що регулює захист прав споживачів та не знайомі з процедурою виконавчого провадження, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше березня 2024 року, більш точний час встановити не виявилось за можливе, діючи умисно, з корисливих мотивів, бажаючи мати стабільне джерело доходів від протиправної діяльності, вирішив створити стійке ієрархічне об'єднання - злочину організацію і використати вказані обставини для систематичного вчинення дій майнового характеру з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів осіб.
Під час досудового розслідування 04.02.2025 на підставі ухвали слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 23.01.2025 проведенні обшуки у місцях здійснення кримінального протиправної діяльності, за адресами проживання підозрюваних та інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення описаних злочинів, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , у транспортних засобах вказаних осіб, в ході яких виявлено та вилучено знарядді та засоби вчинення кримінального правопорушення, речі та документи, що містять на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень та можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюється під час досудового розслідування, грошові кошти та інше майно, придбане від доходів, отриманих внаслідок здійснення кримінального протиправної діяльності.
Згідно із протоколом обшуку проведеного 04.02.2025 слідчим ГСУ НПУ ОСОБА_27 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.01.2025 за місцем мешкання ОСОБА_10 в квартирі АДРЕСА_2 виявлено та вилучено: банківські картки у кількості 2 штук (Credit Agrecole без номеру та «ПриватБанк» № НОМЕР_4 ); мобільний телефон марки Iphone 7 A1660; мобільний телефон Iphone 15 Pro; мобільний телефон Xiaomi M1903F11G.
За клопотанням прокурора ОСОБА_28 , серед вилучених речей, документи:
- посвідчення-волонтера Благодійного фонду компетентної допомоги «Повернись живим» на ім'я ОСОБА_10 №053 від 08.12.2024 та паспорт громадянина Польщі на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- банківські картки 8 штук, а саме: АТ «ПУМБ» № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 АТ «Універсалбанк» № НОМЕР_7 , АТ «А-Банк» видана на ім'я ОСОБА_10 , № НОМЕР_8 , АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , BNP Paribas № НОМЕР_11 ;
- предмет, візуально схожий на пістолет з маркуванням «ФОРТ 17Р 9мм» з № НОМЕР_12 та магазини до нього, предмети візуально схожі на набої травматичного типу, які були вилучені з магазину пістолета ФОРТ 17Р у кількості 12 шт. 9мм;
- Макбук Apple моделі А2337, s/n:FVFJDA4XQ624;
- зв'язку ключів в кількості 6 штук; мобільний телефон марки IPhone 16 ProMax; жорсткий диск Seogote s/n 9VMNT6KB.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2025 були арештовані.
Доля інших речей вилучених внаслідок вказаної слідчої дії за матеріалами клопотання не визначена та в ухвалі слідчого судді від 25.02.2025 не конкретизовані, що виключає сумніви у набутті ним статусу тимчасово вилученого майна.
Інше майно вилучене за місцем мешкання ОСОБА_10 внаслідок проведення обшуку 04.02.2025, перебуває під арештом накладеним ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 25.02.2025, який на теперішній час не скасований.
04 лютого 2025 року слідчим винесено постанову про визнання майна речовими доказами в даному кримінальному провадженні, а саме: транспортний засіб - автомобіль марки «Volkswagen Arteon», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова №VIN: НОМЕР_13 ; ключі від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2025 року клопотання прокурора задоволено частково.
Накладено арешт на майно, а саме на транспортний засіб - автомобіль марки «Volkswagen Arteon», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова № VIN: НОМЕР_13 ; ключі від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
В задоволенні іншої частини клопотання прокурора відмовлено.
Задовольняючи частково клопотання слідчий суддя дійшов до висновку, що є достатні підстави вважати, що вказаний вище транспортний засіб, який перебував у користуванні та в подальшому був вилучений у ОСОБА_10 є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, можливо зберіг на собі сліди, а отже відповідає вимогами ст.98 КПК України, які висуваються речовим доказам по справі, оскільки сторона обвинувачення стверджувала, що придбання вказаного автомобіля за кошти набуті злочинним шляхом, оскільки власниця транспортного засобу ОСОБА_8 , так само як її чоловік ОСОБА_10 офіційних джерел доходу не мають. Представником власника - адвокатом ОСОБА_7 за результатами судового розгляду вказані твердження прокурора не спростовані. Прийшов до висновку, що транспортний засіб відповідає критеріям зазначеним у ст.98 КПК України, а тому з метою збереження речового доказу, вважав необхідним накласти арешт на вказане майно для запобігання можливості його приховування та відчуження, а також для забезпечення можливості подальшого проведення судових експертиз у вказаному кримінальному провадженні.
Прийшов до висновку, що окрім вказаного автомобіля, арешту підлягають ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, оскільки є невід'ємними частинами при забезпеченні можливості його використання у експертних дослідженнях, в інтересах досудового розслідування.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, 01.08.2025 адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 28.07.2025. Просила скасувати ухвалу та постановити нову про відмову в задоволенні клопотання прокурора.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначала, що арешт на майно ОСОБА_8 накладено необґрунтовано та безпідставно, що судом першої інстанції належним чином не досліджувались матеріали надані прокурором, не проводилась оцінка та аналіз взагалі. Слідчий суддя зазначає обставини, які не мали місця взагалі у справі, про що прокурор не зазначав та є невідомим, яким чином прокурор дійшов до таких висновків.
Зазначала, що суддя безпідставно та не аргументовано прийшов до висновку, що транспортний засіб відповідає вимогам ст.98 КПК України, тому що прокурором не доведено належним чином та не надано доказів, що транспортний засіб відповідає вимогам ст. 98 КПК України та підлягає накладенню арешту з забороною користування та розпорядження ним з метою забезпечення збереження речових доказів і що грошові кошти є такими, що отриманні в наслідок злочинної діяльності.
Стверджувала, що в ході обшуку слідчим було встановлено, що ОСОБА_8 є власником телефону та ноутбуку, які слідчим було оглянуто та жодної інформації, яка б могла стосуватись обставин кримінального правопорушення виявлено не було, проте вказане майно все одно було вилучено. Зазначала, що жодні слідчі дії з вказаним майном не проводяться та взагалі не існує підстав для проведення таких дій, оскільки вилучене майно не містить інформації про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Зазначала, що ОСОБА_8 не є підозрюваною, обвинуваченою в даному кримінальному проваджені, до події кримінального правопорушення остання також не має жодного відношення.
Вказувала, що вказаний злочин був здійснений онлайн, відтак вказаний автомобіль жодним чином не могло бути використано під час здійснення кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги адвоката, просив ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва залишити без змін, як законну та обґрунтовану, ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
З матеріалів судового провадження вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024000000000568 від 20.03.2024 за підозрою Задьорного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.255, ч. 4 ст. 28, ч.4 ст.189 КК України, а також за підозрою ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.4 ст. 189 КК України та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 263, ч.2 ст.209, ч.5 ст. 186 КК України.
04.02.2025 на підставі ухвали слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 23.01.2025 проведенні обшуки у місцях здійснення кримінального протиправної діяльності, за адресами проживання підозрюваних та інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення описаних злочинів, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , у транспортних засобах вказаних осіб, в ході яких виявлено та вилучено знарядді та засоби вчинення кримінального правопорушення, речі та документи, що містять на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень та можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюється під час досудового розслідування, грошові кошти та інше майно, придбане від доходів, отриманих внаслідок здійснення кримінального протиправної діяльності.
04.02.2025 слідчим винесено постанову про визнання майна речовими доказами в даному кримінальному провадженні, а саме: транспортний засіб - автомобіль марки «Volkswagen Arteon», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова №VIN: НОМЕР_13 ; ключі від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Доля інших речей вилучених внаслідок вказаної слідчої дії за матеріалами клопотання не визначена та в ухвалі слідчого судді від 25.02.2025 не конкретизовані, що виключає сумніви у набутті ним статусу тимчасово вилученого майна.
Інше майно вилучене за місцем мешкання ОСОБА_10 внаслідок проведення обшуку 04.02.2025, перебуває під арештом накладеним ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2025, який на теперішній час не скасований.
З висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були, досліджені матеріали судового провадження, вислухано доводи прокурора в підтримку поданого клопотання, заперечення власника майна та його представника щодо його задоволення, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, а також обставини кримінального провадження № 12024000000000568 від 20.03.2024,та відношення до нього вказаного майна, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки речових доказів, а також постановою слідчого від 04.02.2025 вищевказане майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене майно, з підстав того, що воно відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання, як накладення арешту.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Твердження апелянта про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.
Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу представника власника майна, слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без зміни.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 подану в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2025 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _____________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3