Справа № 760/10834/25
Провадження № 11-сс/824/4623/2025 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
19 серпня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02 травня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Солом'янської оружної прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань -
Як вбачається з ухвали слідчого судді, до Солом'янського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Солом'янської оружної прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення в строки визначені ст. 214 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02 травня 2025 року у задоволенні скарги ОСОБА_5 відмовлено.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що зазначені у заяві обставини, серед іншого, позбавляють можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності суб'єктів складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Таким чином, підстави для зобов'язання посадових осіб Солом'янської оружної прокуратури м. Києва внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) відсутні.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення особу Солом'янської окружної прокуратури м. Києва внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинене експертами КНДІСЕ ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 кримінальний злочин передбачений ст. 384 Кримінального кодексу (КК) України «Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу» складання завідомо неправдивого висновку та надання його суду.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_5 зазначає, що оскаржувана ухвала є помилковою, та не відповідає законодавству, вимогам КПК України, а отже - є незаконною.
Вказує, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Обов'язки уповноважених органів та осіб при надходженні заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення визначені ст. 214 КПК України, якою передбачена реєстрація таких заяв/повідомлень, внесення відомостей з них, до ЄРДР. Реєстрацію заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення в якихось інших місцях (реєстрах, журналах) чинним законодавством, а саме: ні ст. 214 ні іншими статтями КПК України - не передбачено.
Апелянт звертає увагу на те, що повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення містило відомості, що необхідні для реєстрації у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, а отже відповідало вимогам чинного законодавства.
А тому, відмовляючи у задоволенні скарги на бездіяльність уповноваженої особи прокуратури, слідчий суддя фактично допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що є підставою для скасування рішення.
Крім того, ОСОБА_5 просить розглянути апеляційну скаргу без її участі.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, прокурор в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явився, про поважність причин своєї неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не надсилав, а тому апеляційний суд, враховуючи, що, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без його участі.
Пунктом 1 частини 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Пунктом 4 ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до ЄРДР має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
На підставі Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені у ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України) та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відтак, положення частини 4 ст. 214 КПК України не є тотожними вимогам частини 1 ст. 214 КПК України, оскільки внесенню до ЄРДР підлягають лише ті відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Колегія суддів також враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст.303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, що спростовує доводи апеляційної скарги у цій частині.
Як слідує із змісту повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 04.03.2025, подану ОСОБА_5 до Головного управління національної поліції у м. Києві, експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 вчинено кримінальне правопорушення за ст. 384 КК України. Висновок експертів був складений за результатами проведеної земельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 19.05.2022 у цивільній справі №686/12704/20, де скаржник є позивачем, а саме у травні 2020 року нею до Хмельницького міськрайонного суду було подано позов про порушення її права володіння, користування та розпоряджання її приватною земельною ділянкою відповідачем ОСОБА_9 . Внаслідок реєстрації у ДЗК ділянки 6810100000:35:001:0464 за невірними координатами (що не відповідали її розташуванню на землі) ця ділянка невірно відобразилася на кадастровій карті, а саме: її відображення частково зайняло місце ділянки скаржниці (на кадастровій карті). Утворилося так зване «накладання» ділянки 6810100000:35:001:0464 на її ділянку. На доказування своєї позовної заяви вона просила суд призначити земельну експертизу по запропонованим питанням. Передбачалося, що експертиза покаже чи відповідає фактичне розташування ділянки ОСОБА_9 даним у її правовстановлюючому документі, зокрема опису меж; чи відповідає фактична площа її ділянки, довжина її ділянки та розташування меж довжині, площі та опису меж у моєму правовстановлюючому документі; та чи накладається ділянка ОСОБА_9 на ділянку ОСОБА_5 , яку судом було задоволено.
Експертиза була оплачена скаржницею згідно отриманого від КНДІСЕ рахунку, у сумі 16989,30 гривень. Виконання експертизи тривало більше трьох років. У січні 2025 року висновок експертів надійшов до Хмельницького міськрайонного суду. Ознайомившись із ним, ОСОБА_5 побачила, що експертиза є безрезультатною, висновок неправдивим, і зроблено це свідомо та цілеспрямовано.
Так, слідчим суддею в ухвалі вірно встановлено, що викладені у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 04.03.2025 обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, оскільки не містять даних, на підставі яких можливо встановити склад кримінального правопорушення про який зазначає заявник, підслідність/підсудність можливого кримінального правопорушення, яке в свою чергу розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про його вчинення.
Дослідивши матеріали судового провадження, зокрема заяву про вчинення кримінального правопорушення, колегія суддів у повній мірі погоджується з висновком слідчого судді про те, що у вказаній заяві йдеться про незгоду з експертним висновком та не наведено жодних конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, про які вона зазначає у своїй заяві, а її твердження про наявність у діях експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ознак кримінального правопорушення, вчиненого за викладених у повідомленні обставин, ґрунтується виключно на суб'єктивному уявленні щодо правомірності їх дій. Тобто, заявником не наведено будь-яких вагомих обставин, існування яких обґрунтовує необхідність внесення відомостей до ЄРДР, як і не доведено (обґрунтовано) можливість застосування ст. 384 КК України відносно експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ).
Відтак, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що заява ОСОБА_5 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, тому правові підстави для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України відсутні.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя місцевого суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Солом'янської оружної прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки така заява не містить конкретних фактичних даних, які б вказували на наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) кримінальних правопорушень.
Апеляційні доводи про те, що ст. 214 КПК України є імперативною нормою, оскільки не передбачає права слідчого, прокурора не вносити відомості в ЄРДР є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеним.
Істотного порушення норм кримінального процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02 травня 2025 року - залишити без змін.
Судді ________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3