Іменем України
04 вересня 2025 року м. Кропивницький
справа № 404/7762/24
провадження № 22-ц/4809/1313/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя-доповідач), судді - Письменний О. А., Чельник О. І.,
за участю секретаря судового засідання Соловйової І. О.,
учасники справи:
позивач - Приватне підприємство «Агрофірма «Перспектива»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна»,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Агрофірма «Перспектива» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 09 червня 2025 року (суддя Кулінка Л. Д.).
Зміст заявлених вимог
У серпні 2024р приватне підприємство «Агрофірма «Перспектива» звернулось до Кіровського райсуду м. Кіровограда (Фортечний райсуд) з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заподіяної шкоди за наслідком дорожньо-транспортної пригоди в сумі 43 686,73 грн.
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 03 квітня 2025 року в порядку статті 53 Цивільного процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна».
Клопотання сторони позивача
02.04.2025 року представником позивача Головатюком С.А. подане клопотання про призначення у справі транспортно-товарознавчої експертизи.
В обґрунтування клопотання вказано, що відповідач ставить під сумнів розмір фактичного збитку, завданого винуватою особою автомобілю позивача ПП «АГРОФІРМА «ПЕРСПЕКТИВА» під час ДТП.
Так, у запереченнях відповідач звертає увагу, що ремонт пошкодженого автомобіля зумовлений не настанням дорожньо-транспортної пригоди, а внаслідок його тривалої експлуатації. Більшість запчастин не відносяться до наслідків дорожньо-транспортної пригоди, вартість ремонту значно завищена.
Позивач зазначає, що відшкодуванню підлягає розмір витрат, здійснених ним для відновлення пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, на момент виконання таких ремонтних робіт, тобто станом на березень, квітень 2023р. Отже, розмір матеріального збитку/відновлюваного ремонту, завданого КТЗ, внаслідок ДТП, має бути встановлений експертом саме на момент виконання ремонтних робіт.
На вирішення експерту просить поставити питання:
- Яка вартість відновлювального ремонту-транспортного засобу - автомобіля 212140 (державний номер НОМЕР_1 ) пошкодженого внаслідок дорожньо транспортної пригоди, що мала місце 13.12.2022, в цінах на дату проведення ремонту транспортного засобу (березень, квітень 2023 року)?
-Яка вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу автомобіля Лада 212140 (державний номер НОМЕР_1 ) пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 13.12.2022, в цінах на проведення ремонту транспортного засобу (березень, квітень 2023 року)?
-Чи відповідають виконані ремонтні роботи, здійснені власником транспортного засобу автомобіля Лада 212140 (державний номер НОМЕР_1 ), пошкоджень отриманим транспортним засобом внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мала місце 13.12.2022?
Позиція сторони відповідача
Представник відповідача заперечив щодо призначення у справі транспортно-товарознавчої експертизи. Вказав, що підставою позову є втрати, які позивач вже поніс, а не має понести в майбутньому, тому розглядати вартість ремонту, які позивач має понести, але не поніс, виходить межі позовних вимог.
Зазначає позиції Верховного Суду, які необхідно прийняти до уваги.
Так, якщо транспортний засіб фактично відремонтований, то розмір збитку визначається як вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів і проведених робіт, Верховний Суд у Постанові від 30.10.2019 року у справі № 753/19288/14-ц та від 25.03.2019 року у справі № 591/3152/16-ц.
У постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі N 753/21177/16-ц (провадження N 61-28918св18) зазначено, що рахунок та акти виконаних робіт надані позивачем не є належним та допустимим доказом у справі про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки не відображають реального розміру збитків, завданих внаслідок ДТП.
У постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі N 466/9318/14-ц (провадження 61-12554св18) вказано, що не взято до уваги в якості доказу, акт виконаних робіт та квитанцію про їх оплату, адже вони не свідчать про те, що вказані роботи проведенні для усунення пошкоджень майна, отриманих саме в дорожньо-транспортній пригоді за участю відповідача як винної особи.
В матеріалах справи наявний акт огляду КТЗ (дефектна відомість) від 22.12.2022 року складений представником страхової компанії. Представник позивача та представник страховика поставили власні підписи у цьому акті про те, що: «акт огляду складений на підставі зовнішнього огляду автомобіля.
У судовому засіданні представник позивача підтвердив той факт, що про наявність нових пошкоджень позивачеві стало відомо ніби під час проведення ремонтних робіт Однак доказів того, що позивач звернувся після їх виявлення до страховика з метою проведення додаткового огляду, матеріали справи не містять, представник позивача не зміг пояснити відсутність повторного звернення.
У запереченні підсумував, що розгляд справи має бути продовжено, а в клопотанні про проведення експертизи , відмовлено.
Позивач повинен довести здійснені ним фактичні витрати на ремонт в розумінні ст.22 ЦК України ті витрати, які він вже поніс для відновлення свого порушеного права, їх необхідність, співмірність, доцільність та наявність причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача та шкодою. Позивачем не доведено того, що пошкодження автомобіля у ДТП є інакшими ніж визначені страховиком, та враховуючи підпис позивача у акті огляду, визначення матеріального збитку має бути здійснено виключно за актом огляду КТЗ (дефектна відомість) від 22.12.2022 року та фотографіями наданими страховиком. Усі розрахунки повинні бути виконані станом на 13.12.2022 року.
Представник відповідача запропонував свій перелік питань:
- Яка вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ЛАДА 212140 д.н.з. НОМЕР_1 пошкодженого внаслідок ДТП, що мала місце 13.12.2022 року, в цінах станом на дату настання ДТП?
- Яка вартість пошкоджених запчастин автомобіля ЛАДА 212140 д.н.з. НОМЕР_1 , які були пошкоджені внаслідок ДТП, що мала місце 13.12.2022 року ?
Судова ухвала
Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 09 червня 2025 року клопотання представника позивача про призначення у справі транспортно-товарознавчої експертизи, задоволено.
У справі призначена транспортно-товарознавча експертиза, проведення якої доручено Кропивницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На вирішення експерта визначені питання:
- Яка вартість відновлювального ремонту (з та без ПДВ) транспортного засобу - автомобіля Лада 212140 (державний номер НОМЕР_1 ) пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 13.12.2022 року, в цінах на дату проведення ремонту транспортного засобу (березень, квітень 2023 року)?
- Яка вартість матеріального збитку (з та без ПДВ), завданого власнику транспортного засобу автомобіля Лада 212140 (державний номер НОМЕР_1 ) пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 13.12.2022 року, в цінах на дату проведення ремонту транспортного засобу (березень, квітень 2023 року)?
- Чи відповідають виконані ремонтні роботи, здійснені власником транспортного засобу - автомобіля Лада 212140 (державний номер НОМЕР_1 ), пошкодженням, отриманим транспортним засобом внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 13.12.2022 року?
Зупинене провадження у справі.
Суд першої інстанції виснував, що приймаючи до уваги наявність спірних питань, та з метою повного, об'єктивного вирішення справи, вважає за можливе задовольнити клопотання представника позивача та призначити у справі транспортно-товарознавчу експертизу, проведення якої доручити Кропивницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Апеляційна скарга
Не погоджуючись з судовою ухвалою, стороною відповідача подана апеляційна скарга, якою просить ухвалу Фортечого районного суду міста Кропивницького від 09.06.2025 року в справі № 404/7762/24 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно призначив проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи при наявному в матеріалах справи звіту про оцінку № 21115 від 01.02.2023 року. Даний доказ не спростований позивачем, як стороною, на яку покладено тягар доведення заявлених вимог. Саме за цим документом здійснювався розрахунок страхового відшкодування, з яким позивач був згідний, оскільки жодних претензій до страховика не заявлено. Такі дії є проявом суперечності попередній поведінці, під час врегулювання страхового випадку, що суперечить доктрині заборони суперечливої поведінки.
Проведення експертизи з метою подальшого обґрунтування заявлених вимог, призведе до виходу за межі заявлених позовних вимог. Представник позивача пояснив, що вимоги стосуються витрат, які вже понесені для відновлення порушеного права. Проведення судової товарознавчої експертизи може надати відповіді на запитання, щодо вартості ремонту, які позивач може понести, але не встановити розмір витрат, які він вже поніс.
Якщо транспортний засіб фактично відремонтований, то розмір збитку визначається як вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів і проведених робіт, на що наголошує Верховний Суд. Потерпіла сторона повинна довести заявлені вимоги на підставі доказів, що підтверджують розмір фактичних витрат на ремонт.
Стороною заявлені вимоги щодо стягнення витрат за ремонт автомобіля, однак більшість запчастин, які були замінені позивачем у ДТП пошкоджені не були. А ті, які дійсно були пошкоджені, відповідачем придбані за безпідставно дорожчу вартість.
Проведення судової експертизи призначене судом за наявними матеріалами справи, оскільки надати об'єкт дослідження в тому стані, як він був після ДТП, наразі не є можливим. Суд фактично визначив експерту враховувати надані позивачем разом із позовом докази проведення ремонту, як такі, що в тому ж числі визначають обсяг отриманих автомобілем пошкоджень в ДТП, що сталось з вини відповідача.
Оскільки позивачем не доведено того, що пошкодження автомобіля у ДТП є інакшими ніж визначені страховиком, враховуючи підпис позивача у акті огляду КТЗ та факт відсутності претензій до страховика, то в разі й проведення судової експертизи, визначення вартості ремонту має бути здійснено виключно за актом огляду КТЗ (дефектна відомість) від 22.12.2022 року та фотографіями наданими страховиком.
Суд прийняв до уваги виключно питання запропоновані представником позивача, з урахуванням їх доповнення, що вказувались у відповіді на заперечення.
Відтак, суд першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права постановив оскаржувану ухвалу, якою задовольнив клопотання позивача про проведення експертизи. Проведення експертизи, яка по суті своїй нічого не надасть для правильного вирішення справи, лише затягне розгляд. Позивач заявив вимоги, щодо стягнення вартості ремонту який він провів, отже й рішення має бути прийняти виходячи із правомірності саме цих вимог, а не визначити який збиток позивач мусив би понести для відновлення свого порушеного права.
Відзив на апеляційну скаргу
Представник позивача, не погоджуючись з апеляційною скаргою, у відзиві просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 09.06.2025 у справі №404/7762/24, без змін.
Вважає, що апеляційна скарга відповідача є безпідставною та необґрунтованою, а ухвала Фортечного районного суду міста Кропивницького від 09.06.2025 у справі №404/7762/24 прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновок експерта є засобом доказування, а звіт спеціаліста, має консультативно-довідковий характер, спрямований на надання допомоги суду під час вчинення процесуальних дій, що потребують спеціальних знань, але не є засобом доказування відповідно до положень ч. 2 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України. У справі має бути призначена судова транспортно-товарознавча експертиза, оскільки відповідач у заявах по суті справи ставить під сумнів розмір фактичного збитку, завданого винуватою особою автомобілю позивача при ДТП.
Висновок експерта дозволить підтвердити: реальність витрат, понесених позивачем на ремонт транспортного засобу, а також пов'язаність таких витрат із ДТП. Як було зазначено вище, відповідач заперечує як реальність витрат, зазначаючи що ремонт автомобіля суттєво та безпідставно завищений, так і пов'язаність таких витрат з ДТП. Матеріали страхової справи містять очевидні неточності. Так, внаслідок ДТП пошкоджено передні ліві двері, що видно з фотографій пошкодженого автомобіля. В той же час, у судовому засіданні, представник відповідача вказував, що у акті огляду транспортного засобу вказано задні двері.
Щодо дати, на яку має бути визначений розмір шкоди, то відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Тобто відшкодуванню позивачу підлягає розмір витрат, здійснених ним для відновлення пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, на момент виконання таких ремонтних робіт, тобто станом на березень, квітень 2023. Таким чином, розмір матеріального збитку/відновлюваного ремонту, завданого КТЗ, внаслідок ДТП, має бути встановлений експертом саме на момент виконання ремонтних робіт.
Рух справи
Відповідно до ухвали апеляційного суду від 14 липня 2025 рокуапеляційну скаргу залишено без руху; запропоновано скаржнику у встановлений строк надати до суду виправлену апеляційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог процесуального закону; належні докази надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів учасникам справи.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 24 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 09 червня 2025 року.
Ухвалою від 01 серпня 2025р справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 09 червня 2025 рокупризначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 04 вересня 2025 року.
Ухвалою від 07 серпня 2025р заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, задоволено. Розгляд справи за позовом Приватного підприємства «Агрофірма «Перспектива» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 09 червня 2025 року ухвалено здійснювати в режимі відеоконференції за участю представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 07 серпня 2025р заяву представника позивача Приватного підприємства «Агрофірма «Перспектива» - адвоката Головатюка Сергія Анатолійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, задоволено. Розгляд справи за позовом Приватного підприємства «Агрофірма «Перспектива» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 09 червня 2025 року ухвалено здійснювати в режимі відеоконференції за участю представника позивача Приватного підприємства «Агрофірма «Перспектива» - адвоката Головатюка Сергія Анатолійовича, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025р, змінений склад колегії суддів, з підстав вказаних у протоколі.
Позиція сторін
У судовому засіданні представник відповідача Блізнецов Д.Є. підтримав доводи апеляційного оскарження, надав пояснення, наполягав на задоволенні вимог скарги.
Представник позивача адвокат Головатюк С.А. заперечив щодо підстав та вимог апеляційної скарги, наполягав на відмові у задоволенні.
Третя особа належним чином повідомлена про судовий розгляд, в судове засідання не з'явились, заяв та клопотань не подала (а.с.84 том 2).
За ст. 372 ЦПК неявка сторін, належних чином повідомлених про судовий розгляд, не перешкоджає розгляду.
Позиція апеляційного суду
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши оскаржувану ухвалу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступного.
Мотиви апеляційного суду
Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» («DomboBeheerB. V. v. The Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).
Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Відповідно до пункту четвертого частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, обов'язок сторони довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається, право подавати докази, кореспондує обов'язок суду сприяти реалізації цих прав і обов'язків.
Доказамиє будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК України).
Порядок призначення експертизи судом регулюється § 6 глави 5 розділу І ЦПК України.
Так, відповідно до частини першої статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Частиною другою статті 102 ЦПК України встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
За приписами статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту і його висновок щодо них, не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Згідно частини першої статті 104 ЦПК України експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
У даній справі позивачем заявлений позов про стягнення з ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 43 686 73 грн розмір шкоди, завданий внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Вказано, що страхове відшкодування не покрило вартість ремонту автомобіля.
З заявленого позову, його обґрунтування, мотивів виходить, що питання, які ставить сторона позивача та прийняті місцевим судом, мають безпосередній зв'язок з підставами/предметом позову, і для того щоб на них отримати відповідь необхідні спеціальні знання, якими ні учасники справи, ні суд не володіють.
Сторона відповідача не погоджуючись з заявленими вимогами, заперечує розмір відшкодування, наводить свої обґрунтування.
На що сторона позивача вказує, оскільки відповідач ставить під сумнів розмір фактичного збитку, завданого винуватою особою автомобілю позивача при ДТП, ПП «АГРОФІРМА «ПЕРСПЕКТИВА» вважає, що у справі має бути призначена судова транспортно-товарознавча експертиза.
У сторін різняться позиції щодо часу, на який має бути визначене відшкодування. Так, представник підприємства акцентує увагу, що відшкодуванню позивачу підлягає розмір витрат, здійснених ним для відновлення пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, на момент виконання таких ремонтних робіт, тобто станом на березень, квітень 2023.
Сторона відповідача визначає, що відшкодування має бути встановлено виключно на час транспортної пригоди. Більш того, потерпілим отримане відшкодування розраховане страховиком і додаткових вимог до останнього, не було заявлено.
Колегія суддів зазначає, що експертиза призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, встановлюються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Наразі відбувається розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться, ст. 262 ЦПК.
Клопотання позивача про призначення експертизи є вимогою про здобуття конкретного доказу у справі, який ґрунтується на необхідності спростування доводів відповідача, для чого безперечно потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо або вони можуть бути встановлені як сумнівні, такі, що підлягають критичній оцінці.
За таких обставин, суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про підстави, за яких заявлене клопотання не підлягає задоволенню, ст. 103 ЦПК України.
В цій справі відмова у задоволенні обґрунтованого клопотання позивача про призначення експертизи могла б мати ознаки порушення основоположного принципу змагальності у цивільному судочинстві та права позивача на справедливий суд.
З огляду на викладене, суд першої інстанції, беручи до уваги зміст заявлених позовних вимог, обставини, які входять до предмета доказування а також приписи статті 77 ЦПК України щодо належності доказів, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи документа.
Місцевий суд, дослідивши перелік питань запропонованих сторонами, визначив на вирішення експерту, що відповідають заявленим вимогам. Підставність заперечень відповідача суд оцінить поряд з іншими доводами/доказами справи.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.
Посилання представника відповідача щодо періоду часу, на який має бути здійснений висновок, про частковий ремонт позивачем автомобіля, що не пов'язано з ДТП, незаявлення потерпілим додаткових вимог до страховика, відносяться до вирішення місцевим судом при ухваленні судового рішення. Фактично виклавши мотиви оскарження в цій частині, апелянт просить здійснити оцінку заявленим позовним вимогам, що на даній стадії розгляду справи, не відповідає положенням законодавства.
Фактично суд апеляційної інстанції перевіряє дотримання процесуального права під час призначення експертизи та відповідність її заявленим вимогам та підставам. Перелік питань, надання обсягу документів експерту, є виключною дискреційними повноваженнями місцевого суду. Щодо визначеного позивачем та судом експертної установи, заперечень у розумінні ст. 103 ЦПК, не заявлялось.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи документа.
Оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Питання розподілу судових витрат вирішується за наслідком вирішення справи по суті, тобто при ухваленні остаточного рішення.
Однак колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга не підлягає задоволення, ухвала суду першої інстанції залишається без змін, фактично і підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом даної апеляційної скарги, зокрема, що стосується судового збору, немає.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 09 червня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 19 серпня 2025р.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді О. А. Письменний
О. І. Чельник