Справа № 752/13152/25
Провадження № 2/752/7218/25
іменем України
22.09.2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Данілової Т.М.
з участю секретаря Моркотун О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Укр кредит фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1284-3099, мотивуючи тим, що 08 жовтня 2023 року між сторонами у справі за допомогою веб-сайту було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії, відповідно до умов якого кредитодавець взяв на себе зобов"язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 5 700 грн. на строк 300 днів під 1,20% знижену ставку в день та 1,50% стандартну ставку в день. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка становить 27 142,54 грн. та складається з 5 700,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 21 442,54 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 червня 2025 року в даній справі відкрито спрощене позовне провадження.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 08 жовтня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1284-3099, згідно з яким отримав кредит у розмірі 5 700,00 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів. Процентна ставка стандартна - 1,50 % від початкової суми кредиту за кожен день користування кредитом; процентна ставка знижена - 1,20 %.
ОСОБА_1 належним чином не виконав умов договору, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Станом на 25.04.2025 року загальна сума заборгованості становить 27 142,54 грн., з яких заборгованість за кредитом - 5 700 грн.; заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 21 442,54 грн.
Обґрунтовуючи поданий позов, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зазначило, що ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов'язання за умовами укладеного кредитного договору № 1284-3099.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підтвердження позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надано: договір про відкриття кредитної лінії № 1284-3099; правила відкриття кредитної лінії; паспорт споживчого кредиту; таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1284-3099; розрахунок заборгованості; копію вимоги про усунення порушень умов кредитного договору.
Так, в кредитному договорі № 1284-3099 зазначено, що ОСОБА_1 виявив бажання відкрити кредитну лінію.
З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 частково здійснював платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Відтак фактично отримані кошти відповідач зобов'язаний повернути ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надано розрахунок заборгованості за договором, відповідно до якого станом на 25.04.2025 року утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 27 142,54 грн.
Розрахунок, наданий позивачем, не спростований.
Обґрунтовуючи вимоги про стягнення відсотків ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зазначає, що відповідач при укладенні договору був належним чином повідомлений про умови кредитування, у тому числі щодо сплати процентів.
Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 401 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі.
Закон України від 03.09.2015 р. № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі - Закон), визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 цього Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст.11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону)
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Так, відповідно до ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до наданого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розрахунку заборгованості, позивач не нараховував штраф та пеню за не виконання зобов'язання відповідачем.
Суд звертає увагу, що включення у договори із споживачем умов, які є несправедливими, є підставою для визнання таких умов недійсними.
ОСОБА_1 не оспорював укладений між ним та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» договір та з позовом про визнання його недійсним, в цілому або в його частині, до суду не звертався.
Так, сторони належним чином узгодили умови та відповідний розмір відсоткової ставки.
Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422,40 грн. відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598) 5 700,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 21 442,54 заборгованості за процентами та 2 422,40 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: