Справа №295/9266/25
Категорія 67
2/295/3475/25
22.09.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого судді Чішман Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Єлісєєва Дмитра Олексійовича до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батьківство з актового запису про народження дитини, третя особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт того, що позивач не є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключити відомості про ОСОБА_1 як батька дитини з актового запису №1998 від 28.07.2015, зробленого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області.
Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про призначення судово-біологічної експертизи молекулярно-генетичного аналізу ДНК для визначення кровної спорідненості між батьком ОСОБА_1 та дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні 22.09.2025 представник позивача ОСОБА_4 підтримав клопотання про призначення в справі експертизи молекулярно-генетичного аналізу ДНК. Не заперечував щодо зміни експертної установи.
Представник відповідача не заперечувала щодо проведення експертизи.
Дослідивши матеріали справи та клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено що батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в актовому записі №1998 від 28.07.2015, який зроблено відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області як батька дитини записано ОСОБА_1 .
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 заперечує батьківство.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі висновку судово-генетичної експертизи.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року по справі № 478/690/18, висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Оскільки предметом доказування у вказаній справі є наявність чи відсутність біологічного зв'язку між відповідачем та дитиною і для з'ясування вказаних обставин, які мають істотне значення для вирішення справи потрібні спеціальні знання, а експертних висновків із цих питань сторонами не надано, клопотання представника позивача про призначення судово-генетичної експертизи підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну. Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»). У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних із проведенням судової експертизи, суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи і настають наслідки, передбачені за ухилення від участі в експертизі.
Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах.
Пунктом 1.13 Розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 у випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного доступу до об'єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об'єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.
Отже, проведення експертизи спеціалізованими установами у цивільному судочинстві здійснюється на платній основі за рахунок замовника, така оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання.
Правові висновки щодо переважного доказового значення судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи для категоричного висновку про визнання батьківства висловлені, зокрема, в постановах Верховного Суду № 592/4443/17 від 18.03.2020 року та № 201/11183/16-ц від 06.05.2020 року.
У рішенні «Калачова проти російської федерації» (№ 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
За приписами статті 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно з положеннями ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
На підставі п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.
Оскільки для проведення судової експертизи потрібен значний час, то провадження у справі слід зупинити на час проведення експертизи.
Керуючись ст. ст. 252, 258, 259- 261, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Призначити у цивільній справі №295/9266/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батьківство з актового запису про народження дитини, третя особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції судово-біологічну експертизу молекулярно-генетичного аналізу ДНК, на вирішення якої поставити питання:
1. Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
Проведення експертизи доручити судовим експертам медико-генетичного центру "Мама Папа" (м. Житомир, вул. Перемоги, 73).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України.
Після погодження дати проведення відбирання зразків ДНК, зобов'язати позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 ) та відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) разом з дитиною ОСОБА_3 , з'явитись до експертів у визначений ними час для проведення експертизи.
Попередити сторони про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України.
Витрати по проведенню експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .
Висновок експертизи, після її проведення, направити до Богунського районного суду м. Житомира.
На час проведення судової молекулярно-генетичної експертизи провадження в справі зупинити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 22.09.2025.
Суддя Л.М. Чішман