Справа № 344/15548/25
Провадження № 1-в/344/157/25
18 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
представника органу пробації ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду подання Івано-Франківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області про звільнення від відбування покарання
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
засудженого вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13.08.2024 року за ч.4 ст.402 КК України до 3 років позбавлення волі, ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 року на підставі ст. 82 КК України невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі замінено більш м'яким у виді 1 року 3 місяців 20 днів виправних робіт з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави, -
Івано-Франківський районний відділ філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області звернувся в суд з поданням про звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 , засудженого вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13.08.2024 року за ч.4 ст.402 КК України до 3 років позбавлення волі, ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 року на підставі ст. 82 КК України невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі замінено більш м'яким у виді 1 року 3 місяців 20 днів виправних робіт з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави. Зазначено, що ухвала суду надійшла на виконання до Івано-Франківського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області 29.05.2025 року. 29.07.2025 року засуджений ОСОБА_5 , повідомив в телефонному режимі, що даний час його мобілізовано та він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та надав довідку форми5. На запит органу пробації отримано відповідь з військової частини НОМЕР_1 про те, що ОСОБА_5 , прибув у військову частину НОМЕР_1 12.07.2025 року та проходить БЗВП з 27.07.2025 року. Враховуючи вимоги ст.. 57 КК України, просить звільнити засудженого від відбування призначеного покарання у виді виправних робіт.
В судовому засіданні представник органу пробації подання підтримала і просила його задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні не заперечив щодо задоволення даного подання.
Засуджений в судове засідання не прибув, оскілки на даний час проходить військову службу, що підтверджується матеріалами подання.
Встановлено, що вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13.08.2024 року ОСОБА_5 засуджено за ч.4 ст.402 КК України до 3 років позбавлення волі, ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 року на підставі ст. 82 КК України невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі замінено більш м'яким у виді 1 року 3 місяців 20 днів виправних робіт з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави.
Відповідно до копії Наказу №01-16/07 від 16.07.2025 року, ОСОБА_5 звільнено з роботи з посади заготівельника льоду з 16.07.2025 року за угодою сторін згідно ст. 36 п.1 Кодексу законів про працю України.
Як вбачається із копії листа командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_6 , солдат ОСОБА_5 прибув у військову частину НОМЕР_1 12.07.2025 року та проходить БЗВП з 27.07.2025 року.
Відповідно п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно ч.2 ст.57 КК України виправні роботи не застосовуються, окрім інших, до військовослужбовців.
Відповідно п.12 розділу 2 глави VIII Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, стосовно засудженого до виправних робіт, який після винесення судового рішення призваний на військову службу, уповноважений орган з питань пробації протягом 3 діб з моменту отримання витягу з наказу про призов на військову службу надсилає до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений до виправних робіт відбуває покарання, клопотання, особову справу для вирішення питання про звільнення такого засудженого від відбування покарання.
Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кримінально-виконавчий кодекс України не регулюють питання заміни покарання у виді виправних робіт засудженим, які стали військовослужбовцями, так само і звільнення від подальшого відбування такого покарання, чи зупинення виконання вироку.
Таким чином, має місце прогалина в законі, вирішення якої можливе шляхом застосування аналогії закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Частина 1 ст. 8 КПК України встановлює, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Чинні норми КК, КПК, КВК регламентують питання звільнення від покарання певних категорій осіб з урахуванням зміни їх статусу після засудження. Проте, КК України містить категоричну заборону застосовувати відносно військовослужбовців такий вид покарання, як виправні роботи.
Вказаний вид покарання не має аналогу серед спеціальних видів покарань, які можуть бути призначені чи застосовані відносно військовослужбовців згідно Х розділу КК України.
Наявність спеціального суб'єкта - військовослужбовець - вимагає специфіки застосування до такої категорії осіб не лише певної процедури судового провадження, а і самих покарань, які полягають у тимчасовому обмеженні прав військовослужбовців в умовах проходження ними військової служби.
Як зазначалося вище, ч.2 ст.57 КК України має пряму заборону застосовувати виправні роботи до військовослужбовців. Разом з тим, вказана норма забороняє це робити і відносно вагітних жінок, жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, щодо осіб, які не досягли 16 років і т.д. При цьому, ч.3 ст.57 КК України передбачає заміну даного виду покарання особам, що після постановлення вироку стали непрацездатними на штраф, а ч. 6 ст.42 КВК України передбачає можливість дострокового звільнення від відбування покарання жінок, що стали вагітними.
Враховуючи ту обставину, що законодавець передбачив шляхи вирішення питання щодо покарання у виді виправних робіт відносно певних категорій осіб, які в силу виняткових обставин набули додаткових спеціальних (особливих) ознак, передбачених в статті Загальної частини для осіб, відносно яких не може бути призначений (застосований) певний вид покарання, суд вважає можливим застосувати аналогію закону в частині використання вказаної процедури для усунення законодавчої прогалини, щодо засуджених до виправних робіт осіб, які стали військовослужбовцями до повного відбуття покарання.
На переконання суду, найбільш сприятливою для засудженого буде використання процедури дострокового звільнення від подальшого відбування покарання.
Покарання у виді виправних робіт до ОСОБА_5 , як військовослужбовця, не може бути застосоване, а тому його слід звільнити від відбування покарання, призначеного вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13.08.2024 року за ч.4 ст.402 КК України до 3 років позбавлення волі, з урахуванням ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 року, якою на підставі ст. 82 КК України невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі замінено більш м'яким у виді 1 року 3 місяців 20 днів виправних робіт з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 376, 537, 539 КПК України, суд
Подання Івано-Франківського РВ філії ДУ Центр пробації в Івано-Франківській області, - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13.08.2024 року за ч.4 ст.402 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, яке ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 року на підставі ст. 82 КК України невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі замінено більш м'яким у виді 1 року 3 місяців 20 днів виправних робіт з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 18 вересня 2025 року.
Суддя ОСОБА_7