справа № 154/532/25
провадження №2/165/469/25
09 вересня 2025 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ференс-Піжук О.Р.,
за участю секретаря судового засідання Король І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за позовом цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
03.02.2025 ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позов обґрунтовує тим, що 04.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №7859918 про надання споживчого кредиту. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номе6р телефону відповідача. Вказаний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», розміщених їх на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
Надалі відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював.
Вказує, що 21.11.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТзОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу №21112024, відповідно до умов якого ТзОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру боржників від 21.11.2024 до договору факторингу №21112024 від 21.11.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 75600 грн, з яких 24000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 39600 грн - сума заборгованості за відсотками; 12000 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором позики № 7859918 у встановленому договором порядку та строки, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 75600 грн, з яких 24000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 39600 грн - сума заборгованості за відсотками; 12000 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.
Крім того, 15.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 79848778, відповідно до якого відповідачу надано позику. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає), а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників. Відповідно до Реєстру боржників №32 від 25.09.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19775 грн., з яких: 11300 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2983,20 грн. - сума заборгованості за відсотками, 5491,80 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 0 грн заборгованості за пенею.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором позики № 79848778 у встановленому договором порядку та строки, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 19775 грн., з яких: 11300 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2983,20 грн. - сума заборгованості за відсотками, 5491,80 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 0 грн заборгованості за пенею.
Крім того, 19 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 було укладено договір позики № 76245986, відповідно до якого відповідачу надано позику шляхом перерахування на банківський картковий рахунок позичальника. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Також, 02.05.2024 року між ТзОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7346491, відповідно до якого відповідачу надано позику шляхом перерахування на банківський картковий рахунок позичальника. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
11.01.2024 між ТзОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 11-01/2024, у відповідності до якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 8 від 17.10.2024 до договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12720 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 4000 грн, заборгованості за відсотками 4500 грн, сума заборгованості за процентами на прострочену позику 4220 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором позики № 7346491у встановленому договором порядку та строки, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 12720 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 4000 грн, заборгованості за відсотками 4500 грн, сума заборгованості за процентами на прострочену позику 4220 грн.
Представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором позики № 7859918 в розмірі 75600, грн, за кредитним договором №79848778 в розмірі 19775,00 грн, за кредитним договором №7346491 в розмірі 12720,00 грн та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечує щодо постановлення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення рекомендованого повідомлення, повістки з повідомленням про вручення на адресу реєстрації відповідача, про що свідчить поштове повідомлення, у судове засідання не з'явився, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, відзив на позовну заяву та будь-яких інших клопотань до суду не подано. Крім того ,відповідач повідомлявся про розгляд справи через судовий виклик на вебсайті суду.
Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Позивач не заперечив щодо ухвалення заочного рішення
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
Суд установив, що 04 травня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 7859918 (а.с. 9-17), відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало, а відповідач у справі, отримала кредит у сумі 24000,00 грн. Відповідно до пункту 1.4. Договору строк кредиту складає 360 днів, який може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього Договору. Згідно з пунктами 1.5., 1.5.1., 1.5.2. Договору тип процентної ставки фіксована, яка залежить від фактичного виконання Споживачем умов договору та становить: 1,50 % в день від суми кредиту (знижена процентна ставка), яка застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного у пункті 1.4. Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки
Відповідно до Договору він вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом відповідача, що відтворений шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора. Відповідач, підписуючи цей Договір, підтвердив, що перед укладенням цього Договору ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС Україна», повністю їх зрозумів, погодився із ними та зобов'язався неухильно їх дотримуватись.
21.11.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТзОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №21112024 (а.с.24-26), відповідно до умов якого ТзОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру боржників від 21.11.2024 до договору факторингу №21112024 від 21.11.2024, та акту прийому-передачі Реєстру боржників від 21.11.2024 (а.с.28,27) ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 75600 грн, з яких 24000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 39600 грн заборгованість за відсотками, 12000 грн заборгованості за пенею, штрафами.
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №7859918 від 04.05.2024 вбачається, що за період з 21.11.2024 по 31.12.2024, залишок заборгованості складає 75600 грн. (а.с.29).
15.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 79848778 відповідно до якого відповідачу надано позику в розмірі 11300 грн. строком на 30 днів зі сплатою відсотків за їх використання у розмірі 2.7 % на день.(а.с.35-37).
Договір підписано електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора 20164 в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Підписанням договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, а також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщеними на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення договору йому зрозумілі.
Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.mycredit.ua. Вони є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, за умовами якого, та умовами додаткових угод (а.с.39-45) ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає), а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників. Відповідно до Реєстру боржників №32 від 14.06.2021 (а.с.46) до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19775 грн., з яких: 11300 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2983,20 грн. - сума заборгованості за відсотками, 5491,80 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором позики № 79848778 у встановленому договором порядку та строки, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 19775 грн., з яких: 11300 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2983,20 грн. - сума заборгованості за відсотками, 5491,80 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою (а.с.47-50).
Також, 02.05.2024 року між ТзОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7346491 (а.с. 57-62) відповідно до якого позичальник отримав кредит в розмірі 4000 грн зі сплатою відсотків за їх використання відповідно до умов договору (п.2.4).
Договір підписано електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора v36230 в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Підписанням договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, а також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщеними на сайті, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення договору йому зрозумілі.
11.01.2024 між ТзОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 11-01/2024, у відповідності до якого, та до додаткових угод (а.с.68-71) ТОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МАІНФОЮ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №8 до договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12720 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 4000 грн., заборгованості за відсотками 4500 грн, заборгованості за процентами на прострочену позику 4220 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором позики № 7346491 у встановленому договором порядку та строки, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 12720 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 4000 грн., заборгованості за відсотками 4500 грн, заборгованості за процентами на прострочену позику 4220 грн. (а.с.74).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Таким чином, як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду справи № 2-127/11 (постанова від 01.02.2018 року) за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.
Доказами, наданими позивачем, підтверджується, що до позивача перейшли права вимоги за спірними кредитними договорами і він вправі пред'являти відповідні вимоги про стягнення коштів.
Згідно з пунктом 1 частини другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Визначення поняття «зобов'язання» міститься у частині першій статті 509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 року у справі № 355/385/17 зазначено, що в статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Таким чином, обов'язок щодо повернення коштів за кредитним договором має абсолютний характер і його невиконання можливо виключно у визначених законом випадках.
Отже, зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК України і не спростовану при вирішенні цієї справи презумпцію правомірності укладених кредитних договорів такі договори у розумінні статей 11, 509 ЦК України є належною підставою для виникнення та існування обумовлених ними прав і обов'язків сторін.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Цим же законом визначені особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справі, яка розглядається, кредитні договори №7859918, №79848778, №7346491 укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідач не надав жодного належного і допустимого доказу для спростування факту укладення спірних кредитних договорів в електронному виді та накладення на них будь якого іншого підпису.
Крім того, за змістом частини першої статті 1047, частини першої статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
При цьому, відповідно частини першої статті 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Тобто, письмова форма договору внаслідок його реального характеру є підтвердженням отримання грошових коштів і саме на позичальника закон покладає обов'язок доказування протилежного.
Доказів виконання умов кредитних договорів та повернення коштів відповідач не надав, що в загальному, свідчить про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення кредиту.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа № 372/223/17, провадження № 61-10667св18) міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.
Позивачем було додано до позовної заяви копії кредитних договорів, паспорт споживчого кредиту, графіки платежів.
Вказані норми є підставою для висновку про те, що зазначені документи позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують отримання відповідачем кредитів, які не спростовані відповідачем.
За встановленими у цій справі обставинами неналежне виконання грошових зобов'язань призвело до виникнення заборгованості за кредитним договором, тому вимоги банку про стягнення заборгованості є обґрунтованими.
З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Отже, враховуючи, вищенаведене, позов у даній справі слід задовольнити в частині стягнення основої суми боргу, та прострочених відсотків, стягнувши з ОСОБА_1 в користь «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 7859918 в розмірі 63600 грн, за кредитним договором №79848778 в розмірі 19775,00 грн, за кредитним договором №7346491 в розмірі 12720,00 грн, що складає в загальному розмірі 96095 грн.
Щодо стягнення суми заборгованості за пенею, штрафами в розмірі 12000 грн за кредитним договором №7859918 слід зазначити таке.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо норм на період воєнного стану» доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Правовідносини між сторонами відбулись у період воєнного стану в Україні, а отже відповідач звільнений від відповідальності за неправомірне користування чужими грошима в силу указаного Закону.
Таким чином нарахована неустойка в розмірі 12000 грн за кредитним договором №7859918, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тому суд дійшов висновку, що позов в цій частині до задоволення не підлягає.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмовив позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028 грн (а.с.1). Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2691,89 грн, із розрахунку 3028 х 88,90%, де 88,90 %= 96095 х100%/108095 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, зокрема сплачений судовий збір в розмірі 2691,89 грн.
Керуючись ст.ст.10, 18, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280-282ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 7859918 в розмірі 63600 грн, за кредитним договором №79848778 в розмірі 19775,00 грн, за кредитним договором №7346491 в розмірі 12720,00 грн, в загальному розмірі 96095 (дев'яносто шість тисяч дев'яносто п'ять) грн 00 коп.
В частині стягнення заборгованості за пенею, штрафом в розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн за кредитним договором № 7859918, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 2691 (дві тисячі шістсот дев'яносто одна) грн. 89 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місце знаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014).
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий.
Головуючий підпис Орися ФЕРЕНС-ПІЖУК