Номер провадження 2/754/3873/25
Справа №754/4138/25
Іменем України
22 вересня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді - Галась І.А.
при секретарі - Кирилова А.А.
за участі: представника позивача - Коваленка М.В.
представника відповідача - Парсентьєвої О.М.
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Автотранспортник -10» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
До Деснянського районного суду міста Києва звернувся Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Автотранспортник -10» (м. Київ, вул.. Радунрська, 42/10, ЄДРПОУ 22882996) з позовною заявою до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості. Ціна позову - 36804,65 гривень.
Вимоги позову обґрунтовано тим, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Автотранспортник -10» забезпечує утримання і експлуатацію багатоквартиного будинку АДРЕСА_2 та утримує його прибудинкову територію на підставі відповідних договорів із безпосередніми виконавцями робіт та надавачами послуг, що підтверджується Довідкою ОСББ «Автотранспортник -10» № 1 від 10.03.2025 р.
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП невідомий) є власницею квартири АДРЕСА_3 , та відповідальною за її особовим рахунком, що підтверджується Ордером на житлове приміщення №10525 від 06 вересня 1995 року, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21.11.2018 року у цивільній справі №754/4674/18, довідкою ОСББ «Автотранспортник -10» про власника квартири АДРЕСА_4 та проживаючих в ній осіб.
Рішенням Загальних зборів співвласників ОСББ « Автотранспортник -10» від 16 грудня 2017 року, оформленим Протоколом №1, було затверджено внесок на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 5,60 грн/кв.м. (для перших поверхів) та 6,23 грн./м.кв. для інших поверхів (сторінка 3 протоколу) додається.
Рішенням Загальних зборів співвласників ОСББ «Автотранспортник-10» від 31.03.2019 р., оформленим Протоколом №3, було затверджено внесок на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 5,90 грн./кв.м. (для перших поверхів) та 6,75 грн./кв.м., (для інших поверхів).
Рішенням Загальних зборів співвласників ОСББ «Автотранспортник -10» від 17.07.2021 р., оформленим Протоколом №4, було затверджено внесок на утримання будинку та прибудинкових територій в розмірі 7,70 грн./кв.м. (для перших поверхів) та 8,75 грн./кв.м. (для інших поверхів).
Рішенням Загальних зборів співвласників ОСББ «Автотранспортник -10» від 18.05.2024 р., оформленим Протоколом №6, було затверджено внесок на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 9,20 грн./кв.м. (для перших поверхів) та 10,25 грн./кв.м. (для інших поверхів).
Проте, відповідач своєчасно та в повному обсязі не сплачує позивачу свою частку обов'язкових внесків на утримання будинку та прибудинкової території, унаслідок чого за період з 01.03.2018 р. по 28.02.2025 р. у відповідача утворилась заборгованість перед ОСББ «Автотранспортник -10» у розмірі 26797 грн.32 коп.
На підставі ст..625 ЦК України позивач має право вимагати з відповідача інфляційного нарахування у розмірі 7557 грн. 09 коп. та 3 % річних в сумі 2450 грн.24 коп., - а загалом, з урахуванням цих складових, заборгованість відповідача перед позивачем становить 36804 грн.65 коп.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Галась І.А. від 25 березня 2025 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
08 липня 2025 року представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Парсентьєвою О.М. через систему «Електронний суд» на адресу суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач з позовними вимогами не згодна, вважає їх такими що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
В позовній заяві зазначено, що зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01.03.2018 по 28.02.2025 послуг, а саме заборгованість зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 27 797 грн. 32 коп., інфляційне нарахування у розмірі 7557 грн. 09 коп. та 3 відсотки річних в сумі 2450 грн. 24 коп. Загальна сума заборгованості 36 804 грн. 65 коп.
Також позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 3028 грн.00 коп. та стягнути витрати на професійну правову допомогу з підготовки до розгляду та безпосереднього розгляду справи в суді в розмірі 4320 грн. 00коп.
Таким чином у позивача право вимоги повної оплати наданих послуг виникло після 20 травня 2018 року. Проте жодних дій, претензій чи пропозицій щодо можливих варіантів реструктуризації боргу від позивача на адресу Відповідача не надходило.
Тому вважаю що вимоги позивача щодо оплати послуг в період з 01.03.2018 по 28.02.2025 послуг з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, що становить повних 7 (сім) років незаконними та необґрунтованими, оскільки пропущені строки позовної давності.
Враховуючи вище викладене прошу суд застосувати строки позовної давності та відмовити позивачу в задоволенні частини позовних вимог, а саме: відмовити у задоволенні оплати заборгованості у період з 01 березня 2018 року по лютий 2022 року у зв'язку з порушенням строку позовної давності.
Виходячи з зазначеного вище розрахунок 3 % річних та інфляційні втрати за період з березня 2018 року по лютий 2022 року також є необґрунтованим та незаконним.
Крім того звертаю увагу суду, що відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короно вірусної хвороби (COVID-19) На період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Постановою КМУ від 11.03.2020 р. з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України було встановлено карантин. В подальшому прийняті рішення про продовження карантину, встановлення режиму адаптивного карантину, а також продовження режиму надзвичайної ситуації. На теперішній час КМУ прийнято рішення про продовження адаптивного карантину, а також продовження режиму надзвичайної ситуації до 1 жовтня 2021 року.
Отже, з 12 березня 2020 року заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного
стану в Україні» запроваджено воєнний стан з 5:30 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
В умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України постановою від 5 березня 2022 року заборонив: нараховувати та стягувати неустойку (штрафи, пеню), інфляційні нарахування, проценти річні, нараховані на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припиняти/ зупиняти надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.
Отже вимога позивача, щодо нарахування інфляційної складової боргу, три відсотки річних та пені є необґрунтованою та незаконною.
Також необхідно звернути увагу суду на наступний факт: на квартиру АДРЕСА_5 була встановлена пільга на оплату комунальних послуг.
Батько Відповідача, ОСОБА_3 був особою з інвалідністю (І група) внаслідок війни. Дані обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 25 травня 2012 року.
Відповідач по справі, ОСОБА_2 ,є членом сім'ї загиблих (померлих) ветеранів війни, відповідно до ст..10 п.1 відповідно до Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Дані обставини підтверджуються копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 20 вересня 2018 року.
Крім того Відповідач по справі є пенсіонеркою, я має місячну пенсію в розмірі 3251,25 грн., дані обставини підтверджуються копією довідки про доходи.
Щодо поновлення строку на подання відзиву
25 березня 2025 року ухвалою Деснянського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі № 754/4138/25 за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Автотранспортник -10» (м. Київ, вул. Радунська, 42/10, ЄДРПОУ 22882996) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Відповідач в кінці травня 2025 року дізналася про дану справу та звернувся до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги зі зверненням про надання правової допомоги і належного захисту її прав та інтересів, оскільки самостійно здійснювати такий захист не має можливості.
Застосувати строки позовної давності та відмовити позивачу в задоволенні частини позовних вимог, а саме: відмовити у задоволенні оплати заборгованості у період з 01 березня 2018 року по лютий 2022 року у зв'язку з порушенням строку позовної давності.
З огляду на викладене просять поновити пропущений процесуальний строк на подання відзиву, застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволені частини позовних вимог у період з 01 березня 2018 року по лютий 2022 року у зв'язку з порушенням строку позовної давності.
15 липня 2025 року представником позивача ОСББ «Автотранспортник-10» Коваленко М.В. через систему «Електронний суд» на адресу суду подано відповідь на відзив відповідно до якого позивач категорично заперечує проти відзиву відповідача та вважає, що викладені у ньому доводи не спростовують правомірності позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача Коваленок М.В. позовну заяву підтримав та просив задовольнити.
Відповідач, представник відповідача в судовому засіданні в задоволені позову просили відмовити в повному обсязі з підстав викладених у відзиві. Усно заявили про застосування строків позовної давності.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується Ордером на житлове приміщення №10525 від 06 вересня 1995 року, довідкою ОСББ «Автотранспортник -10» про власника квартири АДРЕСА_4 та проживаючих в ній осіб.
За відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, у вказаній квартирі зареєстрована відповідач ОСОБА_2 .
Відповідно до п.п.1, 7 розділу І статуту ОСББ «Автотранспортник-10», затвердженого Рішенням Загальних зборів членів ЖБК «Автотранспортник-10» від 27.02.2016 року (протокол № 5 від 27.02.2016 року, ОСББ створено членами ЖБК «Автотранспортник-10» - власниками квартир шляхом реорганізації багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 відповідно до ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» відповідно до Рішення Загальних зборів членів ЖБК від 27.02.2016 року.
Згідно п.3 розділу ІІ статуту ОСББ, завданням та предметом діяльності об'єднання є:
забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном;
забезпечення утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території;
сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами;
забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Пунктом 3 розділу ІІІ статуту передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів належать затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів співвласників.
Відповідно до п.2 розділу ІV статуту ОСББ, сплата встановлених загальними зборами об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об'єднання, є обов'язковою для всіх співвласників.
Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту.
Згідно п.4 розділу V статуту ОСББ, співвласник зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені статутом ОСББ; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутом об'єднання обов'язки перед об'єднанням.
Згідно зі статтею 13 Конституції України, власність зобов'язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За визначеннями, які зазначені у статті 1 Закону ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Такі послуги надаються споживачу - фізичній чи юридичній особі, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Згідно положення Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Відповідно до ч.1, 3 ст.4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами, створюється об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 року № 2866, співвласник зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Згідно ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Обов'язок споживача своєчасно оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги та витрати на утримання будинку і прибудинкової території випливає і з положень ст. 162 Житлового кодексу України, пункту 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630.
Згідно п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Статтею 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що власники квартир, приміщень, що не обладнані приладами обліку, зобов'язані укласти договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем незалежно від членства в об'єднанні. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.
Згідно ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання відноситься: визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання.
Як вбачається з протоколу № 1, рішенням Загальних зборів від 16.12.2017 року був затверджений внесок на утримання будинку та прибудинкової території для власників квартир вище 1-го поверху в розмірі 5,60 грн/кв.м. (для перших поверхів) та 6,23 грн./ кв.м. для інших поверхів.
Відповідно до протоколу № 3, рішенням Загальних зборів від 16.03.2019 року було затверджено внесок на утримання будинку та прибудинкової території для власників квартир вище 1-го поверху у розмірі 5,90 грн./кА.м. (для перших поверхів) та 6,75 грн./кв.м. (для інших поверхів).
Відповідно до протоколу №4, рішенням Загальних зборів від 16.03.2019 рокубуло затверджено внесок на утримання будинку та прибудинкових територій в розмірі 7,70 грн./кв.м. (для перших поверхів) та 8,75 грн./кв.м. (для інших поверхів).
Рішенням Загальних зборів співвласників ОСББ «Автотранспортник -10» від 18.05.2024 р., оформленим Протоколом №6, було затверджено внесок на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 9,20 грн./кв.м. (для перших поверхів) та 10,25 грн./кв.м. (для інших поверхів).
Вказані рішення у встановленому законом порядку скасовані не були.
Утримання будинку та прибудинкової території забезпечується ОСББ та відповідними підприємствами - виконавцями послуг на підставі договорів з ОСББ, копії яких надано позивачем до матеріалів справи. При визначенні розміру внесків виходять з витрат на утримання, передбачених кошторисом ОСББ, який відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» затверджується Загальними зборами.
Суд звертає увагу і на те, що підтвердженням надання житлово-комунальних послуг належним чином є відсутність звернень відповідачів до ОСББ щодо порушень надання житлово-комунальних послуг, а також складених у передбаченому законом порядку актів-претензій. Крім того, таким підтвердженням є і сплата вказаних внесків відповідачем у вказаний період, хоча їх розмір визначався відповідачем на власний розсуд.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач не належним чином та не в повному обсязі виконує свої зобов'язання перед позивачем з оплати внесків пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкової території, частково сплачує надані послуги, в результаті чого станом на 28.02.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 26797,32 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
З урахуванням наведеного, наявні підстави для стягнення на користь позивача 3 % річних в розмірі 2450,24 грн. та інфляційних втрат в розмірі 7557,09 грн.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог, суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзивах щодо застосування строків позовної давності за період березень 2018 по лютий 2022 року у зв'язку з тим, що строки позовної давності позивачем не були пропущені.
Так, у частині першій статті 19 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивач довів обставини, на які посилався, натомість відповідачами не доведено ненадання або неналежне надання ОСББ житлово-комунальних послуг, а також не спростовано надані розрахунки заборгованості.
Вирішуючи питання щодо порядку стягнення заборгованості, суд зауважує на те, що споживач, зокрема, зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).
З огляду на викладене, оцінивши доводи сторін, перевіривши обставини справи в сукупності з наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню. Інші доводи та твердження сторони відповідачів підстав для відмови в задоволенні позову повністю чи частково не дають.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то відповідно до ст.141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн.
З урахуванням критеріїв співмірності складності справи і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 4320 гривень є завищеною та не є належним чином обґрунтованою, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одним із основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Автотранспортник-10» доОСОБА_2 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Автотранспортник-10», код ЄДРПОУ 22882986, заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.03.2018 року по 28.02.2025 року з урахуванням інфляційного нарахування та 3% річних у розмірі 36 804 гривні 65 копійок, витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 гривень а також витрати на правову допомогу в розмірі 2000 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Суддя: