25 серпня 2025 року
справа № 758/2087/25
провадження № 33/824/2986/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 17 квітня 2025 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №241244 від 07.02.2025р., за адресою: м. Київ, Гаванський міст, 07.02.2025р. о 19 год. 55 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Subaro Impreza», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Peugeot 301» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалась попереду, після чого вищевказаний автомобіль здійснив самовільний рух та здійснив зіткнення з автомобілем «Hyundai Elantra» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду вищевказаного автомобіля, а відтак, вчинив адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_4 порушила вимоги п.п.2.3б, 12.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.
Постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 17 квітня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістот п'ять) гривень 60 копійок.
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 17 квітня 2025 року скасувати та провадження відносно нього за ст.124 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд розглянув справу за відсутності апелянта, попри подане клопотання про відкладення судового засідання. Єдиним доказом на підтвердження вини були показання потерпілої, схема ДТП та протокол. Проте протокол має лише фіксаційний характер і не є беззаперечним доказом вини. Виходячи з наявних у матеріалів у справі окрім протоколу та схеми ДТП та пояснення учасників ДТП та протокол. Суд не витребовував та не дослідив відеофіксацію події з реєстратора автомобіля апелянта, а також інших можливих камер спостереження поблизу місця ДТП, судом не було витребувано записи з нагрудних боді-камер працівників поліції, та не залучено свідків, які могли пояснити суду істотні факти ДТП. Судом першої інстанції не було встановлено конкретного порушення скаржником ПДР, причинно-наслідкового зв'язку між діями скаржника і настанням пошкодження транспортних засобів.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з'явився, вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Заслухавши ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши постанову суду в межах поданої апеляції, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Нормами ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Детально вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що повністю доведена вина ОСОБА_1 в тому, що він 07 лютого 2025 року об 19 год 55 хв, керуючи автомобілем «Subaro Impreza» д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Peugeot 301» д.н.з. НОМЕР_2 .
Своїми діями ОСОБА_1 порушивп.п.2.3б, 12.1 ПДР України.
Відповідно до п. 2.3бПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 12.1. ПДР України, визначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Як вбачається з матеріалів адміністративного провадження, ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом, який рухався попереду нього
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ст.124 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме:-
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №241244 від 07.02.2025р.;
- схемою місця ДТП від 07.02.2025р.;
- письмовими поясненнями від 07.02.2025р.;
- показаннями свідка ОСОБА_2 .
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 в порушенні п.п. 2.3б, 12.1 ПДР України є правильний, кваліфікація його дій за ст. 124 КУпАП вірна.
Суд розглядає справу про адміністративне правопорушення в межах обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, та відносно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Тому, з урахуванням правової кваліфікації правопорушення, фактичних обставин справи та визначення причинно-наслідкового зв'язку між ними можуть бути у повній мірі встановлені дослідженням та аналізом наявних у справі доказів.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що аналіз перевірених і оцінених доказів переконують, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, винуватість його доведена, тому він повинен нести адміністративну відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Інші доводи, за яких ОСОБА_1 , просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для її скасування, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 17 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає
Суддя