Апеляційне провадження
№22-ц/824/7511/2025
09 вересня 2025року місто Київ
справа № 382/616/21
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.
за участю секретарів судового засідання - Балкової А.С., Олешко Л.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 23 грудня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Кисіль О.А., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ в натурі житлового будинку та земельної ділянки, припинення спільної часткової власності та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_5 про виділ в натурі житлового будинку та земельної ділянки,-
У травні 2021 року позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив:
поділити в натурі житловий будинок АДРЕСА_1 між ним та ОСОБА_1 , передавши йому у власність наступні приміщення: веранду №1-1, площею 13,60 кв.м, санвузол №1-2, площею 7,50 кв.м, комору №1-3, площею 1,80 кв.м, кухню №1-4, площею 6,9 кв.м, коридор №1-5, площею 3,90 кв.м, житлову кімнату №1-6, площею 7,10 кв.м, житлову кімнату №1-9, площею 5,60 кв.м; загальна площа приміщень становить 46,40 кв.м. та виділити наступні господарські споруди: 1/2 частина сараю «Б» з погребом під «Б», 1/2 частину огорожі;
поділити в натурі між ним та ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,0801 га, кадастровий номер 3225510100:09:023:0028, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та знаходиться в АДРЕСА_1 , відповідно до часток розподілу будинку;
припинити спільну часткову власність на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а також на земельну ділянку площею 0,0801 га, кадастровий номер 3225510100:09:023:0028, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані в АДРЕСА_1 .
В мотивування вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, а також земельної ділянки площею 0,0801 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована по АДРЕСА_1 .
Вказував, що він, відповідач ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є спадкоємцями першої черги за законом.
В передбачений законодавством термін він та ОСОБА_1 написали заяву про прийняття спадщини за законом, а ОСОБА_5 написала відмову від прийняття спадщини, а також заяву про відмову від обов'язкової частки у спільному майні подружжя, однак за домовленістю з синами вона повинна залишитися проживати у вищевказаному житловому будинку, а саме в кімнаті 1-6, площею 7,10 кв.м.
Зазначав, що 17 серпня 2020 року він та ОСОБА_1 отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину (за кожним) на вказаний вище житловий будинок та земельну ділянку.
Вказував, що у вказаному житловому будинку фактично проживає лише він разом із матір'ю ОСОБА_5 , за якою здійснює догляд та допомагає по господарству.
Посилався на те, на даний час враховуючи те, що будинок належить на праві власності сторонам у рівних частках, він бажає виділити свою частину будинку в натурі.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 фактично проживає разом із ним у кімнаті за №1-6, з огляду на її похилий вік, позивач вважає, що саме йому повинно бути виділені наступні приміщення: веранди №1-1, площею 13,60 кв.м, санвузлу № 1-2, площею 7,50 кв.м, комори №1-3, площею 1,80 кв.м, кухні №1-4, площею 6,9 кв.м, коридору №1-5, площею 3,90 кв.м, житлової кімнати №1-6, площею 7,10 кв.м. Серед господарських будівель та споруд виділити йому 1/2 частину сараю «Б» з погребом.
У вересні 2021 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просив:
виділити в натурі на його користь 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0801 га, кадастровий номер 3225510100:09:023:0028.
В мотивування вимог посилався на те, що він є співвласником житлового будинку АДРЕСА_1 , йому належить 1/2 частка.
Іншим співвласником вказаного майна є ОСОБА_6 .
Вказував, що на даний час у нього виникла необхідність у розпорядженні належним йому майном. Проте режим спільної часткової власності перешкоджає йому у реалізації вказаного волевиявлення на власний розсуд, без узгодження зі співвласниками даного нерухомого майна.
За наведених обставин у нього виникла необхідність у виділі в натурі належної йому частки у спільному майні.
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 23 грудня 2024 рокупозов ОСОБА_6 задоволено.
Визнано за ОСОБА_6 право власності на виділені в натурі приміщення, що розташовані в АДРЕСА_1 : веранду №1-1, площею 13,60 кв.м, санвузол №1-2, площею 7,50 кв.м, комору №1-3, площею 1,80 кв.м, кухню №1-4, площею 6,9 кв.м, коридор №1-5, площею 3,90 кв.м, житлову кімнату №1-6, площею 7,10 кв.м, житлову кімнату №1-9, площею 5,60 кв.м. Загальна площа приміщень становить 46,40 кв.м. З господарських будівель та споруд: 1/2 частина сараю «Б» з погребом під «Б», 1/2 частину огорожі №2, загальна вартість яких становить 227195, 50 грн.
Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована в АДРЕСА_1 , що становить 0, 0801 га.
ОСОБА_6 виділено земельну ділянку площею 389,5 м.кв, що обмежена лініями розподілу, які проходять по точках: 6-20-30-22-26-12-7-25-29-28-27-18-19-4-5.
В спільне користування виділено земельну ділянку площею 22 кв.м, що обмежена лініями розподілу, які проходять по точках: 22-14-23-24-25-7-12-26.
В зустрічному позові ОСОБА_1 відмовлено.
Припинено спільну часткову власність на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Позивачу необхідно провести наступні переобладнання: по лінії поділу демонтувати дверне полотно з коробкою між коридором 1-5 та житловою кімнатою 1-8, замурувати цеглою дверний отвір, виконати штукатурку цегельного замурування замурованого дверного отвору.
Стягнуто з ОСОБА_1 2271,95 грн. судового збору на користь держави.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, обставинам справи, просила:
змінити рішення в частині задоволення первісного позову шляхом визначення у судовому рішенні такого варіанту поділу об'єкту спору, який має найменше відхилення від ідеальних часток співвласників;
скасувати рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та постановити нове рішення в цій частині шляхом задоволення зустрічного позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалася на те, що під час розгляду справи не було поставлено питання про те, що ОСОБА_1 не підтвердив свого права на спірне майно, оскільки у випадку недоведеності або спірності даних обставин постає питання про належність/неналежність відповідача за первісним позовом.
Вважає, що мотиви суду для відмови ОСОБА_1 у задоволенні позову з підстав недоведеності позовних вимог (в частині підтвердження його статусу власника) протирічать матеріалам справи, доказам дослідженим у судовому засіданні та процесуальному статусу сторін спору.
Вказувала, що в оскаржуваному судовому рішенні відсутні мотиви, якими суд першої інстанції обґрунтовує вибір варіанту поділу спірного будинку (що вказаний судом у оскаржуваному рішенні) у якому частки сторін не є найбільш наближеними до ідеальних часток.
Зазначала, що до порушень норм процесуального права апелянт відносить не розв'язання судом питання про прийняття/відхилення додаткових доказів (у виді розгляду питання долучення копії висновку експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи від 08 жовтня 2024 року №22-24), під час судового розгляду справи, а вирішення цього питання безпосередньо під час прийняття рішення. Тобто заявлене клопотання не було вирішене судом, що також є порушенням права на справедливий суд.
19 травня 2024 року від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що обраний судом першої інстанції варіант поділу будинку було здійснено враховуючи фактичне користування та проживання у даному будинку ОСОБА_6 та його матері ОСОБА_5 .
Судове засідання проводилося в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні апеляційного суду відповідач та його представник доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена. Направила до суду апеляційної інстанції пояснення, в яких зазначила, що вона може проживати як з одним, так і іншим сином.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у її відсутність на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, а також земельної ділянки площею 0,0801 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.1261 ЦК України позивачі: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 є синами померлого, ОСОБА_5 є дружиною померлого.
В передбачений законодавством термін ОСОБА_6 та ОСОБА_1 написали заяву про прийняття спадщини за законом.
В свою чергу ОСОБА_5 написала відмову від прийняття спадщини, а також заяву про відмову від обов'язкової частки у спільному майні подружжя, однак за домовленістю з синами вона повинна залишитися проживати у вищевказаному житловому будинку, а саме в кімнаті 1-6, площею 7,10 кв.м.
17 серпня 2020 року ОСОБА_6 та ОСОБА_1 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину за кожним на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 3225510100:09:023:0028.
Будинок, який перебуває у власності сторін по справі, є одноповерховим, загальною площею 76,10 кв.м та складається з наступних кімнат: веранди №1-1, площею 13,60 кв.м, санвузлу №1-2, площею 7,50 кв.м, комори №1-3, площею 1,80 кв.м, кухні №1-4, площею 6,9 кв.м, коридору №1-5, площею 3,90 кв.м, житлової кімнати №1-6, площею 7,10 кв.м, житлової кімнати №1-7, площею 8,90 кв.м, житлової кімнати №1-8, площею 20,80 кв.м, житлової кімнати №1-9, площею 5,60 кв.м.
Біля будинку знаходяться господарські будівлі і споруди, а саме: сарай «Б», погріб «під Б», сарай «В», вбиральня «Г», огорожа №2.
Відповідно до акту обстеження житлових та матеріально-побутових умов від 26 травня 2021 року, при обстеженні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що ОСОБА_6 проживає за вказаною адресою з 2002 року з ним прописана та проживає його мати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не прописана, але проживає з 2004 року.
З метою належного розгляду справи, представник позивача звернулася до суду першої інстанції з клопотанням про призначення будівельно-технічної експертизи, а представник відповідача звернувся з клопотанням про призначення будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 10 січня 2022 року призначено у даній справі будівельно-технічну та земельно-технічну експертизи, проведення якої доручено експерту Кизько О.І.
На вирішення експерту поставлені питання: 1) Яка дійсна (ринкова) вартість житлового будинку та належних до нього господарських будівель та споруд розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ? 2) Чи є технічна можливість, відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, здійснити виділ у натурі частини житлового будинку та належних до нього господарських будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ідеальних часток співвласників або з відступом від них, указавши розмір компенсації у разі відхилення від ідеальних часток? 3) Чи можливо поділити в натурі житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що розташовані в АДРЕСА_1 між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , передавши позивачу по справі - ОСОБА_6 - у власність наступні приміщення: веранду № 1-1, площею 13,60 кв.м, санвузол № 1-2, площею 7,50 кв.м, комору № 1-3, площею 1,80 кв.м кухню № 1-4, площею 6,9 кв.м, коридор № 1-5, площею 3,90 кв.м, житлову кімнату № 1-6, площею 7,10 кв.м, житлову кімнату № 1-9, площею 5,60 кв.м; Загальна площа приміщень становить 46,40 кв.м. Крім того виділити наступні господарські споруди: 1/2 частина сараю «Б» з погребом під «Б», 1/2 частину огорожі? 4) Визначити які будівельні роботи необхідно виконати для реального виділу у натурі частини житлового будинку та належних до нього господарських будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ? 5) Визначити кому зі співвласників слід виконати від'єднання від зовнішніх інженерних мереж з обслуговування, що приєднані до житлового будинку та належних до нього господарських будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ? А саме від зовнішніх інженерних мереж з водопостачання, каналізації, газифікації та електропостачання, так як об'єкт поділу складає з указаними зовнішніми інженерними мережами цілісний об'єкт нерухомого майна та визначити вартість вказаних робіт по такому від'єднанню? 6) Визначити, кому зі співвласників слід розробити окремий (робочий) проект для улаштування окремих зовнішніх інженерних мереж з водопостачання, каналізації, газифікації та електропостачання, що приєднані до житлового будинку та належних до нього господарських будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ? Вказати вартість розробки (робочого) проекту та іншої необхідної технічної документації та також вартість будівельних робіт по улаштуванню зовнішніх інженерних мереж з водопостачання, каналізації, газифікації та електропостачання, що приєднані до житлового будинку та належних до нього господарських будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ? 7) Здійснити виділ у натурі частини земельної ділянки загальною площею 0, 0801 га, кадастровий № 3225510100:09:023:0028 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до ідеальних часток співвласників. 8) Запропонувати варіанти поділу земельної ділянки площею 0,0801 га, кадастровий номер 3225510100:09:023:0028, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та знаходиться в АДРЕСА_1 , відповідно до варіантів розподілу будинку.
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №01-СЕ/2022 від 26 лютого 2020 року:
найбільш імовірна дійсна (ринкова) вартість житлового будинку та належних до нього господарських будівель та споруд, що розташовані по АДРЕСА_1 (без врахування вартості земельної ділянки), визначена в рамках порівняльного методичного підходу, в цінах на час проведення експертизи може становити (заокруглено до десятків): 386 284 грн.;
відповідно до вимогог нормативно-правових актів у галузі будівництва здійснити виділ у натурі частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ідеальних часток 1/2, технічно можливо. В дослідницькій частині досліджено та докладно описано можливість поділу в натурі житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані по АДРЕСА_1 за варіантом визначеним у третьому питанні ухвали суду з зазначенням вартості виділеної частини та ідеальної долі. На розгляд суду експертом надано два варіанти розподілу будинку, господарських будівель та споруд. Схеми поділу додаються в додатку №1 та №2, в яких визначено де влаштувати кухню та окремий вхід;
експерт не надає відповіді на четверте, п'яте та шосте питання, оскільки вони не відносяться до завдань судової будівельно-технічної експертизи. Пояснення надано в дослідницькій частині;
в дослідницькій частині висновку запропоновано можливі варіанти розподілу земельної ділянки, загальною площею 0,0801 га, кадастровий № 3225510100:09:023:0028, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та знаходиться в АДРЕСА_1 відповідно до варіантів розподілу будинку, господарських будівель і споруд відповідно до часток співвласників по 1/2, та вимог нормативно-правових актів. Схеми варіантів розподілу земельної ділянки додаються в додатках №3,№4, №5 та №6 даного висновку.
16 жовтня 2023 року від судового експерта ОСОБА_9 надійшов лист, в якому останній зазначив, що у висновку №01-СЕ/2022 ним була допущена описка у даті виконання висновку замість 26 лютого 2020 року необхідно вважати 28 квітня 2022 року.
В судове засідання суду першої інстанції для дачі пояснень викликався судовий експерт Кизько О.І., який пояснив, що вартість даного будинку визначалась відповідно до Методики розробленої Інститутом судових експертиз. Віділити сторонам по даній справі по 1/2 частини будинку є можливим, в тому числі і при здійсненні відповідних переобладнань, при цьому враховуючи ДБН. Оцінка будинку здійснюється в національній валюті, в іноземній валюті не здійснюється. Зазначив, що горище це допоміжне приміщення, що є складовою будинку, крім того, в технічному паспорті в переліку об'єктів, не зазначене; горище, як і фундамент підлягає поділу між сторонами по лінії поділу будинку.
27 листопада 2023 року від представника відповідача надійшла заява про призначення додаткової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, яка обгрунтована тим, що на даний час у матеріалах справи міститься висновок судового експерта Кизько О. І. за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, який датований 26 лютого 2020 року за №01-СЕ/2022. Сторона відповідача за первісним позовом уважає за необхідне поставити на вирішення суду клопотання про призначення у справі № 382/616/21 додаткової експертизи щодо: визначення дійсної ринкової вартість предмета спору, оскільки пройшов з проміжок часу з моменту визначення його вартості та відбулися зміни, що впливають на указаний показник, який має бути актуальним на дату ухвалення судового рішення; здійснення поділу горища будинку, як приміщення, оскільки указане питання не було предметом дослідження експерта.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 04 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2. про призначення додаткової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 08 січня 2024 року у задоволенні усного клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання клопотання про призначення будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертиз відмовлено. Клопотання представника відповідача про призначення будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертиз залишено без розгляду.
28 листопада 2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії висновку експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи від 08 жовтня 2024 №22-24, згідно якого ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , на час проведення експертизи, без урахування земельної компоненти становить 1124758 грн.
Проте, враховуючи, що даний висновок експерта поданий стороною відповідача поза строками визначеними ст.222 ЦПК України та невстановлено поважності причин пропуску подачі даного доказу, тому суд першої інстанції наданий висновок експерта не прийняв до уваги.
Відповідно до положень статей 16, 386, 391 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який враховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до частини першої статті 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.
Згідно із ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За змістом ч.1 ст.356, ч.ч.1, 2 ст.358 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
У частині 3 статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до 1, 3 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Виділ частки із спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст.364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему водопостачання, водовідведення, опалення тощо, тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна у розумінні ст.181 ЦК України.
Верховний Суд у постанові від 11 листопада 2020 року у справі №361/4047/17 зазначив, що системний аналіз положень ст.ст.183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено його відокремлену частину, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Поділ (виділ) частки житлового будинку передбачає перебудову існуючого, зазвичай, одноквартирного будинку з метою обладнання двох і більше ізольованих квартир. Варіанти поділу (виділу частки) житлового будинку повинні максимально забезпечувати однакові умови для співвласників із урахуванням їхніх часток. Поділ (виділ) частки житлового будинку вважається можливим якщо за результатами поділу у частинах будинку, що виділяються співвласникам, є можливість влаштувати ізольовані та забезпечені окремими виходами на прилеглу земельну ділянку, як мінімум однокімнатні, житлові квартири, які за своїми показниками (об'ємно-планувальним рішенням, складом приміщень, площею, забезпеченістю інженерним обладнанням тощо) відповідають чинним вимогам нормативних документів.
Поділ житлового будинку (з технічної точки зору) - технічна можливість поділу в натурі житлового будинку у відповідності до часток співвласників (або близьких до цих часток) з облаштуванням у частинах будинку, що виділяються співвласникам, окремих ізольованих як мінімум однокімнатних квартир, у відповідності до вимог нормативних документів.
Згідно з частиною першою статті 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно з ч.1 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Частиною четвертою статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Отже, за загальним правилом, закріпленим у статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду, стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено в договорі відчуження нерухомості.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша - третя статті 89 ЦПК України).
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції сторони не заперечували, що у спірному будинку проживає позивач ОСОБА_6 зі своєю дружиною та третя особа - матір сторін ОСОБА_5 .
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції було запропоновано сторонам зазначити варіанти поділу спірного житлового будинку та земельної ділянки, які їм прийнятні відповідно до висновку №01-СЕ/2022.
Представник позивача вказала, що позивач не заперечує проти поділу за першим варіантом зазначеним у висновку експертизи.
Відповідач вказав, що він надає перевагу другому варіанту поділу будинку, оскільки у вказаному варіанті поділу найменше відхилення від ідеальних часток співвласників.
Враховуючи те, що взаємної згоди щодо поділу спірного майна між сторонами не досягнуто, беручи до уваги те, що ОСОБА_5 фактично проживає у будинку, колегія суддів, дослідивши та надавши оцінку доказам у справі у їх сукупності, проаналізувавши кожен із запропонованих варіантів поділу будинку та земельної ділянки, дійшла висновку про те, що за наслідками розгляду цієї справи можливо поділити в натурі житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що належать ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на праві спільної сумісної власності згідно з варіантом №2 висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №01-СЕ/2022 від 28 квітня 2022 року, а земельну ділянку з кадастровим номером 3225510100:09:023:0028, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0801 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за варіантом №4відповідно додатку №6 висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №01-СЕ/2022 від 28 квітня 2022 року, припинивши право спільної сумісної власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку.
Колегія суддів вважає, що зазначений варіант поділу є найбільш прийнятний з точки зору доцільності та найбільш оптимальний для обох сторін.
Експерт в описовій частині висновку №01-СЕ/2022 від 28 квітня 2022 року зазначив, що вартість 1 кв.м. житлового будинку становить 5076 грн. та виходив з курсу долара США до національної валюти гривні станом на час проведення експертизи, що складав 1 долар США = 27,9619 грн.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне визначити компенсацію за відхилення від ідеальної частки, яка зменшилась у ОСОБА_1 на 2,75 кв.м внаслідок поділу, виходячи з курсу долара США до національної валюти гривні станом на 09 вересня 2025 року, що становить 20594,33 грн.
Суд першої інстанції на наведене вище уваги не звернув, а відтак рішення Яготинського районного суду Київської області від 23 грудня 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову ОСОБА_12 та зустрічного позову ОСОБА_13 .
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Яготинського районного суду Київської області від 23 грудня 2024 року- скасувати та ухвалити нове наступного змісту.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ в натурі житлового будинку та земельної ділянки, припинення спільної часткової власності та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_5 про виділ в натурі житлового будинку та земельної ділянки - задовольнити частково.
Поділити в натурі житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що належать ОСОБА_14 у ОСОБА_15 у та ОСОБА_16 у на праві спільної сумісної власності згідно з варіантом №2 висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №01-СЕ/2022 від 28 квітня 2022 року, а саме:
- виділити в натурі та визнати за ОСОБА_17 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на відокремлену частину в житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами, що становить 54/100 часток у домоволодінні та складається з приміщень:
1-1 веранда, площею 13,60 кв.м;
1-2 санвузол, площею 7,50 кв.м;
1-3 комора, площею 1,80 кв.м;
1-4 кухня, площею 6,9 кв.м;
1-5 коридор, площею 3,90 кв.м;
1-6 житлова кімната, площею 7,10 кв.м. Загальна площа приміщень становить 40,80 кв.м. З господарських будівель та споруд: АДРЕСА_2 , під б погреб, АДРЕСА_3 огорожа - 1/2.
- виділити в натурі та визнати за ОСОБА_18 ем (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) право власності на відокремлену частину в житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами, що становить 46/100 часток у домоволодінні та складається з приміщень:
1-7 житлова кімната, площею 8,90 кв.м;
1-8 житлова кімната, площею 20,80 кв.м;
1-9 житлова кімната, площею 5,60 кв.м. Загальна площа приміщень становить 35,30 кв.м. З господарських будівель та споруд: Б сарай - 1/2, В сарай, Г вбиральня, №2 огорожа - 1/2.
ОСОБА_14 у ОСОБА_15 у по лінії поділу необхідно виконати наступні роботи: демонтувати дверне полотно з коробкою між коридором 1-5 та житловою кімнатою 1-8; демонтувати дверне полотно з коробкою між коридором 1-5 та житловою кімнатою 1-9; замурувати цеглою демонтовані дверні отвори, виконати штукатурку цегельного мурування замурованих дверних отворів.
ОСОБА_19 у необхідно виконати наступні роботи: демонтувати віконний блок, розібрати частину стіни під віконним блоком приміщення 1-9 для влаштування отвору під дверний вхідний блок. Між житловою кімнатою 1-9 і кімнатою 1-8 розібрати частину стіни і влаштувати дверний проріз. Як варіант, житлову кімнату 1-7 преобладнати під кухню.
Стягнути з ОСОБА_3 (який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 а (яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) компенсацію за відхилення від ідеальної частки, яка зменшилась внаслідок поділу в розмірі 20594 грн. 33 коп.
Поділити в натурі земельну ділянку з кадастровим номером 3225510100:09:023:0028, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0801 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за варіантом №4 відповідно додатку №6 висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №01-СЕ/2022 від 28 квітня 2022 року, а саме:
ОСОБА_20 у (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) виділити земельну ділянку площею 389,5 кв.м для доступу до будинку, обслуговування виділеної частини будинку, 1/2 частини сараю «Б» з погребом під «Б» і прилеглої території, що обмежена лініями розподілу, які проходять по точках:
ОСОБА_21 у (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) виділити земельну ділянку площею 130,0 кв.м для обслуговування виділеної частини будинку і прилеглої території, яка проходять по точках: 18-27-32-33-28-29-25-24-3-19, а також земельну ділянку площею 259,5 кв.м для обслуговування виділеної 1/2 частини сараю «Б», сараю «В», вбиральні і прилеглої території, що проходить по точках: 31-1-2-23-14-22-30.
В спільне користування ОСОБА_14 у ОСОБА_15 у та ОСОБА_19 у виділити земельну ділянку площею 22,0 кв.м для доступу ОСОБА_14 у ОСОБА_15 у до північної і західної сторони будинку, а ОСОБА_19 у доступу до сараю «В», вбиральні, 1/2 частини сараю «Б» і решти земельної ділянки, обмежена лініями розподілу, які проходять по точках: 22-14-23-24-25-7-12-26.
Припинити право спільної сумісної власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 19 вересня 2025 року.
Головуючий:
Судді: