Справа № 277/934/25
іменем України
18 вересня 2025 року селище Ємільчине
Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Т.Г. Корсун, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділення поліції №1 Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
До Ємільчинського районного суду Житомирської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №396945 від 19.07.2025, зі змісту якого вбачається, що:
- 19 липня 2025 року в с. Сімаківка, дорога Р49 водій керував ТЗ ВАЗ2106 в стані алкогольного «спілкування», огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер з результатом 0,60 ‰ проміле, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР - керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Словінський С.А. зазначив, що у протоколі працівники поліції невірно вказали персональні дані, а саме ім'я особи: замість « ОСОБА_2 » - « ОСОБА_3 ». Вказана помилка присутня і в розписці, акті огляду, квитанції до Драгера, рапорті, копії постанови та довідці про адміністративне правопорушення. Крім того, невірно вказано і номер паспорта, що ставить під сумнів, що дійсно саме ОСОБА_1 перебував на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Адвокат також зауважив, що в протоколі ЕПР1 №396945 від 19.07.2025 зазначено, що водій перебував «у стані алкогольного спілкування», а не сп'яніння, проте відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає саме за перебування в стані алкогольного сп'яніння.
Представник ОСОБА_1 вказав, що водію не було запропоновано проїхати в медичний заклад, при цьому ОСОБА_1 не погоджувався з тим, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, представник зазначив, що надані працівниками поліції відеозаписи складаються з часткових фрагментів, а не безперервного запису, в порушення вимог п.4, 5 розділу ІІ Наказу №1026; акт огляду складався в одному примірнику; водію не роз'яснені права, передбачені ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП,
Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні наголосив на недопустимості застосування спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810», оскільки технічне обслуговування (перевірка калібровки) має проводитися кожні шість місяців згідно вимог інструкції з експлуатації даного технічного засобу.
Тому, представник ОСОБА_1 просить суд закрити провадження в адміністративній справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх у відповідності до положень статті 252 КУпАП, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до п.п. «а» п 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається статтею 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до п.п. 2, 3 розділу І Інструкції №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суддею встановлено, що водієм ОСОБА_1 порушено вимоги пп. «а» п. 2.9 ПДР України, а його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у їх взаємозв'язку, а саме:
- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №396945 від 19.07.2025, відповідно до якого:
19 липня 2025 року в с. Сімаківка, дорога Р49 водій керував ТЗ ВАЗ2106 в стані алкогольного «спілкування», огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер з результатом 0,60 ‰ проміле, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР - керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції (підпис водія наявний);
- розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП (підпис водія наявний);
- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (підпис водія наявний);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою Drager Alkotest 6810, згідно якого результат огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 - 0,60 проміле (підпис водія наявний);
- роздруківкою тесту №781 від 19.07.2025;
- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, чинне до 16.10.2025;
- свідоцтвом про державну реєстрацію №7261/2007, в тому числі Drager Alkotest 6810;
- сертифікатом відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу;
- сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки №UA-МІ/1-96-2007;
- розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (підпис водія наявний);
- довідкою до протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП не притягувався, посвідчення водія відсутнє;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5257290 від 19.07.2025, про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої ч.2 ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом, не маючи права керування таким);
- долученими до матеріалів справи відеозаписами із відеореєстратора патрульного автомобіля та нагрудної камери поліцейського, записаними на CD-R диск:
Відео 1 - рух автомобіля (01 год. 26 хв. 19.07.2025), працівники поліції, на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» в час дії комендантської години зупиняють автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 ;
Відео 2 - оголошується постанова про притягнення водія до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.126 КУпАП. Згодом, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат - 0,60 проміле. ОСОБА_1 не заперечує результат тесту;
Відео 3 - складання протоколу, о 01 год. 58 хв. поліцейський зачитує протокол, роз'яснює права, ОСОБА_1 підписує протокол без зауважень.
За таких обставин, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особами в стані алкогольного сп'яніння, а тому його слід притягнути до відповідальності.
Щодо посилання представника ОСОБА_1 про неправильне зазначення його імені, номера паспорта та замість перебування у стані «алкогольного сп'яніння» вказано «алкогольного спілкування».
Суддя зазначає, що при складанні вищезазначеного протоколу уповноваженими на те особами, у ОСОБА_1 не було зауважень щодо його змісту. Також ним не надавалися пояснення з приводу протоколу, відповідно до вимог ст.256 КУпАП.
Під час судового розгляду встановлено, що в протоколі не вірно зазначено ім'я особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме - « ОСОБА_3 », хоча правильне ім'я - « ОСОБА_2 », але вказаний факт не може слугувати самостійною підставою для визнання недостовірними доказів, а тому допущену помилку в імені ОСОБА_4 слід вважати очевидною опискою.
Тому, суддя вважає, що розбіжність в імені особи пояснюється технічною помилкою та містить формальний характер, що не впливає на достовірність доказів.
Вказані позивачем недоліки оформлення протоколу (невірне зазначення паспорту, імені, певного слова «спілкування» замість «сп'яніння») не можуть бути самостійною підставою для визнання судом певних доказів недостовірними за умови, якщо цими та іншими доказами підтверджений факт вчинення особою порушення вимог ПДР України, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 11.09.2018 по справі №826/11623/16, від 14.08.2018 по справі №826/15341/15 та постанові від 24.12.2019 у справі № 459/1801/17, яка в силу приписів ч. 5 ст.242КАС України є обов'язковою під час вирішення наведеного спору.
Щодо посилання представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на той факт, що працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Згідно з пп.6, 7 Інструкції №1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Таким чином, огляд на стан сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, тобто в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у таких випадках: 1. у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або 2. його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським.
Матеріалами справи, зокрема і відеозаписами, підтверджено, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Після фіксування результату огляду (0,60 проміле) ОСОБА_1 не висловив незгоду з таким результатом, протокол про адміністративне правопорушення підписав без заперечень. Тому, підстав для пропозиції проїхати в медичний заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у поліцейських не було.
Даних про те, що ОСОБА_1 наполягав на направленні його для проведення огляду у медичному закладі охорони здоров'я матеріали справи не містять, що спростовує доводи тверджень представника.
Щодо посилання на недотримання поліцейськими вимоги про безперервність відеозапису.
Суд вказує, що такі посилання представника є необгрунтованими, оскільки вказані відеозаписи містять фіксацію подій в обсязі, який надає підстави вважати встановленим факт адміністративного правопорушення, відтак доводи про його не безперервність не впливають на висновки суду.
Надання суду відеозапису з початку та до закінчення несення служби працівниками поліції не вбачається необхідним, так як законодавець регламентує запис скоєння правопорушення, а не запис несення служби.
Крім того, порядок доступу до відеозаписів з нагрудних камер (відео- реєстраторів) та їх використання передбачено розділом 5 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, в якому будь-яких застережень щодо надання до суду безперервного запису з моменту активації камери немає. Отже, наявні відеозаписи події є належними та допустимими доказами у справі.
Зазначені відеозаписи відображають із достатньою повнотою стан водія, його поведінку та те, що співробітники поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення діяли згідно до вимог чинного законодавства та у відповідності до процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння та оформлення результатів такого огляду.
Доданий до матеріалів справи диск/електронний носій із відеозаписом адміністративного правопорушення є джерелом доказом в розумінні вимог ч.1 ст. 251 КУпАП. Отже, виходячи з вищевикладеного, суд визнає відеозапис, який приєднано до матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 :
- достовірним, оскільки він узгоджуються з протоколом про адміністративне правопорушення з урахуванням всіх обставин справи,
- допустимим, оскільки він отриманий та досліджений в законний спосіб,
- належним, оскільки він стосуються подій, що сталися 19.07.2025 та стосуються ОСОБА_1 .
Сумнівів щодо достовірності та допустимості відеозапис не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації, фабрикації, чи присутності на відео іншої особи, а не ОСОБА_1 .
До того ж, зазначений відеозапис не є єдиним джерелом доказів, який підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з фіксацією його результатів (0,60 проміле), що підтверджується саме сукупністю доказів, які містяться в матеріалах справи.
Покликання захисника на те, що прилад «Drager Alcotest 6810» втратив підстави для законного використання, і відповідно, одержані приладом результати є недійсними, суддя оцінює критично.
Представник подав суду відповідь Компанії Saturn® Data International від 15.06.2023 №451-06, яка надана адвокату Словінському С.А., з якої убачається, що засіб вимірювальної техніки - прилад для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alcotest 6810 виробництва концерну Drager Safety AG & Co. KGaA (Німеччина) був зареєстрований в Україні у встановленому порядку і внесений до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки за № У788-07 згідно Сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MJ/1-96-2007 від 10.07.2007, за № У788-13 згідно Сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/I-96-2013 від 17.07.2013, за № У788-І4 згідно Сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-M1/1-96-2014 від 01.09.2014, повинен проходити технічне обслуговування (калібровку) кожні шість місяців.
Адвокат стверджує, що у той час як останнє його калібрування проведено 16.10.2024 року, тобто з порушенням встановленого інструкцією даного приладу шестимісячного строку, враховуючи наступне.
При цьому, суддя зазначає, що згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.
Згідно з п. 3 розділу ІІ вказаної Інструкції, поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. (Пункт 3 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 338/825 від 16.05.2025).
Відповідно до переліку технічних засобів, до спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння належить, в тому числі, газоаналізатор «Alcotest 6810».
Всі види газоаналізаторів Drager Alcotest зареєстровані та внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно з переліком, затвердженим наказом державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року № 1529.
Інструкцією з експлуатації газоаналізатору «Alcotest 6810» визначено, що умовою правильної роботи приладу є суворе дотримання вимог, що наведені у розділі «Інтервали технічного обслуговування». Розділом «Інтервали технічного обслуговування» передбачені інтервали технічного обслуговування приладу - перевірка калібровки, яка має проводитися кожні шість місяців.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Пунктом 1 статті 17 вказаного Закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, тобто законом не встановлено вимог до засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації.
Пунктом 13 «Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 374 від 04.06.2015 року, періодичній повірці підлягають вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Згідно з Наказом Мінекономрозвитку України №1747 від 13.10.2016 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, становить 1 рік.
Оскільки остання повірка законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки відбулась 16.10.2024 року, з використанням якого проводився 19 липня 2025 року огляд ОСОБА_1 , тобто до закінчення терміну необхідної повірки приладу Драгер «Алкотест 6810», то підстави вважати результати огляду недійсними відсутні.
Суддею також береться до уваги той факт, що ОСОБА_1 жодних зауважень чи заперечень щодо процедури складення протоколу про адміністративне правопорушення у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення не зазначив, не встановлені такі заперечення і при переглянутому відеозаписі.
ОСОБА_1 працівниками поліції були роз'ясненні його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, та порядок застосування спеціального технічного засобу, що підтверджується наявними в матеріалах справи розписками та відеозаписами.
Таким чином, процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння була проведена з дотриманням положень ст. 266 КупАП, а також вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства хорони здоров'я № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Суддя вважає, що докази на підставі яких, була проведена процедура огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 є належними, допустимими та достовірними, здобуті вони з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи та об'єктивно узгоджуються між собою.
З урахуванням викладеного суддя не вбачає порушень під час проведення працівниками поліції огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння і підстав для закриття провадження у справі за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, за викладених вище обставин не вбачається.
Суд також звертає увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Подібний правовий висновок щодо наявності обов'язку у водіїв транспортних засобів пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, незалежно від підстав зупинки транспортного засобу, викладений у постанові ВС від 25 вересня 2019 року у справі №127/19283/17.
Відповідно до статті 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Накладаючи адміністративне стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, те, що ОСОБА_1 умисно вчинив грубе порушення Правил дорожнього руху України, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, особу порушника, відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення та приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись ст.ст. 130, 280, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф перерахувати на рахунок отримувача: UA408999980313030106000006757, отримувач ГУК у Житобл./ТГ смт. Ємільчине 21081100, код отримувача: 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081100 призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп, які перерахувати на рахунок №UA518999980313121206000006757, отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ смт Ємільчине/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 22030101.
Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови складений 22.09.2025
СуддяТ. Г. Корсун