Справа № 752/13784/25
Провадження № 3/752/5202/25
05.06.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Первушина О.С., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №627832 від 05.06.2025 року, ОСОБА_1 04.06.2025 року о 19 годині 00 хвилин, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно батька - ОСОБА_2 , а саме - погрожував фізичною розправою та ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого потерпілий відчув тривогу та страх, що завдало шкоди психологічному здоров'ю потерпілого, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 свою вину не визнав та зазначив, щопсихологічного насильства відносно батька він не здійснював.
Заслухавши особу, відносно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення, вивчивши матеріали справи, надходжу до наступних висновків.
Згідно з ст. 251 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Так, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено жодного доказу, який би свідчив про те, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно батька - ОСОБА_2 , письмові пояснення останнього також не підтверджують обставин, викладених у протоколі.
Тобто в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані: покази свідків, технічних приладів та засобів фото- і відео спостереження, інші документи, які б вказували на те, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч. 1 Кодексу України про адмінстративні правопорушення.
Частиною третьою статті 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержавних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченої особи.
На підставі викладеного, оскільки суд не наділений повноваженнями відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це призведе до порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом), суд надходить до висновку про необхідність у відповідності до вимог ст. 247 ч. 1 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закриття провадження у даній справі, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст.ст. 283, 284 ч. 1 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 - закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.С.Первушина