Справа №295/3432/25
Категорія 139
2-а/295/123/25
22.09.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі: судді Біднини О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АВ №00003956 від 07.01.2025 року, про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. В обґрунтування вимог позивач зазначає, що її як власницю транспортного засобу Renault Premiuv 450/18, днз НОМЕР_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, як таку, що допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів визначених у п. 22.5 ПДР України: загальної ширини транспортного засобу 12,577 % (0.327) при дозволеній максимальній фактичній ширині 2.6 м. За результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення 07.01.2025 року Державною службою України з безпеки на транспорті відносно позивача було винесено постанову серії АВ №00003956 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі та накладено штраф в розмірі 34 000 грн. Позивач з указаною постановою не погоджується та вважає її незаконною та винесеною з порушенням правил розгляду.За словами ОСОБА_1 , оскаржувану постанову вона не отримувала, а про накладення штрафу дізналася в мобільному додатку «Дія», а тому була позбавлена можливості заявити про обставини, що виключають адміністративну відповідальність. Позивач вказує, що відповідачем належним чином не обґрунтовано відповідність розміру процентного перевищення ширини транспортного засобу нормативно встановленому розміру ширини 2.6 м., не доведено чи врахована похибка при винесенні постанови та не описано розрахунку перевищення нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України. Також позивач посилається й на те, що вказаний транспортний засіб відповідно до договору оренди використовується Приватною ремонтно-будівельною фірмою «Комунальник», яка здійснює перевезення вантажу для будівництва фортифікаційних споруд у Житомирській області, тобто для забезпечення обороздатності держави під час воєнного стану, що з урахуванням змін, внесених до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України виключає відповідальність позивача за вказане вище порушення.На переконання позивача, відповідач при прийнятті спірної постанови не з'ясовував наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність, а тому оскаржувану постанову необхідно скасувати, провадження у справі закрити.
Одночасно з позовом позивач подала заяву про забезпечення позову, у якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони здійснення стягнення штрафу органами державної виконавчої служби на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АВ №00003956 від 07.01.2025 року до набрання чинності рішенням суду (а.с. 80-82).
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 13.03.2025 заяву ОСОБА_1 задоволено, зупинено стягнення на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті від 07.01.2025 АВ №00003956 до набрання законної сили рішенням суду у справі №295/3432/25 (а.с. 101-104).
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 07.04.2025 року у зазначеній справі відкрито провадження, розгляд якої постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від представника Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначено, що зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу правопорушення, факт вчинення цього правопорушення доведено правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю з використанням належного технічного приладу, перевищення вищезазначених параметрів було встановлено з врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагових і габаритних параметрів транспортного засобу, вказаного у постанові. Також представник вказує, що відповідно до роз'яснення наданих Командуванням Сухопутних військ Збройних сил України Міністерства оборони України, щодо оформлення рішення військового командування, яке у подальшому має бути підставою для не притягнення до адміністративних та адміністративно - господарських санкцій автомобільних перевізників, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, встановлено що документом, що підтверджує приналежність автомобільних перевізників, які здійснюють перевезення вантажу для забезпечення обороноздатності держави є наявність чинного договору (контракту) з Міністерством оборони України та іншими військовими формуваннями про надання таким перевізником послуг з перевезення. Представник вважає, що уповноваженими посадовимиособами Укртрансбезпеки належним чином виявлено та зафіксовано факт вчиненняпозивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП та розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпекина автомобільному транспорті.Натомість, позивачем не наведено жодних належних, допустимих, достовірних тадостатніх доказів на спростування позиції відповідача, якою він керувався припритягненні особи до адміністративної відповідальності (а.с. 113-122).
Від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АВ №00003956 від 07.01.2025 року, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Позивач зазначає, що з наданого відзиву вбачається опис відповідачем чинного законодавства, а саме трактування законодавчо встановлених вимог стосовно здійснення перевезень вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, щодо фіксації адміністративних порушень, суб'єктів правопорушень, що фактично відомі позивачу та не є тими обставинами, що заявлені позивачем як підстави для задоволення позову. На переконання позивача, відповідач не навів чітких аргументів та не надав доказів, щодо спростування доводів позивача, що підтверджують об'єктивні та вагомі причини перевезення транспортного засобу на виконання умов договору, що зумовлює застосування абз. 7 п. 22.5 Правил дорожнього руху: особа не підлягає притягненню до відповідальності якщо наявні обставини, що є підставою для закриття адміністративного провадження та зокрема пункт 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306: «У період воєнного станув Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування вимоги абзаців першого та другого цього пункту не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення» (а.с. 135-137).
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, вивчивши й дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 07.01.2025 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюк Є.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ № 00003956 (а.с. 13).
Згідно постанови 31.12.2024 о 20 год. 34 хв. за адресою М-21, км 148+700 - 149+500, Житомирська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксований транспортний засіб марки Renault Premium 450.18Т, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 .
Відповідальною особою допущено рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п.22.5 ПДР України: перевищення загальної ширини транспортного засобу на 12.577% (0.327 м.) при дозволеній максимальній ширині 2.6 м., за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП
Вищевказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , власником транспортного засобу марки Renault Premium 450.18Т, державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1 (а.с. 32-34).
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Правила дорожнього руху, які встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, належать до виконання всіма учасниками дорожнього руху.
Особи, які порушують Правила дорожнього руху, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 1 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом
Відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання відповідних доказів.
Згідно п. 22.5 ПДР, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75м), за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35м), за довжиною - 22м (для маршрутних транспортних засобів - 25м), фактичну масу понад 40т (для контейнеровозів - понад 44т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16т, строєні 22т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11т, здвоєні осі - 18т, строєні - 24т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11т, здвоєні осі - понад 16т, строєні осі - понад 22т або фактичною масою понад 40т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11т, здвоєні осі - понад 18т, строєні осі - понад 24т або фактичною масою понад 44т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7т або фактичною масою понад 24т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб марки Renault Premium 450.18Т, державний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 (а.с. 32-34).
13.04.2024 між ФОП ОСОБА_1 та Приватною ремонтно-будівельною фірмою «Комунальник» укладено договір №2 оренди транспортного засобу (а.с. 35-38).
Відповідно до вказаного договору №2 оренди транспортного засобу від 13.04.2024 ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) передає, а Приватна ремонтно-будівельна фірма «Комунальник» (орендар) приймає в строкове платне користування, надалі - оренда, рухоме майно - автотранспортний засіб, далі майно, окремо визначений у Додатку №1 до цього договору, що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з актом приймання-передачі майна (транспортного засобу) від 13.04.2024, що є додатком №1 до договору оренди транспортного засобу №2 від 13.04.2024, вантажний сідловий тягач марки Renault Premium 450.18Т, державний номерний знак НОМЕР_1 передано в користування Приватній ремонтно-будівельній фірмі «Комунальник» (а.с. 39).
Між тим, сам по собі факт передачі транспортного засобу в оренду, без внесення відомостей про це до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, не звільняє власника від відповідальності незалежно від того, з чиєї вини невнесення відповідних відомостей до Реєстру мало місце.
Докази внесення відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів про належного користувача вказаного транспортного засобу матеріали справи не містять.
Факт перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху вищевказаним транспортним засобом позивачем не оспорювався.
Відповідно до абз. 7 п.22.5 ПДР України вимоги до габаритно-вагових норм не поширюються на транспортні засоби, які в період воєнного стану здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення.
Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан з 24.02.2022, який триває по теперішній час.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України № 1217 від 28.10.2022 внесено зміни до п. 22.5 Правил дорожнього руху, а саме доповнено його абзацом такого змісту: «У період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування вимоги абзаців першого та другого цього пункту не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення». Дані зміни набрали чинності 02.11.2022.
Отже, зміни, які виключають відповідальність особи, яка здійснює перевезення з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення, набрали законної сили 02.11.2022.
Таким чином, відповідальність такого суб'єкта виключена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1217 від 28.10.2022 щодо внесення змін до п.22.5 ПДР.
Відповідно до розпорядження №471 від 30.07.2024 Житомирської обласної військової адміністрації Приватну ремонтно-будівельну фірму «Комунальник» визнано підприємством, яке відповідає критеріям, зазначеним у пп. 4), 5), 6) п. 2 Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених постановою №76 (а.с. 45).
Відповідно до умов Договору №38-24 від 22.02.2024 р., укладеного між Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (Замовник) та Приватною ремонтно-будівельною фірмою «Комунальник» (Підрядник) на будівництво фортифікаційних споруд у Житомирській області, Приватна ремонтно-будівельна фірма «Комунальник» зобов'язалася на свій ризик, власними силами та/або залученими силами та засобами виконати роботи по об'єкту: «Нове будівництво фортифікаційних споруд на території Житомирської області (взводного опорного пунку) №34» (а.с. 46-61).
Таким чином, 31.12.2024 під час подій, викладених у оскаржуваній постанові, транспортний засіб марки Renault Premium 450.18Т, державний номерний знак НОМЕР_1 , використовувався з метою перевезення вантажу для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення.
Щодо доводів відповідача про відсутність підстав для звільнення позивача від відповідальності, оскільки рішення військової адміністрації не є рішенням військового командування суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об'єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з'єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
Згідно пп. 7 п. 4 розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 №512(далі - Інструкція №512) під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з'ясовує наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 302 КУпАП за наявності обставин, зазначеного, зокрема у пункті 6 ст. 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.
Пункт 6 ст. 247 КУпАП встановлює, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Разом з тим, відповідач при прийнятті спірної постанови не з'ясовував наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наявність в матеріалах справи належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження обставин щодо використання транспортного засобу Renault Premium 450.18Т, державний номерний знак НОМЕР_1 , який 31.12.2024 під час подій, викладених у оскаржуваній постанові, використовувався з метою перевезення вантажу для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо стягнення сплаченого судового збору суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачу необхідно було сплатити судовий збір в сумі 605,60 грн., натомість ОСОБА_1 внесено на рахунок Богунського районного суду м. Житомира судовий збір в сумі 1 211,20 грн., тобто в більшому розмірі.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, враховуючи те, що за результатом розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 605,60 грн. судового збору. Решта суми переплаченого судового збору може бути повернута судом за відповідним клопотанням позивача.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 247, 251, 302 КУпАП, 2, 5, 74, 77, 139, 242-246, 262, 286, КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову АВ №00003956 від 07.01.2025, винесену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюк Є.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспортіна користь ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено - 22.09.2025 року.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, код ЄДРПОУ 39816845.
Суддя О.В. Біднина