Справа № 357/8058/25
Провадження № 2/357/3958/25
22 вересня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У травні 2025 року від представника АТ «Універсал Банк» до суду надійшов вищевказаний позов, в якому останній просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02.12.2019 в розмірі 63 880,18 грн, що складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом, а також стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 3 028 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що «Monobank» - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terrns. 02.12.2019 відповідач звернувся в банк з метою отримання банківських послуг та між сторонами підписано анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якої відповідачу встановлено кредитний ліміт на карті, однак враховуючи невиконання відповідачем умов договору утворилась заборгованість, яка заявлена позивачем до стягнення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
05.06.2025 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін 17.07.2025, копії ухвали надіслані сторонам.
20.06.2025 на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, в обґрунтування якого вказано, що банком не доведено жодних умов кредитування. Вказує про відсутність підтвердження погоджених сторонами у письмовій формі умов кредитування, зокрема, будь-яких процентів та неустойки. Не погоджується з нарахованими відсотками та застосуванням наданих позивачем витягів з тарифів, умов і правил AT «Універсал Банк» до правовідносин сторін. Вважає, що жоден з наданих документів, окрім анкети-заяви, відповідачем не підписаний. При цьому анкета-заява до договору надання банківських послуг від 02.12.2019 не містить жодних умов кредитування. Тобто банком виконано документи самостійно і надано їх суду як нібито погоджені умови кредитного договору. Однак дані докази є недостовірними і не відповідають письмовій формі правочину, яка передбачає підписи обох сторін. Банком надано внутрішні шаблони текстів без жодних підписів, ще й у редакціях 2021 року, які ніяк не міг погодити відповідач підписуючи анкету-заяву від 02.12.2019. Оскільки відповідачем в дійсності не погоджено жодних умов кредитування у письмовій формі (суми кредиту, розміру процентів за користування кредитом, комісій, неустойки, строків кредитування тощо), тому проценти та інші похідні нарахування, які утаємничено включені банком у заявлену ним «суму основного боргу», не можуть бути стягнуті з відповідача, а тільки може бути стягнута сума коштів банку, фактично видана відповідачу і не сплачена банку, в межах строків позовної давності. Документи не підписані і не погоджені відповідачем не можуть вважатися частиною укладеного сторонами кредитного договору і застосовуватись до правовідносин сторін, оскільки не відповідають письмовій формі правочину. Банк вимагає стягнути заборгованість за сумою основного боргу (тілом кредиту) 63 880,18 грн, чого бути не може, оскільки основна заборгованість не може перевищувати кредитний ліміт. Банком у позовній заяві на стор. 5 зверху вказано, що кредитний ліміт відповідача становив 50 000 грн. Це свідчить про приховування банком обставин справи і утаємничене включення у суму «основної заборгованості» не погоджених у письмовій формі відсотків та інших односторонніх списань банку. В поясненні до виписки про рух коштів на рахунку банк визнає, що списував за рахунок кредитного ліміту відсотки, неустойку та інші платежі. Банком до суми основного боргу приховано зараховані неправомірно збільшувані відсотки та відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що списані в період карантину і воєнного стану. Вказано також про невідповідність поданих банком роздруківок вимогам до первинних бухгалтерських документів та діловодства - неналежність, недопустимість копій цих письмових доказів. Стороною здійснено розрахунок та зазначено про залишок боргу в розмірі 28 684,85 грн. Відповідач просить в задоволенні решти вимог відмовити.
25.06.2025 на адресу суду від представника АТ «Універсал Банк» надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої вказано про те, що договір про надання банківських послуг, що укладається між банком та клієнтом, є змішаним договором, тому до відносин між сторонами застосовуються у відповідних частинах положення законодавства, щодо договорів, елементи яких містяться у договорі. В позовній заяві надане посилання на офіційний інтернет ресурс АТ «Універсал Банк», а саме https://www.monobank.ua/terms, де у вільному доступу опубліковані Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк». Умови опубліковані та є доступними у їх поточній редакції, а також архів редакцій за весь період існування, зокрема в чинній на момент укладення договору між позивачем та відповідачем. Банк несе відповідальність за актуальність та достовірність інформації, розміщеної на його веб-сайті. Додатково надано Умови і правила обслуговування фізичних осіб в редакції від 28.11.2019. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Сторони погодили використання удосконаленого ЕП без сертифіката ключа, тож всі зміни до договору теж погоджені. Розрахунок заборгованості відповідає деталізований виписці про рух коштів по картковому рахунку. Виписка з клієнтського рахунку є підтвердженням виконаних за операційний день операцій та може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта. З виписки про рух коштів по картковому рахунку відповідача та наданого разом з позовною заявою розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався отриманою кредитною карткою та частково погашав утворену заборгованість, але станом на момент подання позову має заборгованість перед АТ «Універсал Банк» у розмірі 63 880,18 грн, яка складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту в сумі 50 000 грн та суми овердрафту. Овердрафт виник наступним чином: якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме - відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами, платежі розстрочки. Відповідно до анкети-заяви відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, а також погодився, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільному додатку. Тому банк вправі самостійно перерозподілити кошти, що надійшли в рахунок погашення таких грошових зобов'язань, відповідно до зазначеної черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок. Клієнт зобов'язаний при незгоді зі змінами договору та/або тарифів банку звернутися в банк для розірвання договору і погасити перед банком заборгованість. Просить задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.
01.07.2025 від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в обґрунтування яких вказано про те, що банк на власний розсуд свідомо не видав відповідачу примірник договору, правил користування електронним платіжним засобом та тарифів, а надав лише анкету-заяву, яка не містить жодних погоджених умов кредитного договору. Відсутність підпису відповідача на умовах, тарифах, правилах та паспорті споживчого кредиту підтверджує відсутність погоджених умов та домовленостей. Наполягає на тому, що електронні докази є неналежними. Наводить аналогічні до попередніх доводи та просить задовольнити позов в частині стягнення з нього 28 684,85 грн, в задоволенні решти вимог просить відмовити.
11.07.2025 на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
21.07.2025 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про витребування доказів, судове засідання відкладено на іншу дату.
В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся, позиція сторони суду зрозуміла.
В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
Дослідивши матеріали справи суд перейшов до стадії ухвалення рішення.
Судом встановлено наступне.
02.12.2019 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал банк».
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив і зобов'язався виконувати умови договору про надання банківських послуг (п. 2).
В пункті 3 анкети-заяви передбачено, що підписанням цього договору відповідач підтверджує, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог чинного законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку. Окрім того, в цьому ж пунктів анкети-заяви відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.
Підписанням анкети ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (038A30D731F72B802C5F95125B6ECF6D0BC596243A098D2B422E48477366E00F55), яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6).
Згідно з пунктом 10 заяви відповідач надав право банку здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків.
Все листування щодо цього договору відповідач просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору (п. 11).
До анкети-заяви банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні рахунків банківських послуг щодо карткових продуктів Monobank в редакції, що набрали чинності з 28.11.2019 та в редакції, що набрали чинності з 27.11.2021.
Відповідно до п. 5.9 Розділ ІІ Умов (в редакції на дату підписання договору), на суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними у тарифах. Також процентна ставка за кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку.
Згідно із п. 5.11 Розділ ІІ Умов, клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, що зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу у розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного тарифами.
Відповідно до п. 5.16 Розділу ІІ Умов, у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов'язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50% від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних.
Згідно із п.п. 5.17, 5.18 Розділу ІІ Умов, у випадку настання істотного порушення зобов'язань клієнтом банк не пізніше наступного робочого дня у мобільному додатку не пізніше 3-х робочих днів за допомогою месенджерів та sms направляє клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. У разі якщо клієнт погасить заборгованість зі сплати обов'язкового платежу, яка виникла до настання істотного порушення клієнтом зобов'язань, та сплатить штраф і щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу), вимога банку втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування поновлюється. Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, але не більше ніж до 210 календарних днів (з моменту порушення сплати щомісячного мінімального платежу).
В матеріалах справи міститься довідка про розмір встановленого кредитного ліміту в розмірах: з 02.12.2019 - 19 000 грн, з 02.12.2019 - 0 грн, з 20.02.2020 - 5 000 грн, з 21.02.2020 - 8 000 грн, з 24.02.2020 - 20 000 грн, з 18.11.2020 - 30 000 грн, з 31.05.2021 - 50 000 грн, розрахунок заборгованості за договором від 02.12.2019 станом на 20.03.2025, довідка про наявність рахунку від 20.03.2025, Паспорт споживчого кредиту «Чорна картка monobank», Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, виписка про рух коштів по картці, копія паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера відповідачу.
При вирішенні справи суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Стаття 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами у вигляді анкети-заяви, що визнається сторонами.
Судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором банк виконав, надавши відповідачу кредитні ресурси в повному обсязі.
З наданого банком розрахунку заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами та має заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02.12.2019, що утворилася станом на 20.03.2025 в розмірі 63 880,18 грн. Як зазначено позивачем в розрахунку заборгованості, її розмір складається із загальної заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту).
Слід зазначити, укладений між сторонами договір у вигляді анкети-заяви не містить строку повернення кредиту (користування ним).
Банк, обґрунтовуючи право вимоги щодо стягнення заборгованості, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилається на Паспорт споживчого кредиту, Тарифи обслуговування кредитних карт і Умови та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», які розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms, як невід'ємні частини спірного договору.
Однак, матеріали справи не містять доказів того, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк» розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк».
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, про що зроблено висновок у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 у справі № 6-16 цс 15 та не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Паспорт споживчого кредиту не може бути прийнятий до уваги, оскільки зі змісту цього Паспорта вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
У вказаному Паспорті зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Отже зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитних договорів з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.
Анкета-заява від 02.12.2019, підписана ОСОБА_1 , не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту та посилання на Паспорт споживчого кредиту, як складову договору.
Позивач наполягає на тому, що після направлення примірників Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту до мобільного додатку відповідача, останній ознайомився з ними та погодився з їх умовами, використовуючи електронний цифровий підпис, що свідчить про погодження із позичальником усіх необхідних умов кредитного договору, зокрема і щодо нарахування відсотків за користування кредитом та неустойки за прострочення виконання зобов'язання.
При цьому відповідач заперечує погодження ним будь-яких документів, крім анкети-заяви.
За правилом ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Згідно із ч. 5 ст. 100 ЦПК України, якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Цивільний процесуальний кодекс України під час розгляду цивільних справ позовного провадження закріплює таку засаду для учасників справи, як змагальність сторін. Згідно із змістом статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази.
Отже подання доказу, яким сторона у справі обґрунтовує підставність та законність своїх вимог чи заперечення, є виключно її правом, а не обов'язком. У зв'язку із неподанням доказу учасник справи приймає ризик доведеності та переконливості своїх вимог перед судом.
Суд в свою чергу, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, розглядає справу на підставі наявних у ній доказів, за результатами дослідження яких у судовому засіданні приймає відповідне рішення.
У постанові Верховного Суду від 08.11.2021 у справі № 761/38133/19 вказано, зокрема, на таке: Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
З огляду на наведене, суд зазначає, що позивачем не доведено конкретних погоджених умов договору між сторонами, зокрема визначеної відсоткової ставки за користування відповідачем кредитними коштами позивача.
Саме по собі посилання позивача на ознайомлення відповідачем із вказаними банківськими документами та погодження із ними шляхом їх підписання цифровим підписом у мобільному додатку, без надання відповідних доказів, не може бути прийнято до уваги, оскільки будь-яка дія користувача додатком фіксується у відповідній програмі та в подальшому оброблюється спеціалістами банку, що і здійснюють реагування на відповідні дії з боку клієнта, при цьому відсутність вказаних доказів позбавляє можливості суд встановити факт ознайомлення із вказаними умовами надання кредитних послуг та їх підписання, що є обов'язковим у разі пред'явлення позивачем вимог щодо стягнення заборгованості за процентами, які у зв'язку із відсутністю вказаних доказів до стягнення не підлягають.
Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, тому суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З наданого АТ «Універсал Банк» розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та частково здійснював повернення коштів банку, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту, яка утворилась з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості за тілом кредиту, та без урахування нарахованих відсотків, які включені до тіла кредиту.
Судом також встановлено, що банком за період часу з 31.03.2020 по 30.09.2022 нарахована відповідачеві до стягнення заборгованість за відсотками, які включені до тіла кредиту в розмірі 34 635,42 грн.
Банком пред'явлена до стягнення загальна сума заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02.12.2019, що утворилася станом на 20.03.2025 в розмірі 63 880,18 грн, яка складається, як зазначено банком у розрахунку заборгованості, із загальної заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту).
Проте, з наданого розрахунку вбачається, що до заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) включені відсотки, нарахування яких не передбачено підписаною позичальником (відповідачем) анкетою-заявою.
Таким чином, неповернута відповідачем сума заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02.12.2019, що утворилася станом на 20.03.2025, становить 29 244,76 грн (63 880,18 (заборгованість на кінець періоду) - 34 635,42 (нараховані до стягнення відсотки, які включені банком до тіла кредиту).
Враховуючи викладене, позовні вимоги АТ «Універсал Банк» в частині стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02.12.2019, що утворилася станом на 20.03.2025 в розмірі 29 244,76 грн, яка складається із залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), знайшли своє підтвердження під час вирішення справи за наявними у ній доказами, отже позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в розмірі 1 386,22 грн (3 028 х 45,78%).
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02.12.2019 в розмірі 29 244,76 грн та 1 386,22 грн судового збору.
В іншій частині позову - відмовити.
Позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк», адреса: вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, код ЄДРПОУ: 21133352.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання (складення).
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А. Ю. Цуранов