Справа №:755/15951/25
Провадження №: 1-кс/755/3094/25
"15" вересня 2025 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві клопотання слідчого в ОВС 2 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_4 про арешт майна, подане в межах кримінального провадження № 22024011000000282, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2024 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України,
встановив:
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого в ОВС 2 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні № 22024011000000282, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2024 року, погоджене прокурором ОСОБА_3 , за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняв Присягу працівника прокуратури, відповідно до змісту якої він, присвячуючи свою діяльність служінню Українському народові і Українській державі, урочисто присягнув неухильно додержуватися Конституції, законів та міжнародних зобов'язань України; сумлінним виконанням своїх службових обов'язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави; постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесним, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов'язки, з гідністю нести високе звання працівника прокуратури.
Наказом прокурора АР Крим ОСОБА_5 призначено на посаду прокурора відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури м. Сімферополя Автономної Республіки Крим. Наказом Генерального прокурора України від 26.04.2012 № 542к йому присвоєно класний чин - юриста 3 класу.
Також встановлено, що рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 11.03.2014 № 1729-6/14, тобто всупереч установленому чинним законодавством України порядку, ОСОБА_6 призначено на посаду прокурора Автономної Республіки Крим.
За допомогою не встановлених слідством осіб ОСОБА_6 у березні 2014 року запропонувала ОСОБА_5 продовжити працювати в органах прокуратури Автономної Республіки Крим та виконувати лише розпорядження та накази, надані нею.
У подальшому, у березні 2014 року, більш точну дату встановити не виявилось за можливе, не встановленими слідством особами ОСОБА_5 запропоновано перейти до незаконно створеної прокуратури Республіки Крим, яка увійшла до складу прокуратури російської федерації.
Нехтуючи вищевказаними вимогами Конституції і законів України, Присягою працівника прокуратури, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, працівником правоохоронного органу, достовірно знаючи про незаконність призначення ОСОБА_6 на посаду так званого «прокурора Республіки Крим», а також незаконного проведення на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя референдуму, достовірно знаючи, що Автономна Республіка Крим є невід'ємною частиною України, на території якої діють виключно закони України та міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, у березні 2014 року, більш точну дату та час органом досудового розслідування встановити не представилось можливим, бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності, посиленні окупації півострову та утворенні в АР Крим системи незаконних органів прокуратури російської федерації, погодився на незаконну пропозицію про продовження роботи у складі прокуратури АРК, а згодом - прокуратури Республіки Крим, без підпорядкування Генеральній прокуратурі Україні.
Продовжуючи свої умисні дії, ОСОБА_5 перебуваючи у м. Севастополі АР Крим на посаді прокурора відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, достовірно знаючи, що Автономна Республіка Крим є невід'ємною частиною України, на території якої діють виключно закони України та міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, у березні - серпні 2014 року, більш точну дату не встановлено, погодився на призначення його на посаду до незаконно створеної прокуратури Республіки Крим рф, виконував вказівки і розпорядження так званих керівників зазначеної прокуратури Республіки Крим.
Таким чином, продовжуючи свої дії, направлені на проведення підривної діяльності проти України, ОСОБА_5 з березня 2014 продовжує свою роботу в незаконно створених на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим органах прокуратури та організовує і забезпечує діяльність незаконно.
Допомога ОСОБА_5 іноземній державі та її представникам у створенні та функціонуванні органів прокуратури російської федерації та на території АР Крим призвели до посилення заходів тимчасової окупації півострова Крим, завдяки чому окупація триває.
Крім цього, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на добровільне зайняття посади в незаконних правоохоронних органах на тимчасово окупованій території півострова Крим, у невстановлених досудовим розслідуванням час та обставинах, проте не пізніше 15.03.2024, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Кримського півострова, а саме - вул. Гагаріна, буд. 18, с.м.т. Первомайське, АР Крим, добровільно зайняв посаду в незаконно створеному окупаційному правоохоронному органі, а саме - посаду прокурора Первомайського району Республіки Крим.
Так, 15.03.2024 на підставі наказу Генерального прокурора російської федерації прокурором Первомайського району призначений радник юстиції ОСОБА_5 , інформація про яке, розміщена на офіційній Інтернет сторінці «Головного управління Генеральної прокуратури російської федерації по Північно-Кавказьким та Південному федеральним округам» за посиланням https://epp.genproc.gov.ru/ru/web/proc_glskfoyufo.
Перебуваючи на вищевказаній посаді ОСОБА_5 до теперішнього часу виконує покладені на нього обов'язки у незаконно створеному окупаційною владою російської федерації правоохоронному органі, діяльність якого спрямована на забезпечення встановленого державою окупантом правопорядку та забезпечення реалізації окупаційної політики, що завдає шкоди інтересам державної безпеки України та унеможливлює забезпечення її територіальної цілісності та недоторканності.
18.04.2025 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
08.05.2025 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Згідно інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, у громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності перебуває квартира АДРЕСА_1 .
Застосування зазначених вище обмежень у виді арешту майна надасть змогу зберегти майно, унеможливить його подальше приховання, відчуження вказаного майна.
Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочинів.
З метою забезпечення арешту майна, запобігання зникненню, втрати або пошкодження арештованого майна та забезпечення його схоронності, дане клопотання просив розглянути без повідомлення власника даного майна та без участі його представників.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання із зазначених у ньому підстав, просив його задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Ураховуючи вказану норму закону та те, що повідомлення підозрюваного, його захисника про розгляд судом клопотання про арешт майна може призвести до його відчуження, слідчий суддя вважає можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності власника майна.
Вивчивши зміст клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
З матеріалів клопотання вбачається, що Слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024011000000282, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2024 року. Процесуальне керівництво здійснює Прокуратура АР Крим та м. Севастополя. Кримінальне провадження зареєстроване за фактом того, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив колабораційну діяльність, а саме 15.03.2024 добровільно зайняв посаду т.зв. «прокурора Первомайського району АР Крим».
18.04.2025 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
23.04.2025 повідомлення про підозру ОСОБА_5 та повістки про його виклик на 28.04.2025, 29.04.2025, 30.04.2025 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», випуск № 83 (8008) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
08.05.2025 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
13.05.2025 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_5 та повістки про його виклик на 19.05.2025, 20.05.2025, 21.05.2025 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», випуск № 96 (8021) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. А також повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_5 та повістки про його виклик відправлено на номера мобільного телефону НОМЕР_1 який йому належить, а також відправлено на номер мобільного телефону НОМЕР_2 який належить дружині ОСОБА_5 .
Таким чином, у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного за ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.04.2025 року ОСОБА_5 володіє квартирою АДРЕСА_1 .
Слідчий просить з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, який може бути застосований до підозрюваного, накласти арешт на майно, яке належить йому на праві власності.
Відповідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а арешт є заходом забезпечення кримінального провадження.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частинами 1, 3 ст. 132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Як убачається з ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Санкцією частини 1 статті 111 та частини 7 статті 111-1 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна або без такої.
На підставі викладеного слідчим суддею встановлена наявність підстав вважати, що суд може призначити покарання у виді конфіскації майна, оскільки вказане додаткове покарання є обов'язковим та передбачено санкцією частини статті КК України, за якою ОСОБА_5 повідомлено про підозру, тому належне підозрюваній майно має бути арештоване.
Згідно положень ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя в ухвалі повинен зазначити заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно. При цьому заборона використання майна чи заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у тих випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчим відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України доведена необхідність накладення арешту на вказане майно і наявність правової підстави для арешту майна.
Враховуючи наведене, потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.
Водночас слідчий суддя враховує, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту, з метою збереження речових доказів. За таких обставин, клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відомостей щодо негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
ухвалив:
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт в кримінальному провадженні № 22024011000000282, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2024 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, на об'єкт нерухомого майна, що зареєстрований за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) шляхом заборони розпорядження, а саме на:
- квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 53,7 кв.м. (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 33246097).
Заборонити державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти реєстраційні дії на об'єкт нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7