Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2270/25
Провадження № 1-кп/935/168/25
Іменем України
22 вересня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду в місті Коростишів Житомирської області кримінальне провадження № 12025065650000122 від 05.09.2025, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростишів, Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працює, депутатом та особою з обмеженими можливостями не є, раніше не судимий, відповідно до положень ст. 89 КК України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України,
встановив:
Відповідно до статті 65 Конституції України, статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Статтею 10 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу, передбачено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць, зобов'язані: прибувати за викликом відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно статті 181 зазначеного Закону, під час дії воєнного стану призовні комісії утворюються для розгляду питань щодо взяття осіб на військовий облік військовозобов'язаних або виключення з військового обліку.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військовий облік усіх призовників і військовозобов'язаних ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Згідно статті 34 цього закону, персонально-якісний облік військовозобов'язаних передбачає облік відомостей стосовно узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних. Ведення персонально-якісного обліку військовозобов'язаних покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
На загальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані, які не заброньовані на період мобілізації та на воєнний час (стаття 35 Закону).
Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.
Військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (п. 16 Порядку).
Відповідно до пункту 18 вказаної постанови взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни, придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час, які не досягли граничного віку перебування в запасі Збройних Сил та особи, які досягли граничного віку (27 років) перебування на військовому обліку призовників.
Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Так, ОСОБА_3 являючись військовозобов'язаним відповідно до п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та зобов'язаним стати на військовий облік відповідно ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», 28 серпня 2025 року був належним чином попереджений про кримінальну відповідальність та отримав під особистий підпис попередження від начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , про необхідність прибуття у термін до 02 вересня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що по АДРЕСА_2 , для постановки на військовий облік.
У свою чергу, ОСОБА_3 реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на ухилення від військового обліку, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, свідомо ухиляючись від виконання військового обов'язку, грубо порушуючи ст.ст.1,2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.п.2,5 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку, за відсутності поважних причин, не прибув у визначений попередженням термін до 02 вересня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , причин неприбуття не повідомив.
Таким чином, ОСОБА_3 ухилився від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
За результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту їх письмові заяви.
Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.337 ККУкраїни, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 являється кримінальним проступком.
Ч.1 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Як вбачається з долученої до обвинувального акта письмової заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.337 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності.
Окрім цього, до обвинувального акта долучено матеріали досудового розслідування №12025065650000122 від 05.09.2025 та документи, що засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, зокрема протокол допиту підозрюваного від 16.09.2025.
Відтак, з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінальних проступків без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.337 КК України - ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки доведена повністю зібраними органом досудового розслідування доказами.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.337 КК України як умисні дії ОСОБА_3 , які виразились в ухиленні військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до положень ст.50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Згідно з ч. 1ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених санкцією статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття .
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 раніше не судимий відповідно до ст.89 КК України, не працює офіційно, не одружений, не має утриманців, за місцем проживання характеризується позитивно.
Відтак, з урахуванням усіх обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено в межах санкції статті за якою обвинувачується у виді штрафу. Підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті, суд не знаходить, так як вважає їх такими, що не призведуть до виправлення особи засудженого і запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Цивільного позову не було заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, не застосовувались.
Керуючись ст.381,382 КПК України, суд,
ухвалив:
Визнати винуватим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме у сумі 5100 (п'ять тисяч сто) гривень.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_5