Справа № 154/2502/25
Провадження № 2/156/420/25
22 вересня 2025 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Комзюк Н.Н.,
за участю секретаря судового засідання - Кирилюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до Володимирського міського суду Волинської області з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики №79213653 від 09.04.2024, укладеним між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 у загальному розмірі 16305,30 грн., а також понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за вищевказаним договором позики. Відповідач умови вказаного договору не виконала, у зв'язку з чим утворилась зазначена заборгованість, яку позивач просить стягнути на свою користь.
Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 01.07.2025 вказану справу передано на розгляд до Іваничівського районного суду Волинської області за підсудністю.
Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 06.08.2025 прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення заборгованості та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, просив розглядати справу без участі представника ТОВ «ФК «ЄАПБ», проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином. Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.
Ухвалою суду від 22.09.2025 суд, зі згоди позивача, розглядає справу за відсутністю відповідача заочно.
Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.77, 79, 80 ЦПК України).
Судом встановлено, що 09.04.2024 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №79213653.
Пунктом 1 договору передбачено, що позикодавець (ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів») зобов'язується передати позичальнику ( ОСОБА_2 ) у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Крім того, у зазначеному договорі сторони погодили суму позики у розмірі 5000,00 грн. (п.2.1 договору); строк дії договору - 30 днів, тобто до 08.05.2024, процентну ставку - 2,5% на суму позики за кожен день користування позикою; процентну ставку за понаднормове користування позикою - 2,7% в день; пеня за невиконання позичальником умов договору - 2,7% в день (п.2.2 договору).
Пунктом 6 договору сторони узгодили, що позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.
Даний договір позики підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 48063, про що свідчить п.29 договору.
Листом АТ «ТаксомБанк» №25379/47 від 27.06.2025 підтверджено переказ 09.04.2024 грошових коштів ОСОБА_1 у сумі 5000 грн. за договором №79213653 від 09.04.2024 за вказаними реквізитами банківської картки (маскований номер картки НОМЕР_1 ).
Отже, ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 за договором позики виконало та надало кредит у сумі 5000,00 грн, шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідача. Таким чином, у відповідача виник обов'язок повернути отримані кошти, на умовах та у строки, передбачені договором.
Між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» 14.06.2021 укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Згідно з п. 1.2. договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржника відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною договору.
ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та «ФК «ЄАПБ» 25.09.2024 підписали акт прийому-передачі реєстра боржників №32 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021.
Відповідно до витягу з реєстру боржників №32 від 25.09.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №79213653 від 09.04.2024 у сумі 16305,30 грн., з яких: 5000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 3750,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 7555,30 грн. сума заборгованості за пенею.
Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №79213653 від 09.04.2024.
Згідно з ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч.1 ст.1049 цього Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Представник позивача вказує, що після відступлення права вимоги ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором позики належним чином не виконала, не здійснила жодного платежа для погашення заборгованості ні на рахунок ТОВ «ЄАПБ», ні на рахунок попереднього кредитора. При цьому, з моменту з моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
Так, згідно з розрахунком розмір заборгованості за договором позики №79213653 від 09.04.2024 складає 16305,30 грн., з яких: 5000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 3750,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 7555,30 грн. сума заборгованості за пенею.
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов'язань за кредитним договором не надано. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання відповідно до ст. 617 ЦК України.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1, 2 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач не скористалась своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, не подала відзиву на позов, не надала будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивача, не спростувала суми заборгованості, заявленої до стягнення, не надала контррозрахунку у разі незгоди з таким розрахунком.
Таким чином, на підставі встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за договором позики, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілу кредиту) у розмірі 5000,00 грн., загального залишку заборгованості по процентам у розмірі 3750,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Позивач просить стягнути заборгованість за пенею у розмірі 7555,30 грн., однак, відповідно до п.18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, суд вважає, що нарахування пені у розмірі 7555,30 грн. за невиконання грошового зобов'язання є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст.141 ЦПК України).
У зв'язку з висновком суду про часткове задоволення позову, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1229,95 грн. (8750,00/16305,30 х 2422,40 = 1229,95).
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №79213653 від 09.04.2024 у розмірі 8750,00 (вісім тисяч сімсот п'ятдесят) гривень, 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по оплаті судового збору у розмірі 1229 (одна тисяча двісті двадцять дев'ять) гривень 95 копійок.
У іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідно до вимог п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк»;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.Н. Комзюк