Справа № 159/3541/25
Провадження № 2-а/159/194/25
45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,
e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/
22 вересня 2025 рокум.Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
розглянувши в м. Ковелі в спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), від імені якого діє представник Колєснік Наталія Василівна (Волинська область, смт. Ратне, вул. Європейська, 90а), до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), з участю третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 1055 від 28.04.2025 року та закриття провадження у справі, -
ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Колєснік Н.В., звернувся в суд з даним адміністративним позовом.
Позові вимоги обґрунтовані тим, що постановою тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 1055 від 28.04.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
З даною постановою позивач категорично не згідний, оскільки вона не відповідає всім обставинам справи, винесена з порушенням норм чинного законодавства України.
Зокрема, підставою для притягнення до відповідальності ОСОБА_1 слугувало те, що 06.03.2025 року під час дії особливого періоду військовозобов'язаний ОСОБА_1 був оповіщений уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 і зобов'язаний на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», від 01.05.2023 № 255/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», від 05.02.2024 року № 50/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», від 23.07.2024 року № 469/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» по теперішній час, прибути на 10 год. 00 хв. 17.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних, проходження військово-лікарської комісії і подальшого можливого призову на військову службу по мобілізації в особливий період. Для цього йому була вручена персональна повістка. Однак, ОСОБА_1 в особливий період у визначений йому час та дату без поважних причин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даним фактом неприбуття він порушив вимоги абз.1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 для визначення їх призначення на особливий період), абз. 7 ч.1 ст.22 цього Закону (у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк), тобто він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Так, представник позивача вказує, що позивач не отримував жодної повістки про необхідність прибути 17.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому вважає, що було порушено процедуру надсилання повістки, а посадовою особою не з'ясовано всіх обставин справи.
Крім цього, обов'язок ОСОБА_1 прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки мав виконуватися виключно на підставі виклику, попередньо доведеного до відома військовозобов'язаного.
Однак, стороною відповідача не надано жодних доказів вручення позивачу виклику до ІНФОРМАЦІЯ_4 для прибуття 17.03.2025 року.
Враховуючи викладене, Колєснік Н.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , просила визнати протиправною та скасувати постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1055 від 28.04.2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та закрити провадження у справі.
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04.06.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім цього, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позовну заяву.
20.06.2025 року представником відповідача подано відзив на пред'явлений позов, з якого вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні позову.
Зокрема, представник відповідача зазначає, що 06.03.2025 року під час дії особливого періоду військовозобов'язаний ОСОБА_1 міською радою оповіщався про необхідність прибути 14.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження медичного огляду і подальшого можливого призову на військову службу по мобілізації в особливий період. Проте, ОСОБА_1 в особливий період у визначений йому час та дату без поважних причин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даним фактом не прибуття він порушив вимоги абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» (громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 для визначення їх призначення на особливий період), абз. 7 ч. 3 ст. 22 цього Закону (у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк), тобто він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП. Факт належного оповіщення ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 та вина підтверджується протоколом від 30.03.2025 року, розпорядженням № 3628 та відповіддю на розпорядження.
Таким чином, представник відповідача вказує, що ОСОБА_3 , будучи належним чином оповіщеним, не прибув у визначений час та дату до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що оскаржувана постанова № 1055 від 28.04.2025 року є законною та не підлягає скасуванню, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
В подальшому представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому представник позивача виклала свої спростування обставин, викладених у відзиві. Зокрема, представник позивача зазначила, що викладені у відзиві обставини є необґрунтованими, належними доказами не стверджені, а відтак на увагу не заслуговують.
Згідно вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином справа розглядається у відповідності до ч. 5 ст. 262 КАС України за наявними у справі матеріалами.
Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази у справі, прийшов до висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Обґрунтовуючи позов, представник позивач вказує на відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та на порушення відповідачем норм закону при її винесенні.
Як встановлено з змісту оскаржуваної постанови № 1055 від 28.04.2025 року тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , суть правопорушення полягає в тому, що 06.03.2025 року під час дії особливого періоду було надіслано на адресу, згідно даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, повістку поштовим зв'язком військовозобов'язаному ОСОБА_1 на підставі підпункту 2 пункту 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 560 та на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», від 01.05.2023 № 255/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», від 05.02.2024 року № 50/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», від 23.07.2024 року № 469/2024 « Про продовження строку проведення загальної мобілізації» прибути на 10 год. 00 хв. 17.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних. Днем отримання (такого поштового відправлення) повістки військовозобов'язаним ОСОБА_1 є відмітка проставлена у поштовому повідомленні, що підтверджується інформацією від поштового оператора (день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних). Отже, будучи належним чином оповіщеним, військовозобов'язаний ОСОБА_1 не прибув у визначений час та дату до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даним фактом не прибуття він порушив вимоги абз. 7 ч. 3 ст. 22 цього Закону (у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк), тобто він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Однак, відповідачем не представлено суду доказів в підтвердження того, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10 год. 00 хв. 17.03.2025 року для уточнення облікових даних, проходження медичного огляду і подальшого можливого призову на військову службу по мобілізації в особливий період.
Так, з копії протоколу № 1055 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 30.03.2025 року встановлено, що 06.03.2025 року під час дії особливого періоду військовозобов'язаний ОСОБА_1 був оповіщений уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 і зобов'язаний був на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», від 01.05.2023 № 255/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», від 05.02.2024 року № 50/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», від 23.07.2024 року № 469/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» прибути на 10 год. 00 хв. 17.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних, проходження військово-лікарської комісії і подальшого можливого призову на військову службу по мобілізації в особливий період. Для цього йому була вручена персональна повістка.
Однак, будь-яких актів, чи інших документів, які б свідчили про належне вручення ОСОБА_1 повістки про необхідність прибуття останнього на 10 год. 00 хв. 17 березня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних, проходження медичного огляду і подальшого можливого призову на військову службу по мобілізації в особливий період, відповідачем не надано.
Таким чином відповідачем не доведено, що позивач був ознайомлений з необхідністю прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначені дату та час та не прибув без поважних на те причин.
Крім цього, твердження представника відповідача у відзиві на позовну заяву про належне сповіщення ОСОБА_1 про необхідністю прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , повністю спростовуються долученими до відзиву на позовну заяву документами.
Так, з долученої до відзиву на позовну заяву повістки № 2809395, адресованої ОСОБА_1 , встановлено, що згідно вказаної повітки останній був зобов'язаний прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10 год. 00 хв. 14.03.2025 року.
Однак, згідно змісту оскаржуваної постанови № 1055 від 28.04.2025 року, позивача притягнуто за те, що він не прибув на 10 год. 00 хв. 17.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних.
Таким чином, долучена представником відповідача повістка, адресована ОСОБА_1 та виклад фактичних обставин справи, вчинення яких ставиться у провину ОСОБА_1 згідно постанови № 1055 від 28.04.2025 року, містять протиріччя, що не може бути покладено в основу для притягнення особи до відповідальності.
Наведені вище обставини не спростовані відповідачем, а суду не представлено доказів в підтвердження обставин, викладених представником позивача при оскарженні постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Відповідно до ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У своїх численних рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що дотримання органами державної влади або уповноваженими службовими особами встановленої законом процедури притягнення особи до юридичної відповідальності є невід'ємним елементом права особи на справедливий суд констатованого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже будь-яке відхилення від встановленого порядку є порушенням та не може гарантувати застосування до особи справедливих правових заходів закладених в нормах чинного законодавства.
З огляду на характер допущених відповідачем процесуальних порушень при винесенні оскаржуваної постанови, така постанова не може вважатись законною.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач жодним чином не заперечив всіх обставин, стверджених представником позивача, зокрема допущення ними процесуальних порушень при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а тому, за вказаних вище обставин, права позивача, як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушені діями відповідача щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення.
За таких обставин, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення № 1055 від 28.04.2025 року, винесена відносно ОСОБА_1 , не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, є незаконною та необґрунтованою, оскільки при її винесенні не виконано усі вимоги чинного законодавства та не з'ясовано усіх обставин справи, а тому постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 8, 9, 19, 25, 77, 194, 211, 241, 242, 245, 246, 250, 286 КАС України, на підставі ст. ст. 245, 251, 280 КУпАП, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), від імені якого діє представник Колєснік Наталія Василівна (Волинська область, смт. Ратне, вул. Європейська, 90а), до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), з участю третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 1055 від 28.04.2025 року та закриття провадження у справі - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 1055 від 28.04.2025 року, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, - закрити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий:П. Ю. Бойчук