Номер провадження 2/754/4645/25
Справа №754/5935/25
Іменем України
22 вересня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючої судді Гринчак О.І.,
за участю секретаря судових засідань Головач О.О.,
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 ,
відповідачки за первісним позовом (позивачки за зустрічним позовом) ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,
Короткий зміст первісного позову
17 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить у порядку поділу спільного майна подружжя:
- визнати за ним право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1725671880000);
- визнати за ним право власності на 1/2 частки земельної ділянки АДРЕСА_2 , площею 0,1198 га, кадастровий номер 8000000000:62:175:0010 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1704157280000);
- автомобіль « BMW Х3» 2016 року випуску, реєстраційний номер - НОМЕР_1 , виділити ОСОБА_2 , припинивши на нього право спільної сумісної власності;
- стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію за належну йому 1/2 частки у праві власності на автомобіль «BMW Х3» 2016 року випуску, реєстраційний номер - НОМЕР_1 в сумі 497852,50 грн.
У позові йдеться про те, що до спільного сумісного майна подружжя належить:
- трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_3 , ринкова вартість якої на час подачі позову складає - 5 411 413,00 грн. Дана квартира була придбана за договором купівлі-продажу квартири від 26.12.2018, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. (реєстровий № 4056). Право власності на даний об'єкт нерухомості зареєстроване за ОСОБА_2 ;
- земельна ділянка АДРЕСА_2 , площею 0,1198 га, кадастровий номер 8000000000:62:175:0010, ринкова вартість якої на час подачі позову складає - 3 603 296,00 грн. Земельна ділянка придбана відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.02.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М., реєстровий №344. Право власності на даний об'єкт нерухомості зареєстроване за ОСОБА_1 ;
- автомобіль «BMW Х3» 2016 року випуску, реєстраційний номерКА0100КХ, ринкова вартість якого складає 995 705,00 грн. Транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_2 та знаходяться у фактичному володінні та користуванні відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони взаємної згоди про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя не знайшли, а тому позивач вимушений звертатися з позовом до суду.
Позивач зазначає, що автомобіль перебуває в користуванні відповідачки, є неподільною річчю і тому він просить суд стягнути з відповідачки на його користь замість належної йому 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль грошову компенсацію в розмірі - 497 852,50 грн.
Короткий зміст зустрічного позову
20 травня 2025 року до суду від ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, в якій вона просить:
1. У порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнати за ОСОБА_2 право власності на:
- житлову трикімнатну квартиру, загальною площею 100,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1725671880000;
- транспортний засіб марки «BMW» модель «X3» 2016 року випуску з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
2. У порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на:
- земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:62:175:0010, розташована за адресою: АДРЕСА_2 та будівельні матеріали (споруду фундаменту садового будинку), розташована на ній.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу КІА ОРТІМА, ідентифікаційний номер VIN: НОМЕР_2 , відчуженого за 450 000,00 грн, з урахуванням поділу майна у розмірі - 205 167,00 грн.
Під час шлюбу за спільні кошти сторонами набуто у спільну сумісну власність подружжя майно:
1. Житлову трикімнатну квартиру, загальною площею 100,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1725671880000. Згідно зі звітом про незалежну оцінку майна станом на 04.04.2025 ринкова вартість житлової квартири становить 3 768 500 грн.
2. Земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:62:175:0010, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно зі звітом про незалежну оцінку майна станом на 11.04.2024 ринкова вартість земельної ділянки становить 3 706 900 грн.
3. Будівельні матеріали (споруда фундаменту садового будинку), розташована на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:62:175:0010, за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно зі звітом про незалежну оцінку майна станом на 28.04.2025 ринкова вартість становить 661 167 грн.
4. Транспортний засіб марки «BMW» модель «X3» 2016 року випуску з державним номерним знаком НОМЕР_1 , зареєстрований за позивачкою 22.12.2021. Згідно зі звітом про незалежну оцінку майна станом на 04 квітня 2025 року складає 844 400,00 грн.
5. Транспортний засіб марки «КІА ОРТІМА, 2014 року випуску (номер кузова НОМЕР_2 ), зареєстрований за відповідачем 07.10.2017. 04.03.2023 відповідач відчужив без згоди позивачки даний транспортний засіб на ім'я ОСОБА_3 , уклавши договір купівлі-продажу №3245/2023/3688612 у ТСЦ №3245. Згідно з відомостями з поданої відповідачем декларації за 2023 рік вартість відчуженого спільного авто складала 450000 грн.
Після розірвання шлюбу між позивачкою за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом не досягнуто згоди щодо поділу набутого за час шлюбу майна, тому позивачка вимушена звернутися до суду з даним зустрічним позовом.
Загальна вартість майна, набутого за час шлюбу, складає 9 430 967 грн. Відтак, частка у майні кожного з подружжя, зокрема позивачки і відповідача, має складати: 9 430 967 грн / 2 = 4 715 483,5 грн.
Позивачка вважає, що ефективним способом захистом її прав та інтересів є матеріально-правові вимоги щодо поділу майна набутого у шлюбі шляхом визнання за нею права власності на конкретно визначене майно з урахуванням таких обставин, як реєстрація права власності за нею та фактичне володіння і користуванням таким майном.
Позиція сторін у судовому засіданні
Під час розгляду справи у судовому засіданні позивач та його представник підтримали первісні позовні вимоги та просили суд їх задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просили відмовити.
Відповідачка та її представник у судовому засіданні просили відмовити у первісному позові та задовольнити зустрічні позовні вимоги.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
З 21 травня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 695.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року у справі № 754/14843/23 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився - ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_5 . Діти проживають разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади від 19.05.2025 №2025/006534288 та №2025/006534289 (а.с. 5, 6 т. ІІ).
Позивач за первісним позовом після розірвання шлюбу у спірній квартирі не проживає та орендує окреме житло за договором оренди від 21.10.2023 (а.с. 77-80 т. ІІ).
Під час перебування у шлюбі сторони набули у спільну сумісну власність подружжя майно:
1. Житлову трикімнатну квартиру, загальною площею 100,4 кв.м, житловою площею 55,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1725671880000, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 26.12.2018, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. та зареєстрованим в реєстрі за №4056, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та обтяжень від 26.12.2018, відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 13.11.2024.
2. Земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:62:175:0010, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 27.02.2021, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М. та зареєстрованим в реєстрі за №344, відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 .
3. Будівельні матеріали (споруда фундаменту садового будинку), розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:62:175:0010, за адресою: АДРЕСА_2 .
4. Транспортний засіб марки «BMW» модель «X3» 2016 року випуску з державним номерним знаком НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 22.12.2021.
5. Транспортний засіб марки «КІА ОРТІМА», 2014 року випуску (номер кузова НОМЕР_2 ), зареєстрований за ОСОБА_1 07.10.2017 року. 04.03.2023 ОСОБА_1 відчужив даний транспортний засіб на ім'я ОСОБА_3 , уклавши договір купівлі-продажу №3245/2023/3688612 у ТСЦ №3245. Згідно з відомостями з поданої ОСОБА_1 декларації за 2023 рік вартість відчуженого спільного авто складала 450 000 грн. Згідно з наявним у справі листуванням між сторонами за 07.01.2024 договір купівлі-продажу транспортного засобу марки «КІА ОРТІМА» зберігається у спірній квартирі, в якій проживає ОСОБА_2 .
При цьому, сторони у судовому засіданні визнали, що задекларована ОСОБА_2 внаслідок приватизації на спільній частковій власності (частка 25%) квартира у м. Київ, загальною площею 63 кв.м не входить до спільної сумісної власності подружжя (а.с. 109 т. І (на звороті)).
Щодо визначення вартості майна
1. Згідно з п. 1.4 договору купівлі-продажу квартири від 26.12.2018 оціночна вартість квартири становить 1 406 398,00 грн (а.с. 52-55 т. І).
До матеріалів первісної позовної заяви ОСОБА_1 долучено звіт про оцінку майна - трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3 , виконаний суб'єктом оціночної діяльності «Михайленком О.В.» на замовлення ОСОБА_1 станом на 26.03.2025. Відповідно до зазначеного звіту ринкова вартість об'єкта оцінки становить 5 411 413,00 (п'ять мільйонів чотириста одинадцять тисяч чотириста тринадцять) гривень (а.с. 10-21 т. І).
Водночас, до матеріалів зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 долучено звіт про незалежну оцінку майна станом на 04.04.2025, виконаний оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція консалтингових послуг» Кравцем А.В., згідно з яким ринкова вартість житлової трикімнатної квартири загальною площею 100,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , станом на дату оцінки становить (без вилучення ПДВ): 3 768 500 гривень (три мільйони сімсот шістдесят вісім тисяч п'ятсот гривень) 00 копійок (а.с. 134-173 т. І).
Згідно з рецензією, наданою Громадською організацією «Всеукраїнське об'єднання «УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОЦІНЮВАЧІВ» від 18.06.2025 № 57-ЕР, Звіт про оцінку майна трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3 , виконаний суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , що діє на підставі сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 413/2022 від 15.08.2022, оцінювачем ОСОБА_6 станом на 26.03.2025, класифікується як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків. Зокрема, у рецензії на звіт вказано, що у звіті відсутні будь-які фотоматеріали, що ідентифікують об'єкт оцінки, а також дані щодо проведення особистого огляду оцінювачем майна, а у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, та ті, що підтверджують факт визначеного оцінювачем технічного стану об'єкта оцінки на рівні «відмінний»; висновок про вартість - наявний, але не достовірний, без відповідної ідентифікації майна (площі); розрахована оцінювачем вартість одиниці загальної площі об'єкта оцінки суттєво перевищує ринкові дані в діапазоні 40-50% (а.с. 157-162, 169-174 т. ІІ).
Згідно з рецензією, наданою Громадською організацією ««ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ФАХІВЦІВ ОЦІНКИ»» від 02.05.2025 звіт про незалежну оцінку майна, виконаний суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція консалтингових послуг», оцінювачем ОСОБА_7 , об'єкт оцінки: житлова трикімнатна квартира, загальною площею 100,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 , що рецензується, класифікується за такою ознакою: «Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки» (а.с. 153-154 т. ІІ).
2. Згідно з п. 1.6 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.02.2021 ринкова вартість земельної ділянки становить 831 928,34 грн (а.с. 48-50 т. І).
До матеріалів первісної позовної заяви ОСОБА_1 долучено звіт про оцінку майна - земельної ділянки, виконаний суб'єктом оціночної діяльності « ОСОБА_8 » на замовлення ОСОБА_1 станом на 28.03.2025. Відповідно до зазначеного звіту ринкова вартість об'єкта оцінки - земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 8000000000:62:175:0010 становить 3 603 296 (три мільйони шістсот три тисячі двісті дев'яносто шість) грн 00 коп (а.с. 33-45 т. І).
Водночас, до матеріалів зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 долучено звіт про експертно грошову оцінку майна станом на 04.04.2025, виконаний оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція консалтингових послуг» Кравець А.В., згідно з яким ринкова вартість об'єкту оцінки - земельної ділянки загальною площею 0,1198 га, кадастровий номер 8000000000:62:175:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , станом на дату оцінки становить (без вилучення ПДВ): 3 706 900 (три мільйони сімсот шість тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок (а.с. 108-133 т. І).
Згідно з Рецензією, наданою Громадською організацією «ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ФАХІВЦІВ ОЦІНКИ» від 02.05.2025, Звіт, виконаний суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція консалтингових послуг», оцінювачем ОСОБА_7 , про експертно грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 0,1198 га, кадастровий номер 8000000000:62:175:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що рецензується, класифікується за такою ознакою: «Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки» (а.с. 184-188 т. ІІ).
3. Позивач за первісним позовом не надав відомостей про вартість будівельних матеріалів (споруди фундаменту садового будинку).
Згідно з наданим до матеріалів зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 Звітом про незалежну оцінку майна, виконаним оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція консалтингових послуг» Кравцем А.В., станом на 04.04.2025 ринкова вартість споруди фундаменту садового будинку, розташованої на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:62:175:0010, за адресою: АДРЕСА_2 , становить (без вилучення ПДВ): 661 167 гривень (шістсот шістдесят одна тисяча сто шістдесят сім) гривень (а.с. 174-217 т. І).
Згідно з Рецензією, наданою Громадською організацією «ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ФАХІВЦІВ ОЦІНКИ» від 02.05.2025, Звіт, виконаний суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція консалтингових послуг», оцінювачем ОСОБА_7 , про незалежну оцінку майна: споруди фундаменту садового будинку, розташованої на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:62:175:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що рецензується, класифікується за такою ознакою: «Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки» (а.с. 175-179 т. ІІ).
4. Транспортний засіб марки «BMW» модель «X3» 2016 року випуску з державним номерним знаком НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 22.12.2021 та у декларації його вартість на дату набуття права становить 397551 грн (а.с. 142 т. ІІ (на звороті).
До матеріалів первісної позовної заяви ОСОБА_1 долучено звіт про оцінку майна, виконаний суб'єктом оціночної діяльності « ОСОБА_8 » на замовлення ОСОБА_1 станом на 28.03.2025. Відповідно до зазначеного звіту ринкова вартість об'єкта оцінки - автомобіля BMW Х3, 2016 р. випуску № НОМЕР_1 , складає: 995 705,00 грн (дев'ятсот дев'яносто п'ять тисяч сімсот п'ять гривень 00 копійок) (а.с. 22-32 т. І).
Згідно з наданим до матеріалів зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 Звітом про незалежну оцінку майна, виконаним оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція консалтингових послуг» Кравцем А.В., станом на 04.04.2025 ринкова вартість колісного транспортного засобу BMW X3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату оцінки становить (без вилучення ПДВ): 844 400 гривень (вісімсот сорок чотири тисячі чотириста) гривень (а.с. 86-107 т. І).
Згідно з Рецензією, наданою Громадською організацією «ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ФАХІВЦІВ ОЦІНКИ» від 02.05.2025, Звіт, виконаний суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція консалтингових послуг», оцінювачем ОСОБА_7 , про незалежну оцінку майна: колісний транспортний засіб BMW X3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що рецензується, класифікується за такою ознакою: «Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки» (а.с. 189-192 т. ІІ).
5. Вартість відчуженого у 2023 році ОСОБА_1 транспортного засобу марки «КІА ОРТІМА», 2014 року випуску (номер кузова НОМЕР_2 ), згідно з декларацією становила 450000,00 грн (а.с. 80 т. І (на звороті)).
Під час підготовчого засідання представниками ОСОБА_1 заявлялися клопотання про призначення судової експертизи щодо спірних квартири, земельної ділянки разом із спорудою фундаменту садового будинку, транспортного засобу, однак 12.09.2025 такі клопотання представник позивача не підтримав та просив залишити без розгляду, внаслідок чого вони були залишені судом без розгляду.
Норми права та мотиви суду
Згідно зі статтею 57 Сімейного кодексу України (далі - СК України) особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
У статті 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Конструкція статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу (крім майна, зазначеного в статті 57 СК України). Разом з тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку.
Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 червня 2020 року у справі №490/10838/16-ц.
Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України (стаття 68 СК України).
Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.
Одна із сторін спору може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована.
Якщо ж заява, одного з подружжя, про те, що річ була куплена на її особисті кошти, не буде належним чином підтверджена, презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишиться непохитною.
Отже, тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя, хто заперечує проти визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Таким чином, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна.
Відповідно до положень ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
У постанові Верховного Суд від 05 жовтня 2020 року у справі № 537/78/19 зазначено, що «до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі».
Згідно з приписами статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Відповідно до статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Згідно зі статтею 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Водночас, частиною другою статті 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Аналіз положень статті 331 ЦК України, статей 177-179, 182 ЦК України, частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об'єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації, а державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.
До цього об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів як речей матеріального світу, як у зібраному виді (конструкції, окремі елементи об'єкта незавершеного будівництва, чи сам об'єкт у цілому залежно від ступеня готовності), так і у вигляді окремих видів будівельних матеріалів, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, тому такий об'єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.
У постанові від 06 травня 2020 року у справі № 722/823/17-ц Верховний Суд розмежував правовий статус незавершеного та самочинного будівництва, зазначивши, що об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, а отже, є майном, яке за умов, передбачених законом, може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил може підлягати поділу між ними, а щодо самочинного будівництва такі способи захисту прав не застосовуються. При вирішенні спору про поділ майна подружжя Верховний Суд зазначив, що в разі неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку суд може визнати право за сторонами спору на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити компенсацію. Визнаючи при цьому право власності на матеріали чи обладнання, суд у своєму рішенні має зазначити (назвати) ці матеріали чи обладнання.
Згідно з частиною першою статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до частини першої статті 370 ЦК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
У цій справі суд встановив, що сторони набули у спільну сумісну власність подружжя майно, яке підлягає поділу:
1. Житлову трикімнатну квартиру, загальною площею 100,4 кв.м, житловою площею 55,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1725671880000, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 26.12.2018, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. та зареєстрованим в реєстрі за №4056, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та обтяжень від 26.12.2018, відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 13.11.2024.
2. Земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:62:175:0010, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 27.02.2021, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М. та зареєстрованим в реєстрі за №344, відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 .
3. Будівельні матеріали (споруда фундаменту садового будинку), розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:62:175:0010, за адресою: АДРЕСА_2 .
4. Транспортний засіб марки «BMW» модель «X3» 2016 року випуску з державним номерним знаком НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 22.12.2021.
При цьому, суд відхиляє доводи ОСОБА_2 про необхідність врахування під час поділу спільного майна подружжя транспортного засобу марки «КІА ОРТІМА», 2014 року випуску (номер кузова НОМЕР_2 ), який був зареєстрований за ОСОБА_1 07.10.2017 та 04.03.2023 ним відчужений на ім'я ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу №3245/2023/3688612 у ТСЦ №3245. Підставою для відхилення судом доводів відповідачки за первісним позовом (позивачки за зустрічним позовом) є те, що цей автомобіль відчужений позивачем за первісним позовом ще у період шлюбу, відповідачка була достеменно обізнана про його відчуження, що підтверджується листуванням між сторонами на 07.01.2024 та зберіганням договору купівлі-продажу транспортного засобу марки «КІА ОРТІМА» у квартирі, в якій вона проживає. Окрім того, ОСОБА_2 не довела суду, що кошти за проданий автомобіль у період шлюбу були використані не в інтересах сім'ї, а в особистих чи інших цілях ОСОБА_1 .
Переглядаючи подібні правовідносини, Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 686/29262/18 вказав: «скасовуючи рішення районного суду в цій частині, апеляційний суд вважав, що ОСОБА_2 не надав доказів про використання ОСОБА_1 спірних коштів не в інтересах сім'ї, а в особистих чи інших цілях. При цьому апеляційний суд врахував, що на момент зняття спірних коштів з банківських рахунків, шлюб між сторонами припинено не було. З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають нормам матеріального права, відтак, підстав для скасування постанови апеляційного суду немає».
Що стосується питання з'ясування джерел придбання зазначеного майна, то жодна із сторін не надала суду доказів того, що спірне майно було набуте сторонами за особисті кошти чи на це майно поширюється режим особистої власності одного із подружжя, тому презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу ні позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом), ні відповідачкою за первісними позовом (позивачкою за зустрічним позовом) не спростована.
Щодо вартості майна, що підлягає поділу, то згідно з постановою Верховного Суду від 16 січня 2023 року у справі № 754/3132/16-ц вартість майна, що підлягає поділу слід визначати, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах, зокрема: рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Як зазначалося вище, сторона позивача за первісним позовом не підтримала заявлені нею раніше клопотання про призначення експертизи щодо визначення вартості спірних об'єктів - квартири, земельної ділянки разом із спорудою фундаменту садового будинку, транспортного засобу, у зв'язку з чим вони були залишені судом без розгляду.
Водночас, ОСОБА_1 до первісної позовної заяви долучено звіти про оцінку майна - спірних квартири, земельної ділянки та транспортного засобу. Натомість, ОСОБА_2 надано звіти про оцінку майна, оригінали яких оглянуті у судовому засіданні, містили підписи оцінювача та відповідну печатку, - спірних квартири, земельної ділянки, будівельних матеріалів (споруди фундаменту садового будинку) та транспортного засобу, а також надано рецензії на звіт щодо оцінки майна квартири, наданий позивачем, а також рецензії на звіти щодо оцінки квартири, земельної ділянки, будівельних матеріалів (споруди фундаменту садового будинку) та транспортного засобу, що надані відповідачкою за первісним позовом (позивачкою за зустрічним позовом).
Тому, суд дійшов висновку, що відповідачка за первісним позовом (позивачка за зустрічним позовом) вжила всіх можливих заходів для доведення дійсної вартості спірного майна, адже надала звіти щодо вартості майна - квартири, земельної ділянки, будівельних матеріалів на ній, транспортного засобу, а також позитивних рецензій на ці звіти, окрім того, надала негативну рецензію на звіт щодо вартості спірної квартири, долучений стороною позивача за первісним позовом, про що зазначено у розділі рішення суду «Фактичні обставини, встановлені судом». Позивач же за первісним позовом, на відміну від відповідачки за первісними позовом, не надав рецензій ні на долучені ним до матеріалів справи звіти про оцінку майна, ні на долучені відповідачкою звіти про оцінку спірного майна.
Тому, з огляду на те, що згідно з рецензіями звіти, що виконані суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція консалтингових послуг», оцінювачем ОСОБА_7 , у цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, тому суд бере їх до уваги під час визначення дійсної вартості спірного майна.
При цьому, звіти щодо оцінки спірного майна, долучені позивачем за первісним позовом, суд відхиляє, оскільки згідно з рецензією, наданою Громадською організацією «Всеукраїнське об'єднання «УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОЦІНЮВАЧІВ» від 18.06.2025 № 57-ЕР, Звіт про оцінку майна трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3 , виконаний суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , що діє на підставі сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 413/2022 від 15.08.2022, оцінювачем ОСОБА_6 станом на 26.03.2025, класифікується як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків. Окрім того, на звіти щодо оцінки спірної земельної ділянки та спірного транспортного засобу позивачем не надано рецензій, як і не надано рецензій на звіти про оцінку майна, що долучені відповідачкою за первісним позовом.
Отже, судом враховується, що:
1. Згідно зі звітом про незалежну оцінку майна станом на 04.04.2025, виконаним оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція консалтингових послуг» Кравець А.В., ринкова вартість житлової трикімнатної квартири загальною площею 100,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , станом на дату оцінки становить (без вилучення ПДВ): 3 768 500 гривень (три мільйони сімсот шістдесят вісім тисяч п'ятсот гривень) 00 копійок;
2. Згідно зі звітом про експертно грошову оцінку майна станом на 04.04.2025, виконаним оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція консалтингових послуг» Кравець А.В., ринкова вартість об'єкту оцінки - земельної ділянки загальною площею 0,1198 га, кадастровий номер 8000000000:62:175:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , станом на дату оцінки становить (без вилучення ПДВ): 3 706 900 (три мільйони сімсот шість тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок;
3. Згідно зі звітом про незалежну оцінку майна, виконаним оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція консалтингових послуг» Кравцем А.В., станом на 04.04.2025 ринкова вартість споруди фундаменту садового будинку, розташованої на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:62:175:0010, за адресою: АДРЕСА_2 , становить (без вилучення ПДВ): 661 167 гривень;
4. Згідно зі звітом про незалежну оцінку майна, виконаним оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція консалтингових послуг» Кравцем А.В., станом на 04.04.2025 ринкова вартість колісного транспортного засобу BMW X3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату оцінки становить (без вилучення ПДВ): 844 400 гривень (вісімсот сорок чотири тисячі чотириста) гривень.
Отже, вартість спільного сумісного майна подружжя, що підлягає поділу становить: 3 768 500,00 + 3 706 900 + 661 167 + 844 400 = 8 980 967,00 /2= по 4 490 483,50 грн (кожному).
Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте у шлюбі майно, зокрема й неподільне.
Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82)).
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).
При цьому суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21)).
Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них надалі вчиняти узгоджені дії для вичерпання конфлікту.
Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20)).
У постанові Верховного Суду від 06.11.2024 у справі № 757/43362/15-ц зазначено, що:
«Верховний Суд ураховує, що поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України). У випадку множинності об'єктів нерухомого майна, що перебуває у спільній власності сторін, суду належить розглянути можливість здійснити поділ майна таким чином, щоб не зобов'язувати сторону сплачувати компенсацію»;
«Формальне визнання за кожним із подружжя права власності на 1/2 частину кожного з об'єктів нерухомого майна не свідчить про виконання судами законодавчих вимог щодо правильного та ефективного вирішення спору, а судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах сторін і вимагати від них надалі вчиняти узгоджені дії для вичерпання конфлікту. Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у сторони не виникала необхідність повторного звернення до суду. Судами взагалі не досліджувалося питання можливості поділу майна не в ідеальних частках, а за рахунок виділення кожному з них конкретного (цілого) об'єкта, що є порушенням положень СК України і не є порушенням норм ЦПК України щодо змагальності, диспозитивності і меж судового розгляду, так як предметом спору є поділ майна подружжя. Сторони у справі просили суд визнати за кожним із них право власності на відповідні об'єкти нерухомого майна. Проте, суд не з'ясував, хто і яким майном користується, яка його вартість, чи можливо здійснити поділ майна подружжя таким чином, щоб вичерпати майновий конфлікт та не породжувати стан невизначеності».
У цій справі судом встановлено, що ОСОБА_2 користується житловою трикімнатною квартирою, загальною площею 100,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1725671880000, в якій вона проживає разом з двома малолітніми дітьми - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Окрім того, ОСОБА_2 користується транспортним засобом марки «BMW» модель «X3» 2016 року випуску з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
При цьому, ОСОБА_1 ні вказаною квартирою, ні вказаним транспортним засобом після розірвання шлюбу між сторонами не користується, доказів зворотного сторонами не надано.
Тому, суд вважає, що ефективним способом вирішенням спору, який усуне невизначеність у відносинах сторін і вичерпає між ними конфлікт, є визнання за ОСОБА_2 права власності на:
- житлову трикімнатну квартиру, загальною площею 100,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1725671880000, вартістю 3 768 500,00 грн;
- транспортний засіб марки «BMW» модель «X3» 2016 року випуску з державним номерним знаком НОМЕР_1 , вартістю 844 400,00 грн.
Тобто, за ОСОБА_2 визнається право власності на майно за загальну суму 4 612 900,00 грн (3 768 500,00 + 844 400,00).
Водночас, за ОСОБА_1 слід визнати право власності на майно:
- земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:62:175:0010, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 3 706 900,00 грн;
- будівельні матеріали (споруду фундаменту садового будинку), розташовані на вказаній земельній ділянці, вартістю 661 167,00 грн.
Тобто, за ОСОБА_1 визнається право власності на майно за загальну суму 4 368 067,00 (3 706 900,00+661 167,00).
З огляду на те, що присуджена ОСОБА_2 частка, є більшою ніж частка ОСОБА_1 , тому на його користь підлягає стягненню з відповідачки за первісним позовом компенсація у розмірі 122 416,50 грн (4 490 483,50 - 4 368 067,00 або теж саме 4 612 900,00 - 4 490 483,50).
Щодо судових витрат
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Первісні позовні вимоги задоволені судом частково на суму 122416,50 грн (2,4457 % від ціни первісного позову - 5 005 207,00 грн), тому судовий збір має бути відшкодований позивачу за первісним позовом у сумі 222,17 грн (9084*2,4457/100).
Зустрічні позовні вимоги задоволені судом частково на суму 8 980 967,00 грн (95,228 % від ціни зустрічного позову - 9 430 967,00 грн), тому судовий збір має бути відшкодований позивачу за зустрічним позовом у сумі 8 650,51 грн (9084*95,228/100).
Відповідно до ч. 12 ст. 265 ЦПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
З огляду на проведення судом зустрічного зарахування з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8428,34 грн (8650,51 - 222,17).
Керуючись ст. 12, 76-81, 263, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію при поділі спільного сумісного майна подружжя на суму 122 416,50 грн.
В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.
У порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнати за ОСОБА_2 право власності на:
- житлову трикімнатну квартиру, загальною площею 100,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1725671880000;
- транспортний засіб марки «BMW» модель «X3» 2016 року випуску з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
У порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на:
- земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:62:175:0010, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та будівельні матеріали (споруду фундаменту садового будинку), розташовані на ній.
В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8428,34 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено та підписано 22.09.2025.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак