Справа № 161/10977/25
Провадження № 3/161/3609/25
м.Луцьк 22 вересня 2025 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Гриня Олександра Миколайовича, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно
ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 -
- за ч.1 ст. 130, ст. 124, ч. 1 ст. 139 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Луцького міськрайонного суду Волинської області з УПП у Волинській надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 139 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 335699 від 19 травня 2025 року вбачається, що 19 травня 2025 року о 19:00 в мі. Луцьк по вул. Чернишевського, 72 ОСОБА_1 керував тз Nissan Leaf НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та за допомогою приладу Alkotest Drsger 6820 ARHK 0570 та у закладі охорони здоров'я відмовився чим порушив п. 2.5 ПДР відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 335702 від 19 травня 2025 року вбачається, що 19 травня 2025 року о 19:00 в мі. Луцьк по вул. Чернишевського, 72 ОСОБА_1 керував тз Nissan Leaf НОМЕР_1 та не обрав безпечної швидкості руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її змінами в результаті чого здійснив наїзд на електроопору. В результаті ДТП тз отримав механічні пошкодження чим порушив п. 2.3б, 12.1 ПДР відповідальність за, що передбачена ст. 124 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 335711 від 19 травня 2025 року вбачається, що 19 травня 2025 року о 19:00 в мі. Луцьк по вул. Чернишевського, 72 ОСОБА_1 керував тз Nissan Leaf НОМЕР_1 та не обрав безпечної швидкості руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її змінами в результаті чого здійснив наїзд на електроопору чим порушив п. 2.3є ПДР відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 139 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Плебанович А.С. вину не визнали про, що подали письмове клопотання про закриття провадження в даній адміністративній справі, яке підтримали в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 139 КУпАП.
Щодо доводів ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення то суд вважає їх надуманими та такими, що направленні на уникнення адміністративної відповідальності у даній справі.
Доводи ОСОБА_1 узагальнено зводяться до наступного:
По перше ОСОБА_1 стверджує, що він не керував тз.
В обґрунтування чого зазначає: «Відповідно до матеріалів справи вбачається, що 19 травня 2025 року у м. Луцьку, Волинська область, на вул. Чернишевського, 72, трапилась дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 . Як відомо з матеріалів справи «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 рухався по вул. Чернишевського та здійснив наїзд на електроопору. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_1 отримав значні механічні ушкодження, а електроопора була пошкоджена. У даному транспортному засобі на передньому пасажирському сидінні перебував я. Внаслідок перекидання транспортного засобу на його правий бік я опинився в положенні, що не давало мені змоги вийти з нього як і через праві задні й передні двері автомобіля, так і через ліві передні і задні двері автомобіля. Коли прибули працівники патрульної поліції, екстреної медичної допомоги та ДСНС, то я досі перебував в заблокованому автомобілі. Лише після дій працівників ДСНС мене було деблоковано з перевернутого автомобіля. Після цього я пройшов у супроводі працівників екстреної медичної служби для проходження огляду на наявність ушкоджень моєму здоров?ю. В результаті огляду було встановлено, що жодних ушкоджень здоров?ю я не отримав, від госпіталізації відмовився та мене відпустили працівники екстреної медичної служби.
Одразу, як я вийшов з автомобіля екстреної медичної служби до мене підійшов працівник патрульної поліції та розпочав опитувати мене про обставини дорожньо-транспортної пригоди.
У ході розмови з працівником поліції останній розпочав вимагати від мене надання документів, що підтверджують мою особу, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов?язкового страхування. На його вимогу я йому повідомив, що покажу дані документи через мобільний додаток «Дія», а поліс обов?язкового страхування перебуває у автомобілі.
Після цього, до мене підійшла інша особа, яка представилась патрульним поліцейським та розпочав пропонувати мені пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці та в медичному закладі.
Слід зазначити, що працівниками патрульної поліції не було допитано ні свідків, ні очевидців дорожньо-транспортної пригоди та мене. Працівниками патрульної поліції не було вчинено жодних дій для встановлення дійсних обставин дорожньо-транспортної пригоди.
Попри це, працівниками патрульної поліції без встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди та без встановлення особи, яка перебувала за кермом транспортного засобу було запропоновано мені пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння.
Після цього працівник патрульної поліції запитав у мене чи я бажаю пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці та в медичному закладі на що я йому намагався відповісти, але працівник патрульної поліції не дочекавшись моєї відповіді самостійно, на власний розсуд встановив, що я відмовився від проходження на стан алкогольного сп?яніння.»
Підсумовуючи вказаний довід ОСОБА_1 зазначив, що фактично тз керувала ОСОБА_2 , яка, зі слів ОСОБА_1 перебувала в шоковому та розгубленому стані після того як вибралась з автомобіля «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 . Саме вона перебувала за кермом даного транспортного засобу та завдяки того, що була пристебнута ременями безпеки вона не травмувалась та змогла вийти з транспортного засобу. У зв?язку із шоковим станом вона не появлялась на місці ДТП.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 суду повідомила, що вона керувала тз ОСОБА_1 , після ДТП він допоміг їй вибратися із автомобіля і вона будучи в шоковому стані пішла додому.
Надавши оцінку вищевказаним доводам ОСОБА_1 , показам свідка ОСОБА_2 суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не спростовують факту керування тз саме ОСОБА_1 з наступних підстав.
Так до доводів ОСОБА_1 про те, що тз керувала ОСОБА_2 , яка після дтп залишила тз та перебуваючи у шоковому стані не з'являлась на місці дтп суд ставиться критично.
Зокрема на відеозаписі з 00:20 по 00:35 чітко видно, як працівник поліції питає працівника медицини катастроф, «що він всередині» маючи на увазі ОСОБА_1 , на що працівник медицини катастроф відповідає «Да», далі працівник поліції запитує «що зажало» на що працівник медицини катастроф відповідає «все закрито».
В подальшому з відеозапису вбачається, що тз лежить перевернутим на бік, місце водія знаходиться зверху, при цьому усі двері зачинені.
На періоді відео з 01:50 - 02:00 працівники медицини катастроф та працівники поліції намагаються відчинити автомобіль проте роблять висновок, що останній заблокований із середини.
Таким чином з доводів ОСОБА_1 слід зробити висновок, що, якби водієм була ОСОБА_2 то остання перебуваючи у шоковому стані після дтп, малаб вийти з тз через двері водія, які знаходяться зверху, попередньо відстібнувши ремень безпеки, при спрацювавших подушках безпеки, а далі перебуваючи на зовні та знаючи, що в автомобілі знаходиться ОСОБА_1 заблокувати автомобіль та залишити місце дтп.
Суд вважає такий висновок не логічним та таким, що не відповідає матеріалам справи, спростовуючи такі доводи суд виходить із того, що тз, в якому після дтп знаходився ОСОБА_1 будучи заблокованим, знаходився у такому положенні і стані, що залишити його самостійно людині, яка перебуває в шоковому стані без сторонньої професійної допомоги було не можливо.
Такі обставини також підтверджуються тим, що і сам ОСОБА_1 залишив тз лише після прибуття працівників ДСНС, які за допомогою спецприладу механічним способом видалили дах автомобіля.
При цьому сам ОСОБА_1 жодного разу в ході усього спілкування із працівниками поліції, які в ствердній формі йому зазначили, що він вчинив дтп де пошкоджено майно жодного разу такого факту не заперечив та не вказав, що не він керував тз, відповідно відшукувати свідків протилежного у працівників поліції підстав не було.
Крім того сам ОСОБА_1 на відеозаписі у період з 26:00 по 26:30 розповідає працівнику поліції, як він рухався, а саме на запитанні працівника поліції «ви рухалися з того напрямку, з тої частини вулиці в той да» ОСОБА_1 вказуючи пальцем в сторону тз відповідає «з тої».
Отже з наведених вище підстав суд вважає доведеним керування тз саме ОСОБА_1 .
По друге ОСОБА_1 стверджує, що провадження у даній справі слід закрити оскільки працівниками поліції не було зафіксовано на відеозапис повного процесу складання адміністртивних матеріалів, а саме акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19 травня 2025 року.
Такі доводи суд відхиляє з тих підстав, що ч. 2 ст. 266 КУпАП імперативно встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Тобто використання спеціальних технічних засобів відеозапису при складанні адміністративних матеріалів працівниками поліції в обов'язковому порядку не передбачено, а останні застосовуються в обов'язковому порядку виключно для фіксації огляду особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У даному випадку у період відеозапису з 28:30 по 29:10 працівником поліції ОСОБА_1 було чітко оголошено наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти відповідні огляди на місця зупинки тз за допомогою газоаналізатора Драгер та у лікаря нарколога від чого ОСОБА_1 відмовився в подальшому ОСОБА_3 було роз'яснено наслідки такої відмови, що в свою чергу не призвело до згоди ОСОБА_1 на проходження відповідних оглядів.
По третє ОСОБА_1 вказує, що працівниками поліції було порушено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 зокрема «Акт огляду та направлення працівником поліції було складено о 19 год. 40 хв (акт огляду) та о 19 год. 45 хв. (направлення). Відповідно до відеозапис вбачається як працівник поліції, перебуваючи у службовому автомобілі на самоті, складає вищенаведені адміністративні матеріали. Відеозапис закінчується об 19 год. 57 хв 19.05.2025 року, коли працівник поліції досі перебуває у автомобілі. У цей час я перебуваю на вулиці за межами службового автомобіля працівника поліції. За цей весь час працівник поліції не вийшов з автомобіля та не ознайомив мене із складеними ним адміністративними матеріалами.», а отже провадження у даній справі слід закрити.
Щодо цих доводів сторони захисту суд зазначає, що складання акту огляду та направлення на огляд після здійснення водієм відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння чинним законодавством, зокрема КУпАП, або Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не передбачено. Окрім того, складання цих документів після вчинення відмови, ніяким чином не спростовує факт вчинення правопорушення із цих же підстав суд відхиляє і інші доводи щодо оформлення вказаних матеріалів адміністративного провадження, зокрема щодо безперервності відеозапису працівниками поліції при їх складанні.
По четверте ОСОБА_1 вказує: «у матеріалах відсутні пояснення свідків, які могли б підтвердити наведені у протоколі обставини та факт ознайомлення мене з адміністративними матеріалами, які були складенні працівниками поліції.».
Щодо цих доводів суд повторно зазначає, що використання спеціальних технічних засобів відеозапису при складанні адміністративних матеріалів працівниками поліції в обов'язковому порядку не передбачено, а останні застосовуються в обов'язковому порядку виключно для фіксації огляду особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений права надати свої вичерпні пояснення та доводи щодо обставин викладених в протоколах про адміністративні правопорушення перед судом встановленим законом скориставшись при цьому правовою допомогою адвоката в свою чергу судом було надано повну оцінку кожному доводу і запереченню ОСОБА_1 , а отже йому в повному обсязі було забезпечено право на захист від можливих протиправних дій працівників поліції.
По п'яте ОСОБА_1 вказує: «Відмова від проходження огляду на стан сп?яніння належним чином не зафіксована, адже поліцейський, який тримав нагрудний портативний відеореєстратор, перебував за 4-5 метрів від мого спілкування з іншим поліцейським, на відеозаписі не чути моєї відповіді на питання поліцейського, а лише чути поліцейського, який стояв біля мене, що голосно говорив у порівнянні зі мною. Це є неналежне фіксування процесу відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, адже не було належним чином зафіксовано мою відповідь, а лише на суб?єктивну думку поліцейського мої слова були сприйнятті як відмова від проходження огляду як на місці, так і у медичному закладі, що не відповідає дійсності.».
Вказані обставини суд вважає повністю необґрунтованими, оскільки у період відеозапису з 28:30 по 29:10 працівником поліції ОСОБА_1 було чітко оголошено наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти відповідні огляди на місця зупинки тз за допомогою газоаналізатора Драгер та у лікаря нарколога від чого ОСОБА_1 відмовився в подальшому ОСОБА_3 було роз'яснено наслідки такої відмови, що в свою чергу не призвело до згоди ОСОБА_1 на проходження відповідних оглядів.
Крім того ОСОБА_1 також заперечив факти вчинення ним адміністративних правопорушень визначених ст. 124 та ч. 1 ст. 139 КУпАП.
Такі заперечення ОСОБА_1 зводяться до того, що він не керував тз «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 в момент дтп, а отже і не може бути суб'єктом правопорушень визначених ст. 124 та ч. 1 ст. 139 КУпАП проте такі доводи ОСОБА_1 суд вважає необґрунтованими з підстав вказаних вище у постанові при наданні відповіді на доводи ОСОБА_1 щодо не керування ним тз при оцінці наявності складу адміністративного правопорушення визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що протокол серії ЕПР1 № 335702 було складено за відсутності ОСОБА_1 , без ознайомлення його із ним та без відеофіксації то суд їх відхиляє, з тих підстав, що ОСОБА_1 не був позбавлений права надати свої вичерпні пояснення та доводи щодо обставин викладених у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення перед судом встановленим законом скориставшись при цьому правовою допомогою адвоката в свою чергу судом було надано повну оцінку кожному доводу і запереченню ОСОБА_1 , а отже йому в повному обсязі було забезпечено право на захист від можливих протиправних дій працівників поліції.
Щодо доводів сторони захисту про те, що у тз «вистрілили» дві подушки безпеки, що підтверджує ті обставини, що в тз було дві особи, суд до таких доводів ставиться критично, оскільки попередньо судом було чітко встановлено, що сам ОСОБА_1 на відеозаписі у період з 26:00 по 26:30 розповідає працівнику поліції, як він рухався тз.
Тобто свідок, на переконання суду, надала завідомо неправдиві свідчення з цього приводу з метою забезпечення ОСОБА_1 можливості уникнути адміністративної відповідальності.
Таким чином доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративних правопорушень визначених ст. 124, ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 139 КУпАП в процесі судового розгляду не знайшли свого підтвердження, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 139 КУпАП повністю підтверджується, дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 335699 від 19 травня 2025 року;
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 335702 від 19 травня 2025 року;
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 335711 від 19 травня 2025 року;
- схемою місця ДТП від 19 травня 2025 року;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19 травня 2025 року;
- актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 19 травня 2025 року;
- рапортом;
- світлинами та відеозаписом з місця подій.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 139 адміністративна відповідальність передбачена за пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху, в тому числі забруднення дорожнього покриття, або невжиття необхідних заходів щодо їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, або невжиття посадовими особами, відповідальними за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадянами - суб'єктами господарської діяльності заходів щодо заборони руху підвідомчих технологічних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки і машин на гусеничному ходу автомобільними дорогами і вулицями, покриття яких може бути пошкоджене.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Суд з матеріалів справи встановив, що 19 травня 2025 року о 19:00 в м. Луцьку по вул. Чернишевського, 72 ОСОБА_1 керував тз Nissan Leaf НОМЕР_1 та не обрав безпечної швидкості руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її змінами в результаті чого здійснив наїзд на електроопору.
Разом з тим відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд встановив, що ОСОБА_1 під безперервний відеозапис від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки тз так і у медичному закладі відмовився.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Проаналізувавши наявні в справі докази, у суду немає об'єктивних сумнівів у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 139 КУпАП.
За змістом ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 139 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення, справи про які одночасно розглядаються судом та зі вчинених правопорушень більш серйозним є правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. А тому, суд дійшов висновку про застосування адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 283, 284, 287 КУпАП, на підставі ч.1 ст. 130 КУпАП,-
.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 139 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Олександр ГРИНЬ