Справа №534/2498/25
Провадження №2/534/1015/25
про залишення позовної заяви без руху
22 вересня 2025 року м. Горішні Плавні
Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Малюк М.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить:
- у порядку поділу спільного майна подружжя, визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ;
- у порядку поділу спільного майна подружжя, визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати ОСОБА_2 надати суду технічний паспорт та договір купівлі продажу з витягом з державного реєстру майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 .
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя доходить висновку про наявність підстав для залишення її без руху.
Позовну вимогу подано без додержання вимог, встановлених у пункті 3 частини 3 статті 175 ЦПК України.
Зокрема, згідно з пунктом 3 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, серед інших відомостей, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до частини 2, 9 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається:
- у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;
- у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Згідно з частиною 2 статті 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру, зокрема: про поділ квартири АДРЕСА_1 .
Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутня інформація про вартість нерухомого майна, зокрема квартири АДРЕСА_1 .
Водночас суддя зауважує, що у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна.
Під вартістю майна слід розуміти грошову суму, за яку це майно може бути придбане у певній місцевості.
Відповідно до вимог статей 3, 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» вартість майна визначається суб'єктом оціночної діяльності, на підтвердження чого складається звіт (акт про оцінку майна).
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Позивачем у позовній заяві зазначено вимогу майнового характеру, але зважаючи на викладене ціна позову з урахуванням правил, визначених у статті 176 ЦПК України, позивачем не визначена.
Суд наголошує, що обов'язок визначати вартість майна за відповідними вимогами покладається законодавцем саме на позивача.
Оскільки позовні вимоги мають майновий характер, розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону №3674-VI, зокрема 1 відсоток ціни позову .
Отже позивачеві необхідно визначити ціну позову виходячи з дійсної вартості спірного майна, сплатити судовий збір у відповідності до визначеної ціни позову та подати суду документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом.
У відповідності до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що «право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95). Постанова ВП ВС від 28.09.2022 у справі № 477/1315/20.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78), пункт 96 рішення у справі «Кромбах проти Франції» (Krombach v. France, заява № 29731 /96). Постанова КАС 05.05.2022 у справі № 520/9769/19
У даному випадку залишення судом позовної заяви без руху є наслідком недодержання позивачем означених вимог цивільного процесуального закону до позовної заяви.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві (частина 3 статті 185 ЦПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст.185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених недоліків позовної заяви у такий спосіб: визначити ціну позову виходячи з дійсної вартості спірного майна та з урахуванням правил установлених ЦПК, сплатити судовий збір у відповідності до визначеної ціни позову та подати суду документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, заява вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Марина МАЛЮК