Справа № 727/5482/25
Провадження № 2/727/1575/25
(повне)
16 вересня 2025 року
Шевченківський районний суд м.Чернівців в складі:
головуючої судді Бойко М.Є.,
за участю:
секретаря Васківчук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Чернівці, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
У травні 2025 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
На обґрунтування таких позовних вимог позивачка зазначила, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 01 березня 2024 року з урахуванням змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 14 травня 2024 року з відповідача ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти у розмірі 1500 грн щомісячно, починаючи з 14 червня 2023 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення 23-річного віку.
Вказує, що станом на 01.05.2025 року за ОСОБА_2 рахується заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 33 800 грн.,що підтверджується відповідним розрахунком головного державного виконавця Богородчанського відділу державної виконавчої служби Здерко М.М. .
У зв'язку із вищевикладеним ОСОБА_3 просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за період з 14 червня 2023 року по 30 квітня 2025 року з врахуванням положень ч.1 ст.196 Сімейного кодексу України (не більше 100 відсотків заборгованості) у розмірі 33 800,00 грн., а також понесені нею судові витрати.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 28 травня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
Відзиву на позов стороною відповідача не подано.
Ухвалою суду від 29.07.2025 року частково задоволено клопотання адвоката Саламандика А.І., який представляє інтереси відповідача ОСОБА_2 , подані ним 29.07.2025 року, а саме: витребувано з Богородчанського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції матеріали виконавчого провадження № 755630080. У залученні Богородчанського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до участі в справі в якості третьої особи та визнання явки позивачки обов'язковою відмовлено.
В судове засідання 16 вересня 2025 року сторони не з'явились.
Позивачка ОСОБА_3 письмово просила суд розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник у судове засідання також не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Адвокат Саламандик А. І. подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі та без участі відповідача, у задоволенні позову просить відмовити.
Одночасно адвокат в цій заяві від 16.09.2025 року вказав, що позовна заява подана не позивачкою, оскільки остання вже протягом кількох останніх років перебуває за межами України. Отже, виконавче провадження про стягнення аліментів з відповідача відкрито, на думку представника відповідача, з порушенням, крім того, жодних документів від державного виконавця Лінський І.М. не отримував, утримання аліментів з пенсії, яку він отримує, не проводилось, отже заборгованість з їх сплати виникла не з його вини. Також адвокат зазначив, що будь-які штрафні санкції за прострочення платежів у період воєнного стану не стягуються.
Враховуючи зазначене, згідно положень ч.1 ст. 223, ч.2 ст.247 ЦПК України, судовий розгляд проводився у відсутність учасників справи, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, було задоволено частково та ухвалено стягувати аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 як повнолітньої дитини відповідача, що продовжує навчання, у розмірі 1500 гривень щомісячно, починаючи з 01.03.2024 року та до закінчення позивачкою навчання, але не більше як до досягнення нею двадцятитрьохрічного віку.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 14 травня 2024 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 березня 2024 року змінено в частині визначення часу, з якого присуджуються аліменти на дитину, із зазначенням замість дати "01 березня 2024 року" правильної дати - "14 червня 2023 року". В решті рішення суду першої інстанції від 01.03.2024 року залишено без змін.
16 липня 2024 року ОСОБА_1 подала до Богородчанського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про примусове виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 березня 2024 року та постанови Чернівецького апеляційного суду від 14 травня 2024 року у справі № 727/12423/23 .
18 липня 2024 року постановою Богородчанського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 14.06.2023 року та до закінчення навчання, але не більше як до досягнення нею 23-х років.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку зі сплати аліментів головного державного виконавця Богородчанського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції згідно виконавчого листа № 727/6412/23 від 21 травня 2024 року сума заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів ОСОБА_3 станом на 01 травня 2025 року становить 33 800 грн.
Сума пені за прострочення сплати аліментів розрахована позивачкою за період з 14 червня 2023 року по 30 квітня 2025 року в сумі 55 458 грн.
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Отже, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1ст. 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни від15.05.2006№3 «Про застосування судами окремих норм Сімейногокодексу України при розгляді справ щодо батьківства,материнства тастягнення аліментів» роз'яснено, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Сімейним кодексом України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментівпокладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Відповідний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19).
З огляду на викладене, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
Порядок розрахунку пені за прострочення сплати аліментів роз'яснено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), згідно якої загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+(Anх1%хQn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня на заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Із розрахунку державного виконавця, доданого до позову, вбачається, що свої аліментні зобов'язання ОСОБА_2 не виконує, внаслідок чого станом на 01 травня 2025 року його заборгованість з 14.06.2024 року складає 33 800 грн.
Розрахований таким чином розмір пені за оспорюваний період становить:
МісяцьСтрок сплатиДнів прострочення (до 30.04.2025)Аліменти, грнПеня, грн
червень 20232023-07-31639800,005 112,00
липень 20232023-08-316081 500,009 120,00
серпень 20232023-09-305781 500,008 670,00
вересень 20232023-10-315471 500,008 205,00
жовтень 20232023-11-305171 500,007 755,00
листопад 20232023-12-314861 500,007 290,00
грудень 20232024-01-314551 500,006 825,00
січень 20242024-02-294261 500,006 390,00
лютий 20242024-03-313951 500,005 925,00
березень 20242024-04-303651 500,005 475,00
квітень 20242024-05-313341 500,005 010,00
травень 20242024-06-303041 500,004 560,00
червень 20242024-07-312731 500,004 095,00
липень 20242024-08-312421 500,003 630,00
серпень 20242024-09-302121 500,003 180,00
вересень 20242024-10-311811 500,002 715,00
жовтень 20242024-11-301511 500,002 265,00
листопад 20242024-12-311201 500,001 800,00
грудень 20242025-01-31891 500,001 335,00
січень 20252025-02-28611 500,00915,00
лютий 20252025-03-31301 500,00450,00
березень 20252025-04-3001 500,000,00
квітень 20252025-05-31000,00
Отже, як встановлено судом та не спростовано стороною відповідача, за період з 14 червня 2023 року по 30 квітня 2025 року пеня за несвоєчасну сплату аліментів складає 100 722,00 грн.
Разом з тим, позивачка на підставі ч.1ст.196 СК України просить стягнути пеню з відповідача у розмірі, який не перевищує 100 відсотків його заборгованості по аліментам, тобто в сумі 33 800 грн.
У свою чергу відповідачем вказаний розрахунок не спростовано, жодних заперечень щодо визначеної позивачем суми неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів ним та його адвокатом не висловлено.
Доказів на підтвердження заперечень адвоката відповідача проти позову щодо подачі його до суду не позивачкою, неправомірності дій державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду про стягнення аліментів суду не надано, відповідач не скористався своїм правом на оскарження дій або бездіяльності виконавця, в зв'язку із чим такі його твердження не можуть бути прийняті судом до уваги за недоведеністю. Слід також зазначити, що перебування позивачки за кордоном не є беззаперечним доказом того, що вона не могла підписати позов, і така обставина не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.
Доводи представника відповідача про те, що відсутні винні дії останнього у виникненні заборгованості, суд вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_2 , як вбачається з рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 01.03.2024 року та з постанови Чернівецького апеляційного суду від 14.05.2024 року, безпосередньо брав участь у розгляді судом цивільної справи № 727/6412/23 та був обізнаний зі своїм обов'язком сплачувати щомісячно аліменти на утримання доньки в зв'язку із продовженням нею навчання, а також знав про розмір аліментів, який був визначений рішенням судом у розмірі 1500 грн. щомісячно, а відтак, протягом майже двох років жодного разу їх не сплативши, допустив ухилення від виконання свого відповідного обов'язку.
В контексті наведеного відхиляються судом й посилання відповідача на те, що він не отримував постанови державного виконавця про відкриття виконавче провадження, оскільки вказана обставина не звільняє боржника від виконання судового рішення та сплати аліментів у визначеному цим судовим рішенням розмірі.
Відповідачем не було наведено будь-якого обґрунтування поважних причин неможливості сплати ним аліментів у період, за який виникла заборгованість.
Аргументи адвоката Саламандика А.І. щодо отримання ОСОБА_2 пенсії, на яку державний виконавець стягнення не звертав, також не заслуговують на увагу, оскільки відсутність примусових відрахувань не звільняло відповідача від обов'язку виконувати рішення суду і не позбавляло можливості його добровільного виконання, враховуючи, що він був обізнаний про його наявність.
Виходячи з зазначеного, презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати ним не спростовано та її відсутність не доведено, підстав для застосування положень ч.2 ст.196 СК України, якою передбачено право суду зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, суд також не вбачає.
Посилання адвоката Саламандика А.І. на введення в Україні воєнного стану не можуть бути прийняті судом, виходячи з наступного.
Положеннями Закону України №2129-ІХ «Про внесення зміни до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації). При цьому, виконавці не здійснюють нарахування пені за несплачені аліменти. Підставою для стягнення коштів з боржника в рамках виконавчого провадження є рішення суду про стягнення пені.
Отже, суд звертає увагу, що чинне законодавство не передбачає заборони нараховувати пеню за прострочення сплати аліментів у період воєнного стану.Таким чином, відповідні позовні вимоги підлягають задоволенню.
При вирішенні питання щодо судових витрат по справі суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 квітня 2023 року між адвокатом Овченком О.В. та клієнтом ОСОБА_3 укладено договір про надання правничої допомоги (а.с.33).
Позивачка надала акт прийому-передачі наданих їй послуг від 25 червня 2025 року та розрахунок їх вартості, відповідно до яких адвокатом Овченком О.В. надано ОСОБА_3 правову допомогу вартістю 10 000 грн. (а.с.34).
Заява про стягнення правничої допомоги подана у визначені процесуальним законом строки і документи на підтвердження цих виплат стосуються послуг, наданих у цій справі.
Велика Палата неодноразово зазначала, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Під час розгляду справи у суді жодних заяв чи клопотань від відповідача та від його представника про зменшення розміру витрат позивачки на правничу допомогу не надходило, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465 заі 18); від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382 цс 19); від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26 цс 21); від 07 липня 2021 року у справа № 910/12876/19 (провадження № 12-94 гс 20).
З огляду на викладене позов і в цій частині слід задовольнити повністю.
При зверненні до суду позивачка не сплачувала судовий збір, як особа звільнена від його сплати на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», а тому його слід стягнути з відповідача на користь держави , у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів повністю задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП: НОМЕР_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 14 червня 2023 року по 30 квітня 2025 року у розмірі 33 800, 00 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 19.09.2025 року
Суддя М. Є. Бойко