Справа № 2”а”-167/2010 р.
«21» вересня 2010 р. Суддя Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Лиходєдов А.В.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Кривому Розі цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії,
14.07.2009 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу /далі Управління/, яким просить визнати незаконною бездіяльність Управління у невиплаті державної соціальної допомоги «Дітям війни», зобов'язати Управління донарахувати та виплатити недоплачену допомогу за період з 09.07.2007 р. по 01.01.2008 р. , зобов'язати відповідача проводити з 01.01.2008 р. виплату допомоги в подальшому в розмірах передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В обґрунтування вказує, що він народився 22.08.1936 р.. Відповідно до ст.ст.1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є «дитиною війни», та з 09.07.2007 р. йому щомісячно повинна виплачуватися соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність встановлено Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» та становить:
- з 01 квітня - 406 грн., з 01 жовтня - 411 грн..
Згідно ст.71 п.12 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Однак рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. про соціальні гарантії громадян, визнано такою, що не відповідає Конституції України ст.71 п.12 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Таким чином допомога повинна була сплачуватися в розмірах встановлених ст.6 За кону України «Про соціальний захист дітей війни». Він звертався до відповідача, який відмовив йому в перерахунку допомоги листом від 03.07.2009 р., тому просить визнати незаконною бездіяльність, зобов'язати відповідача нарахувати, та сплатити суму допомоги за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. в розмірах передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідач - Управління, надав до суду письмові заперечення в яких вказує, що позивачу проводилися виплати вказаної допомоги згідно законодавства (а.с. 16-18). В 2007 р. згідно Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» було призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та встановлено, що виплата вказаної допомоги здійснюється особам, які є інвалідами, у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Після рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. не врегульовано порядок виконання цього рішення.
Крім того в Законі «Про соціальний захист дітей війни» не було визначено величину мінімальної пенсії за віком. Вважає також, що позивач пропустив річний строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки рішення Конституційного Суду набрали законної сили 09.07.2007 р., 22.05.2008 р..
Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи в відсутність його та позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим належним чином.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено посвідченням та листом Управління від 03.07.2009 р. (а.с. 5, 6-8), що позивач має статус «Дитина війни», але надбавка до пенсії за віком в 2007 р. йому не виплачувалася .
Згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність встановлено ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та становить: з 01 квітня - 406 грн. з 01 жовтня - 411 грн.
Згідно з ч.2 ст. 95 Конституції України визначено, що виключно Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове використання цих видатків. Відповідно до ст.7 Закону «Про соціальний захист дітей війни» - фінансове забезпечення соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України».
Відповідно до ст.71 п.12 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та встановлено що виплата вказаної допомоги здійснюється особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Але рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів про соціальні гарантії громадян, визнано такими, що не відповідають Конституції України ст.71 п.12, ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до ч.2 ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України», якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» передбачено виплату соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, то посилання відповідача на ст.71 п.12 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яку визнано неконституційною, суд вважає незаконними.
Згідно ст.92 п.1 Конституції України - права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно законами України.
Розмір мінімальної пенсії за віком передбачено ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність законодавчо встановлений, як вказувалося Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р», тому посилання відповідача на законодавчо не встановлений розмір мінімальної пенсії за віком суд вважає необґрунтованими.
Відповідно до п.4 ст.28 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Пунктом 7 ст.9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини. Таким чином, при відсутності визначення розміру мінімальної пенсії за віком Законом України «Про соціальний захист дітей війни», суд виходить з розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком прожиткового мінімуму відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як встановлено з заперечень відповідача позивач в 2007 році допомогу не отримував. Разом з тим Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 набрало законної сили з 09.07.2007 р., тому за вказаний період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., позивач мав право на отримання допомоги, а в відповідача був обов'язок нараховувати допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Тому згідно ст. ст. 2, 11, 162 КАС України порушене право позивача підлягає захисту, слід визнати неправомірною бездіяльність, та зобов'язати Управління призначити, донарахувати і виплатити позивачу недоотриману ним за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, державну соціальну допомогу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на час її виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно.
Вимога про зобов'язання Управління проводити виплати в подальшому з 01.01.2008 р. не можуть бути задоволені. Вказана позовна вимога виходить за межі компетенції адміністративного суду передбаченої КАС України. Адміністративний суд ненаділений на майбутнє правом на призначення та визначення розміру виплати допомоги, замість суб'єкта владних повноважень. Ці дії відносяться до виключної компетенції Управління, тобто у суду відсутні підстави для захисту прав позивача в подальшому від можливих порушень з боку відповідача.
Стосовно посилання відповідача на пропуск строку позовної давності, то суд вважає що шестимісячний строк звернення до суду за захистом порушеного права позивача не сплив. Вказаний строк згідно ч. ч. 2, 4 ст.99 КАС України починає обчислюватися з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень.
Згідно відповіді відповідача він відмовив у перерахунку допомоги позивачу 03.07.2009 р. (а.с. 6 - 8). З цього часу позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень, та звернувся до суду з позовом 14.07.2009 р. (а.с.2), в межах строку звернення до адміністративного суду. Рішення Конституційного Суду було постановлено 09.07.2007 р., тобто відповідач бездіяв протягом вказаного часу, змусивши позивача звернутися до суду за захистом свого права.
На підставі ст.6 Закону „Про соціальний захист дітей війни», ст.28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , керуючись ст.2,11,49,51,69,71, 94, 99, 158-160 ч.1-3, 161-163, 167 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_2 задовольнити, визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області призначити, донарахувати і виплатити ОСОБА_2 недоотриману ним за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, державну соціальну допомогу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на час її виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу, шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.
.