Справа № 706/1172/25
3/706/438/25
22 вересня 2025 року м.Христинівка
Суддя Христинівського районного суду Черкаської області Школьна А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 СК Украйни, щодо свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не забезпечує належних умов проживання, в будинку безлад, наклади брудного посуду. Вихованням та розвитком дитини не займається. Місце перебування сина на час проведення перевірки - 28.07.2025 матері не відоме.
Дії ОСОБА_1 суддя кваліфікує за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судові засідання, призначені на 29.08.2025 та 22.09.2025 ОСОБА_1 не з'явилася, про необхідність явки у визначений день і час повідомлялася шляхом направлення поштової кореспонденції за адресою, вказаною в протоколі. Поштова кореспонденція повернута до Христинівського районного суду із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
При цьому, ОСОБА_1 достеменно відомо про складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить її особистий підпис в протоколі. Тому суддя, виходячи із презумпції обізнаності, яка передбачає виявлення особою інтересу до ходу справи, в якій вона бере участь, вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП участь особи при розгляді справи про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП не є обов'язковою, а тому суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшла таких висновків.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків та осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/ або неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП України, проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток, батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
Преамбула Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» (далі - Закон № 2402-ІІІ) визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні (ст. 2 Закону № 2402-ІІІ).
Держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону № 2402-ІІІ).
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону (ч. 6 ст. 12 Закону № 2402-ІІІ).
Відповідно до статті 35 Закону № 2402-ІІІ особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Аналіз приписів Закону № 2402-ІІІ дає змогу дійти висновку, що під невиконанням обов'язків щодо виховання дітей варто розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання неповнолітніх. Ухилення батьків та осіб, що їх замінюють від виконання своїх обов'язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров'я, тощо.
Отже, правовою підставою для покладення відповідальності на батьків за ч.1 ст.184 КУпАП є наявність ознак та елементів складу правопорушення, що полягає в невиконанні батьками обов'язків щодо утримання, виховання, навчання, захисту прав та інтересів неповнолітніх.
За результатами розгляду справи суддею встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на неї законом покладено обов'язки щодо виховання сина, забезпечення йому необхідних умов життя та навчання.
Водночас ОСОБА_1 ухилилась від виконання покладених на неї обов'язків, не дбаючи про належні умови проживання, виховання, розвитку дитини, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП доводиться дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, у тому числі:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 476663 від 28.07.2025, зміст якого наведено вище (а.с. 1);
- наданими працівнику поліції ОСОБА_1 поясненнями про те, що 28.07.2025 за місцем її проживання приїхала комісія в складі працівника поліції та представників служби у справах дітей, з метою обстеження умов проживання сина. Під час обстеження було встановлено, що в будинку безлад, неприємний запах, речі розкидані, в кухні та кімнаті наклади брудного посуду. На момент відвідування син був відсутній вдома, про місце його знаходження останній не відомо. Свою провину у вчиненому ОСОБА_1 визнала та зобов'язалася змінити ситуацію (а.с. 2).
Факт неналежних умов проживання, незабезпечення нагляду за малолітнім сином підтверджено долученими до справи фотокопіями із домоволодіння ОСОБА_1 (а.с. 6-10).
Згідно акту обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_1 комісія у складі головного спеціаліста ССД Христинівської міської ради Янкової О.В., провідного спеціаліста ССД Христинівської міської ради ОСОБА_3 , інспектора СЮП ВП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 встановила, що в будинку ОСОБА_1 умови проживання незадовільні, будинок в стані ремонту, продуктами харчування та сезонним одягом дитина забезпечена. В будинку безлад, неприємний запах, речі розкидані, наклади брудного посуду. Вихованням та розвитком дитини мати не займається (а.с. 5).
Всебічно, повно і об'єктивно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що мають доказове значення у їх сукупності, суддя вважає, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за невиконання нею, як матір'ю, обов'язків щодо виховання малолітньої дитини.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих обставин, і вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, що відповідно до ст. 23 КУпАП буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі ст. 40 - 1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 7, 9, 184, 245, 247, 251, 276, 283- 285, 287, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Штраф має бути сплачений порушником на рахунок: (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл./тг м.Христин/ 21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA958999980313000106000023757; код класифікації доходів бюджету 21081100).
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу упродовж 15 днів, в порядку примусового виконання штраф стягнути в подвійному розмірі в сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави (отримувач платежу: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду. Скаргу на постанову у справі може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, через Христинівський районний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження, не було подано.
Суддя Альона ШКОЛЬНА