Справа № 752/22950/25
Провадження №: 2-н/752/386/25
22.09.2025 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду м.Києва Чекулаєв С.О., ознайомившись з матеріалами поданої заяви про видачу судового наказу
стягувача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, будинок 31, код ЄДРПОУ 41916045) до
боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,
стягувач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» звернулось до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, а саме, електричної енергії, 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.07.2024 по 30.04.2025 у загальному розмірі 19 258,15 гривень.
Ознайомившись із заявою про видачу судового наказу та доданими до неї копіями документів на підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для відмови у видачі судового наказу про стягнення із боржника заборгованості за спожиті комунальні послуги, виходячи з наступного.
Згідно положень частин другої та третьої статті 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, у порядку наказного провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості
Однією з підстав для відмови у видачі судового наказу, що визначені у статті 165 ЦПК України є ситуація коли із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
У поданій до суду заяві про видачу судового наказу заявник стверджує, що ОСОБА_1 є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 .
Також заявник вказує, що ОСОБА_1 , шляхом фактично споживання електроенергії та шляхом здійснення оплат, приєднався до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції «Побутова» для індивідуальних побутових споживачів. Заявником у відповідності до п. 13 розділу 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії», коли відбувалась передача постачальнику універсальних послуг персональних даних щодо побутового споживача під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу, відкрито особовий рахунок споживача електроенергії № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Як доказ того, що саме ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 заявник надав до суду інформаційну довідку Українського Бюро Кредитних Історій від 06.08.2025 (No виписки: req2#001155674724).
Суд зазначає, що правові, організаційні засади формування та ведення кредитних історій, права суб'єктів кредитних історій та користувачів бюро кредитних історій, порядок діяльності таких бюро встановлено нормами Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» (далі - Закон № 2704-IV).
Відповідно до визначень наведених у статті 3 Закону № 2704-IV бюро кредитних історій - юридична особа, виключною діяльністю якої є збір, зберігання, використання інформації, яка складає кредитну історію.
Кредитна історія - це сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов'язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону (статті 3 Закону № 2704-IV).
Джерелами формування кредитних історій є: відомості, що надаються користувачем до Бюро за письмовою згодою суб'єкта кредитної історії відповідно до цього Закону; відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел за винятком відомостей (інформації), що становлять державну таємницю (статті 5 Закону № 2704-IV).
Таким чином суд звертає увагу, що інформація з Українського Бюро Кредитних Історій є джерелом даних про кредитну історію, але не є належним, допустимим та достовірним доказом у контексті того, хто є власником нерухомого майна.
Враховуючи викладене, за відсутності достовірної інформації про право власності боржника на вказану вище квартиру, суд не вбачає за можливе видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, а саме, електричної енергії за період з 01.07.2024 по 30.04.2025, 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 19 258,15 гривень.
Оскільки із поданої заяви не вбачається виникнення права грошової вимоги заявника до ОСОБА_1 суд дійшов висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу на підставі пункту 8 частини першої статті 165 ЦПК України .
Керуючись статтями 160, 163-167, 258, 260-261, 272 ЦПК України,
1.Відмовити у видачі судового наказу за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, будинок 31, код ЄДРПОУ 41916045) про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, а саме, електричної енергії за період з 01.07.2024 по 30.04.2025, 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 19 258,15 гривень.
2.Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстави передбаченої пунктом 8 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
3.Ухвала, згідно положень частини другої статті 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена заявником до Київського апеляційного суду у строк подання апеляційної скарги.
4.Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення та підписання суддею, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя С.О. Чекулаєв