Справа № 2-885/2010 р.
14 червня 2010 ро ку Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
в складі : головуючого , судді- Демиденка Ю.Ю.
при секретарі- Зоріній А.В.
за участю
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
відповідача - ВАТ «Північний ГЗК»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в залі №3 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
03.02.2009 р., та уточнено 26.01.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ „Північний гірничо-збагачувальний комбінат» /далі ВАТ/ , про поновлення на роботі на посаді сторожа господарчої служби житлово-господарчого цеху, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення 15.01.2009 р., та витрат на правову допомогу в суммі 1000 грн. Вказує що наказом №16-к від 15.01.2009 р. його було звільнено з вказаної посади на підставі ст.36 п.6 КЗпП України у зв»язку з відмовою працівника від продовження роботи після зміни істотних умов праці.
Звільнення вважає незаконним оскільки:
1. Відповідач провів зміни в організації виробництва, фактично встановив неповний робочий день та тиждень, тобто змінився режим роботи, неповний робочий тиждень, змінилася оплата праці. Вказані зміни не є зміною істотних умов праці, тому він відмовився від продовження роботи у вказаних умовах.
2. Позивач є інвалідом, тому ВАТ відповідно до ст.172 КЗпП України повинно було забезпечити його роботою, також звільнення відбулося без попередньої згоди профспілкового органу Вільної профспілки залізничників ВАТ, членом якої він є.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 позов підтримали.
Представник відповідача ВАТ Доценко Т.Я. проти позову заперечував, надав письмові заперечення, вважає позов безпідставним, звільнення позивача законним. Звільнення за ст.36 п.6 КЗпП України не є звільненням з ініціативи адміністрації, тому допускається без попередньої згоди профспілкового органу як цього вимагають норми ст.ст.40, 41, 43 КЗпП України. На підприємстві відбулася зміна істотних умов праці працівників, з 01.01.2009 р. ВАТ уклало договір №2054 з ТзОВ «СОКОЛ-КР» на охорону виробничих об»єктів та території ВАТ.
ОСОБА_1 працював сторожем господарчої служби ЖГЦ, наказом від 06.11.2008 р. №2421 з 15.01.2009 р. були здійснені зміни в організації виробництва і праці, що призвели до зміни істотних умов праці охоронців та сторожів ВАТ, їм встановлено замість однозмінного п»ятиденного робочого тижня - однозмінний режим роботи, в конкретні дні тижня місяця. Розпорядженням №398-к від 11.11.2008 р. працівників, що займають зазначені посади було повідомлено про зміну істотних умов праці. Згідно ст.32 ч.3 КЗпП України - у зв»язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці працівника, при продовженні ним роботи за тією ж спеціальністю чи посадою. Про зміну істотних умов праці /систем та розмірів оплати праці, режиму роботи, встановлення неповного робочого часу та інших/, працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. ОСОБА_1 ознайомився з наказом та розпорядженням про зміну істотних умов праці, відмовився від продовження роботи в нових умовах праці, що підтверджується актом, відмовився також від переведення на ТзОВ «СОКОЛ-КР» за посадою охоронника, та був звільнений з дотриманням встановленого законодавством порядку.
Вислухавши позивача, представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає що в позові необхідно відмовити в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно ст.10, 60 ЦПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено поясненнями сторін, наказом від 15.01.2009 р. №16-к а.с.36, що ОСОБА_1 звільнено з 15.01.2009 р. з посади сторожа господарчої служби житлово- господарчого цеху за ст.36 п.6 КЗпП України у зв»язку з відмовою працівника від продовження роботи у зв»язку із зміною істотних умов праці. Позивач ОСОБА_1 відмовився від продовження роботи, що підтвердив в судовому засіданні, вказані обставини які також підтверджуються актом від 14.01.2009 р. а.с.29, не потребують доказуванню відповідно до ст.61 ЦПК України.
Згідно ст.36 п.6 КЗпП України - підставами припинення трудового договору є відмова працівника від продовження роботи у зв»язку із зміною істотних умов праці.
Зміна істотних умов праці регулюється ст.32 ч.3, 4 КЗпП України, згідно якої - у зв»язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці працівника, при продовженні ним роботи за тією ж спеціальністю чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, режиму роботи, встановлення неповного робочого часу - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці . Якщо працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 ст.36 цього Кодексу.
Як видно з договору від 23.12.2008 р. №2034 а.с.33-34, ВАТ уклало договір з ТзОВ «СОКОЛ-КР» на охорону території та об»єктів ВАТ. Виходячи з самостійності прав як суб»єкта господарювання ВАТ прийшло до висновку, що існуюча система охорони потребує удосконалення з більшим використанням технічних засобів охорони, відповідно більшої кваліфікації персоналу, та передачу функцій охорони спеціалізованому підприємству. Вказана передача функцій призвела до зміни в організації виробництва і праці сторожів, та наказом №2421 від 06.11.2008 р. і розпорядженням №308-к від 11.11.2008 р. з 15.01.2009 р. ВАТ були введені зміни істотних умов праці сторожів та охоронців а.с.18-27, в тому числі і сторожу господарчої служби ЖГЦ ОСОБА_1, шляхом зміни режиму роботи з однозмінного двохбригадного через день, та двозмінного безперервного чотирьохбригадного режиму роботи на однозмінний режим роботи з робочим днем в середу кожного третього тижня місяця і тривалістю зміни 8 годин. Відповідно змінився і розмір оплати праці.
Тобто зміна розміру оплати праці, режиму роботи, встановлення неповного робочого часу / 8 годин в середу, кожного третього тижня місяця/ і є зміною істотних умов праці, що передбачено ст.32 ч.3 КзПП України.
Відповідачем був дотриманий порядок звільнення, згідно листа ознайомлення а.с.28, ОСОБА_1 14.11.2008 р. завчасно був ознайомлений з розпорядженням №398-к від 11.11.2008 р. якими він попереджався про зміни істотних умов праці.
Звільнення за ст.36 п.6 КЗпП України не є звільненням з ініціативи адміністрації, а є припиненням трудового договору з працівником. Тому вказане звільнення не потребує попередньої згоди профспілкового органу як цього вимагають норми ст.ст.40, 41, 43 КЗпП України. Посилання позивача на ст.172 КЗпП України яка регулює працю інвалідів не стосується правовідносин між сторонами, законності підстав звільнення.
Таким чином дії ВАТ по припиненню трудового договору та звільненню ОСОБА_1 за ст.36 п.6 КЗпП України є законними, позовні вимоги та доводи позивача необґрунтованими, підстави для поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку згідно ст.ст.235 КЗпП України відсутні.
Оскільки ОСОБА_1 відповідно до Декрету КМ України „Про державне мито” звільнений від сплати судового збору, в позові відмовлено, згідно ст.81, 88 ЦПК України судовий збір слід компенсувати за рахунок держави, відмовити в стягненні витрат на правову допомогу, та стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави.
На підставі ст.ст.32, 36 п.6 КЗпП України, керуючись ст.10,27,31,60,61, 81,88, 209 ч.3, 212-215 ЦПК України, суд-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Судовий збір компенсувати за рахунок держави, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн. 50 коп.
Сторони мають право оскаржити рішення подавши на протязі 10 днів з дня проголошення рішення заяву про апеляційне оскарження рішення, та протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження подати апеляційну скаргу в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу.