Справа № 755/15871/25
Провадження №: 3/755/5509/25
"08" вересня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., за участі прокурора Балабухи В.Є., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві справу про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Вовчок Козелецького району Чернігівської області, громадянки України, працюючої на посаді сестри медичної Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району міста Києва», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 , будучи членом позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), відповідно до підпункту «ґ» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом декларування та суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 07.04.2025 о 18:51 несвоєчасно, без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2024 рік, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Прокурор у судовому засіданні зазначила, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад вказаного адміністративного правопорушення, оскільки остання несвоєчасно подала декларацію про майновий стан за 2024 рік без наявності поважних причин, тому просила накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованого правопорушення визнала, просила врахувати, що умислу на порушення строку подачі декларації не мала, несвоєчасна подача декларації була зумовлена із тим, що до травня 2024 року вона працювала сестрою медичною та вперше подавала відповідну декларацію. У скоєному щиро розкаялась.
Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне корупційне правопорушення від 18.08.2025 року, інші долучені матеріали, дійшов висновку про таке.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення йде своїм корінням у більш загальний принцип, втілений у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Втім, це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Згідно з вимогами ст. 251 КпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КпАП України відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Так, відповідно до наказу Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» (далі - Підприємство) від 02.01.2019 № 1-к «По особовому складу» ОСОБА_1 з 04.01.2019 прийнято на посаду сестри медичної лікаря невролога філії № 3.
Відповідно до Розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.05.2024 № 317 «Про створення військово-лікарських комісій Дніпровського району міста Києва на 2024 рік» утворено ВЛК Дніпровського району міста Києва на 2024 рік та затверджено їх склад.
Згідно складу ВЛК, що створюється при ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підписаний директором Підприємства Даніелем Карабаєвим та затверджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , як член ВЛК увійшла сестра медична ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з наказу № 240 К від 03.05.2024 ОСОБА_1 з 06.05.2024 переведено на посаду сестри медичної експертної комісії по роботі з військовозобов'язаними філії № 3 КНП «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» за основним місцем роботи.
20.09.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено декларування, внесено зміни у перелік декларантів, відкрито публічний доступу до Єдиного державного реєстру з урахуванням безпекових аспектів, нові інструменти та функції Національного агентства з питань запобігання корупції.
12.10.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану».
З моменту набрання чинності цього Закону, новими суб'єктами декларування стали: особовий склад штатних військово - лікарських комісій; голови та члени лікарсько - консультативних і медико - соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени, секретарі позаштатних постійно діючих військово - лікарських і лікарсько - льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 12 Закону «Права Національного агентства», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти.
Згідно пункту 15 частини 1 статті 11 Закону «Повноваження Національного агентства», до повноважень Національного агентства належить надання рекомендаційних роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.
У питанні 45-1 «Суб'єктність членів ВЛК, МСЕК, ЛЛК, ЛКК?» Роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції № 4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що суб'єктами, на яких поширюється дія Закону, є: особовий склад штатних військово-лікарських комісій (ВЛК, пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону); голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, їхні заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських (ВЛК) і лікарсько-льотних комісій (ЛЛК), які при цьому не є особами, зазначеними у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону (пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону).
Декларантами є всі особи, які входять (призначені / відряджені) до складу відповідних комісій згідно з організаційно-розпорядчими документами, незалежно від фактичного виконання функцій голови / члена / секретаря комісії, а також від строку перебування в складі відповідної комісії (у т.ч. які залучені до роботи на правах членів).
Отже, перебуваючи у складі постійно діючої військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) і здійснюючи діяльність у сфері охорони здоров'я, ОСОБА_1 з 06 травня 2024 року набула статусу особи, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», стала суб'єктом декларування та відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією та на виконання вищезазначених вимог була зобов'язана подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, шляхом заповнення на офіційному веб - сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://nazk.gov.ua), не пізніше 31.03.2024.
Натомість, така декларація була подана ОСОБА_1 лише 07 квітня 2025 року, тобто несвоєчасно, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та міститься на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
У той же час, суддею враховується, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, декларацію подала із запізненням в один тиждень, не мала наміру уникнути фінансового моніторингу доходів, свою провину визнала повністю.
Також, суддя враховує відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, адже хоч із запізненням, однак ОСОБА_1 подала декларацію, відсутність реально заподіяної істотної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, які охороняються законом, що, на думку судді суттєво знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого та, як наслідок, призводить до малозначності діяння.
Вирішальним у такому висновку судді є той факт, що до травня 2024 року в силу займаної посади- сестри медичної, ОСОБА_1 не була суб'єктом декларування та не несла відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення.
Суддя враховує, що положення статті ст. 22 КУпАП не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п'ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п'ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу, а отже застережень щодо неможливості її застосування до інших складів адміністративних правопорушень, зокрема ст. 172-6 КУпАП, вказана стаття не містить.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження суддя виносить постанову про закриття справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 22, 172-6, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником упродовж десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя М. Сазонова