Номер провадження 1-кс/754/2942/25
Справа № 754/9239/25
Іменем України
22 вересня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: - ОСОБА_2 ,
за участю особи, якою подано скаргу: - адвоката ОСОБА_3
за участю прокурора: - ОСОБА_4 ,
розглянувши скаргу захисника ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про скасування повідомлення про підозру, -
12.06.2025 року захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, від 22.11.2023 року в рамках кримінального провадження № 42023102030000102 від 23.05.2023 року.
Скарга мотивована тим, повідомлення про підозру від 22.11.2023 року є необґрунтованим з підстав відсутності достатніх доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, відсутності в діях останнього складу кримінального правопорушення, було здійснено вручення повідомлення про підозру з істотним порушенням положень 276-279 КПК України, оскільки ОСОБА_5 є громадянином Естонії, проживає за кордоном та виїхав за межі України 18.11.2023 року, тому відповідно до ч. 7 ст. 135 та ч. 1 ст. 566 КПК України, слідчий СВ Деснянського УПГУНП в м. Києві зобов'язаний був вручити повідомлення про підозру ОСОБА_5 згідно із міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
Проте, орган досудового розслідування в порушення вимог ч. 7 ст. 135 КПК України намагався вручити повідомлення про підозру ОСОБА_5 шляхом направлення на номер телефону НОМЕР_1 та за адресою: АДРЕСА_1 . В той же час, матеріали кримінального провадження не містять будь-яких доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_5 користується зазначеним номером мобільного телефону та на момент повідомлення про підозру проживав за вказаною адресою, при цьому, після повномасштабного вторгнення останній виїхав із сім'єю за межі України, востаннє приїзжав в Україну 06.11.2023 року та виїхав 18.11.2023 року, тобто до складання повідомлення про підозру від 22.11.2023 року.
Окрім того, скаржник зазначає, що ОСОБА_5 не є громадянином України, українською мовою не володіє, є громадянином Естонії, мав посвідку на проживання в Україні, наявність якої не зобов'язує знання мови, мовами, якими він володіє, є естонська та англійська, однак повідомлення про підозру складено державною мовою і його перекладу на естонську мову органом досудового розслідування здійснено не було.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив задовольнити з викладених у даній скарзі підстав.
Прокурор Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на те, що повідомлення про підозру складено з дотриманням вимог ст. 277 КПК України та вручено з дотриманням вимог ст. 278 КПК України.
Заслухавши доводи особи, якою подано скаргу, та прокурора, оглянувши матеріали кримінального провадження № 42023102030000102 від 23.05.2023 року, дослідивши надані суду матеріали, слідчим суддею встановлено таке.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст.303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру - ст. 277 КПК України.
Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу. Згідно ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Статтею 278 КПК України визначено порядок здійснення повідомлення про підозру та обов'язок роз'яснення прав підозрюваного, а саме: письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як убачається із матеріалів судового провадження, 22.11.2023 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та у зв'язку із неможливістю вручити особисто, повідомлення про підозру вручено у спосіб, передбачений для виклику та приводу особи, тобто шляхом: надіслання поштою, електронною поштою та врученням житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи.
Також, 22.11.2023 року, у відповідності до вимог ст.ст. 111, 278 КПК України, у спосіб, передбачений КПК України, повідомлення про підозру ОСОБА_5 надіслано поштовим відправленням за місцем реєстрації, в житлово-експлуатаційну організацію за місцем проживання останнього, а також на електронну адресу, мессенджер «WhatsApp» на номер телефону, що використовувався ОСОБА_5 .
Факт використання підозрюваним ОСОБА_9 номеру телефону НОМЕР_1 підтверджуються матеріалами тимчасового доступу до інформації та документів, що містять банківську таємницю, а саме: копіями юридичної справи щодо відкриття рахунку в AT «ЮНЕКС БАНК» на ТОВ «ЛОСТТОЙС МАРІТАЙМ», керівником та власником якого є ОСОБА_5 , де останній при заповненні документів зазначав вказаний номер як контактний.
Так, з матеріалів провадження достеменно вбачається, що при відкритті рахунку підприємства ТОВ «ЛОСТТОЙС МАРІТАЙМ» ОСОБА_5 особисто заповнював анкету-заяву, яку засвідчив власним підписом, де вказав особистий номер телефону НОМЕР_1 та пройшов таким чином верифікацію банківською установою при відкритті рахунку.
Також, підтвердження продовження використання ОСОБА_9 номеру телефону НОМЕР_1 містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме: 03.04.2024 року на особистий номер ОСОБА_5 - НОМЕР_1 у месенджері «WhatsАpp», слідчим надіслані повідомлення, у яких містилися повістки про виклик його до Деснянського УПГУНП України у м. Києві 08.04.2024; 09.04.2024 та 10.04.2024 р.
Вказані повідомлення отримані та переглянуті ОСОБА_9 , про що свідчить його відповідь: «будь-ласка, зв'яжіться з моїм юристом» (на англійській мові).
Як встановлено судом, органом досудового розслідування належним чином встановлено та підтверджено місце проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки це є місцем його реєстрації в Україні, до того ж користувачем даної квартири, в тому числі, є його дружина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до одержаних в ході досудового розслідування відомостей, ОСОБА_5 здійснив перетин державного кордону Украiни 18.11.2023 рoку на автомобілі «FIAT», д.н.з. НОМЕР_2 , через Польсько-Український кордон пункт пpoпycку «Грушів» та станом на 20.11.2023 рік до України не повертався.
При цьому, сам перетин Польсько-Українського кордону не дає підстави вважати, що ОСОБА_5 може перебувати в Республіці Естонія, громадянином якої він є, а також не вказує на його конкретне місцезнаходження.
При цьому, суд приймає до уваги, що 20.12.2023 року, зважаючи на те, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 невідоме, останній перебуває за межами України, де переховується від органів досудового слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, слідчим СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві винесено постанову про оголошення його в міжнародний розшук.
В подальшому, 18.10.2024 року, на підставі ухвали Київського апеляційного суду у справі №11-сс/824/3521/2024 від 29.08.2024 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави та встановлення строку дії ухвали, щодо ОСОБА_5 скеровано матеріали до Департаменту міжнародного співробітництва Національної поліції України для опрацювання та внесення до Генерального секретаріату Інтерполу клопотання про публікацію Червоного оповіщення щодо розшукуваної особи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування у повній мірі виконано вимоги ст.ст. 278, 135 КПК України та вжито заходів для вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру від 22.11.2023 року у спосіб, передбачений ст.ст. 135, 278 КПК України, для вручення повідомлень, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 42 КПК України свідчить про набуття ним статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 42023102030000102, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.05.2023 року.
Аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Київського апеляційного суду від 16.12.2024 року, постановленої за результатом розгляду апеляційної скарги прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року про задоволення скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на повідомлення про підозру від 22.11.2023 року в рамках кримінального провадження №42023102030000102 від 23.05.2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
При цьому, суд враховує, що перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст. 303 ч.1 п. 10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011)), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Як встановлено судом, за своїм змістом повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 22.11.2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102030000102 від 23.05.2023 року, відповідає вимогам ст.277 КПК, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконання в тому, що ОСОБА_5 причетний до вчинення злочину, передбаченого ознаками ч. 4 ст. 190 КК України.
За таких обставин, слід дійти висновку про те, що при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування було дотримано вимог положень ст.ст. 276-278 КПК України.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 29 КПК України особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Як встановлено судом, ОСОБА_5 є громадянином Естонії, що підтверджується копією паспорта, наданою для долучення до матеріалів справи, має посвідку для проживання в Україні, відвідував Україну для ведення бізнесу, всі документи фінансово-господарської діяльності на українській мові підписувались ним після перевірки юристом в присутності перекладача та нотаріуса, мовами спілкування ОСОБА_5 є англійська та естонська.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органу досудового розслідування було достеменно відомо, що ОСОБА_5 є громадянином Естонії та достатньо не володіє українською мовою для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Проте, в порушення вимог ч. 2 ст. 29 КПК України, ОСОБА_5 не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення мовою, якою він достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Підозра ОСОБА_5 складена державною мовою, повідомлення про підозру останньому вручено без перекладу на мову, якою він володіє, для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
При цьому, достатніх доказів того, що ОСОБА_5 , який є громадянином Естонії, достатньо володіє українською мовою для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення, суду не надано.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування не було дотримано порядок повідомлення особі про підозру, передбачений ч. 2 ст. 29 КПК України, тому вважає скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 276-278, 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу захисника ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про скасування повідомлення про підозру від 22.11.2023 року у кримінальному провадженні № 42023102030000102 від 23.05.2023 року, - задовольнити .
Скасувати повідомлення про підозру, пред'явлене ОСОБА_5 , про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в рамках кримінального провадження № 42023102030000102.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1