Справа № 167/1052/25
Номер провадження 2/167/612/25
про залишення позовної заяви без руху
22 вересня 2025 року м. Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Гармай І. Т., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 подану в її інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Рожищенської міської ради про позбавлення батьківських прав
18 вересня 2025 року ОСОБА_4 в інтересах позивача ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Рожищенської міської ради про позбавлення батьківських прав.
Відповідно до ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя доходить такого висновку.
За формою та змістом позовна заява повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 5, 6, 8, ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Відповідно до положень ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України (далі - СК України), при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Із положень ст. 19 СК України випливає, що у справі про позбавлення батьківських прав має брати участь орган опіки та піклування за місцем проживання дитини, батько чи (та) мати якої позбавляються батьківських прав.
За змістом ч. 4 ст. 19 СК України саме орган опіки та піклування повинен провести обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні та на підставі цих відомостей надати висновок щодо розв'язання спору.
Висновок органу опіки та піклування має бути оформлений на бланку районних, районних у містах Києві та Севастополі місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, підписаний головою (заступником голови) та скріплений печаткою. Також до висновку органу опіки та піклування мають бути додані документи які вивчалися при складенні висновку.
Постановою Кабінету міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дітей (далі - Порядок), пунктом 3 якого встановлено, що органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об'єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.
За змістом ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Відтак, при розгляді судом справ про позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою, якою є саме виконавчий орган відповідного органу місцевого самоврядування.
Всупереч вищезазначеним вимогам позивачем в позовній заяві як третю особу зазначено службу у справах дітей Рожищенської міської ради, а не її виконавчий комітет.
Далі, відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦПК України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Разом з тим, звертаючись до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав, позивачем не зазначено про вживання заходів обов'язкового досудового урегулювання спору шляхом звернення до органу опіки та піклування для отримання висновку про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача, який складається органом опіки та піклування за місцем проживання дитини на підставі зібраних матеріалів згідно Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дітей від 24 вересня 2008 року № 866, що є обов'язковою умовою/процедурою також і відповідно до частини 4, 5 ст. 19 СК України та висновку не подано. При цьому відмову відповідного органу опіки і піклування не додано.
За змістом ст. 52, 53 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи також є: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (на стороні позивача або відповідача).
Однак в позовній заяві, всупереч наведеним нормам не вказано правовий статус третьої особи.
Далі, в позовній заяві позивач вказує, що мати дитини ОСОБА_5 померла, проте на підтвердження цієї обставини належних доказів не надає.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками дитини ОСОБА_5 зазначені: батько - ОСОБА_3 (відповідач) та мати - ОСОБА_6 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 , проте на підтвердження зміни прізвища з ОСОБА_8 на ОСОБА_9 жодних доказів до позовної заяви додано не було.
Разом з цим, представник позивача в позовній заяві зазначає, що на даний час малолітня ОСОБА_5 проживає та перебуває на виховвнні бабусі - ОСОБА_1 , проте доказів на пітвердження того, що позивач є бабусею дитини не додає.
Указані недоліки перешкоджають прийняттю заяви до судового розгляду, у зв'язку з чим її необхідно залишити без руху і надати позивачці строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом подання до суду позовної заяви з зазначенням правового статусу третьої особи, представленої належним органом, доказів зміни прізвища з ОСОБА_6 на ОСОБА_9 , доказів того, що позивач ОСОБА_1 є бабою малолітньої дитини ОСОБА_5 , висновку органу опіки та піклування за місцем проживання дитини про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача або докази неможливості його подання.
Частиною 1 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, строк їх усунення не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ЦПК України.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху і надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, що відповідатиме приписам ч. 1 ст. 185 ЦПК України.
У позовній заяві представник позивача просить звільнити або відстрочити сплату судового збору до винесення судом рішення по суті справи, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір». На обґрунтування зазначив про важкий майновий стан позивача, а саме, що остання користується безоплатною вторинною правничою допомогою, отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, не перебуває на обліку ГУПФ України як отримувач будь-якого виду пенсії, чи як отримувач субсидії.
Дослідивши клопотання про звільнення або відстрочку сплати судового збору та матеріали справи, суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а згідно ч. 3 цієї статті з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону України «Про судовий збір», яка встановлює вичерпний перелік умов, за наявності яких сторона може бути звільнена від сплати судового збору, а саме: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Таким чином, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Представник позивача, як на підставу звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору посилається на важкий майновий стан позивача, що стверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 31 липня 2025 року, довідкою Пенсійного фонду України та довідкою про отримання (неотримання) допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Ураховуючи наведене, суддя вважає, клопотання представника позивача таким, що підтверджується відповідними належними доказами та доходить висновку, що його необхідно задовольнити в частині відстрочення позивачу сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ установлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви не майнового характеру ставка судового збору становить: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Таким чином, ураховуючи вищевикладене, при зверненні до суду з цим позовом позивачу необхідно сплатити судовий збір, який складає 968,96 грн.
(Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Волин.обл/м.Рожище/ 22030101; код отримувача - 38009371; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA058999980313141206000003578).
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 подану в її інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Рожищенської міської ради про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог суду позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Відстрочити сплату судового розміру в розмірі 968 гривень 96 копійок - до ухвалення судового рішення у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Т. Гармай