Справа №: 343/1198/25
Провадження №: 2-а/343/28/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого суддi - Керніцького І. І.,
секретаря - Оленюк Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 інспектора відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серії ЕНА № 4780172 від 21.05.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності,-
І. Стислий виклад позиції позивача:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 інспектора відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, в якому просить:
- поновити процесуальний строк звернення до суду із адміністративним позовом, пропущений із поважних причин;
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4780172 від 21.05.2025 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.121 КУпАП, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 21 травня 2025 року біля 9.00 годин інспектором відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області молодшим лейтенантом поліції Ріжків Я.С. було ухвалено постанову серії ЕНА № 4780172 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за порушення ним ч. 5 ст. 121 КУпАП.
З зазначеною вище постановою він не згідний, і вважає, що її слід скасувати, з огляду на таке.
В постанові зазначено, що він 21.05.2025 о 08.40 годин в селі Яворів по вулиці Шевченка керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки, та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в. ПДР - Порушення правил користування ремнями безпеки. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є безпідставним та неправомірним, з огляду на те, інкримінованого йому правопорушення він не вчиняв.
В пункті 7 постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності зазначено, що до постанови додається відеофіксація. Але матеріалів відео фіксації відповідачем йому не було надано. Такі матеріали відеофіксації містяться у Долинсьькому районному суді в матеріалах адміністративної справи № 343/981/25. Опечатаний конверт з відеодиском був розкритий і його відтворення він проглянув тільки в судовому засіданні 12 червня 2025 року.
В зазначених матеріалах відео фіксації міститься відеофайл № 0017199 17199320250521083922 0003.МР4, знятий нагрудною боді-камерою поліцейського 21.05.2025 в період з 08.39.22 год до 08.54.22 годин.
На цьому файлі чітко і однозначно видно, що поліцейський автомобіль рухається дорогою за межами села Яворів в напрямку до села Солуків Калуського району Івано-Франківської області.
Під час руху видно, що попереду в напрямку руху поліцейського автомобіля на правій стороні дороги стоїть позивача автомобіль чорного кольору НОМЕР_1 . Поліцейське авто зупиняється позаду його автомобіля, з нього виходить поліцейський і підходить з заду до його автомобіля. Він відкриває дверку водія, поліцейський представляється, що він - інспектор Трухан. Поліцейський, бачучи, що автомобіль позивача стоїть, питає його, що трапилося (08.40.16 год). Він пояснює, що в автомобілі щось барахлить двигун, інспектор каже, що він без ременя безпеки. Він пояснює, що був з ременем, але виходив дивитися до мотора, бо автомобіль заглох, і погано заводиться при переході з бензина на газ (08.40.32 год). Поліцейський продовжує з ним розмову, вимагає посвідчення водія. На повторне запитання поліцейського, чому він ремнем не користувався, він повторно відповів, що користувався, але машина заглохла і виходив до мотора подивитися, і відшпилив ремінь (08.42.43 год). В 08.43.07 годин поліцейський заявляє, що бачить в нього ознаки алкогольного сп'яніння. Питає, чи він вживав спиртні напої, відповів, що вживав вчора. На диску цей запис - о 08.43.26 год. Далі поліцейський пропонує пройти обстеження (08.44.16), він відмовляється. Відтак один із них пішов оформляти протоколи, а інший розмовляв з ним.
Відеофайл № HSPD7432.MP4 знятий встановленою на поліцейському авто стаціонарною відеокамерою 21.05.2025 в період з 08.39.18 год. до 08.40.49 годин. Відеофайл без звукозапису, тільки відеозапис.
На цьому файлі також чітко і однозначно видно, що поліцейський автомобіль рухається дорогою за межами села Яворів в напрямку до села Солуків Калуського району Івано- Франківської області. Під час руху видно, що попереду в напрямку руху поліцейського автомобіля на правій стороні дороги стоїть автомобіль його чорного кольору НОМЕР_1 . О 08.39.43 год. поліцейський автомобіль зупиняється, і один із поліцейських підходить ззаду до його автомобіля, який стоїть на правому краю дороги, а відтак підходить й інший працівник поліції. На цьому файл закінчується.
З огляду на викладене, з аналізу зазначених вище відео файлів випливає висновок про те, що працівники поліції його не зупиняли, його автомобіль не рухався, а стояв на правій частині дороги, і він не керував транспортним засобом, не будучи прищіплений ремнем безпеки, як це написано в постанові, тобто, не вчинив адміністративного проступка, за який його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була винесена поліцейським 21 травня 2025 року.
23 травня 2025 року він звернувся через Укрпошту до Долинського відділення поліції з заявою, в якій просив виготовити і надати чи направити йому матеріали відео фіксації правопорушення. Але станом на даний час він не отримав від відділення поліції ні відповіді, ні матеріалів відео фіксації.
Матеріали відео фіксації (диск) знаходяться у Долинському районному суді в матеріалах іншої адміністративної справи № 343/ 981/25. Опечатаний конверт з відеодиском у цій справі був розкритий і його відтворення він мав можливість переглянути тільки в першому судовому засіданні 12 червня 2025 року. 12 червня 2025 року він дізнався про порушення своїх прав. Адміністративний позов подаю 20 червня 2025 року, в термін до 10-ти днів.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Андрійович Я.Ф. позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити. Позивач ОСОБА_1 додатково зазначив, що без ременя безпеки транспортним засобом він не керував.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому пояснив, що 21 травня 2025 року патрулювали із інспектором відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській областіС.Трухан сектор в селі Яворів і побачили автомобіль, який рухався якось незрозуміло. В процесі перевірки було втсановлено, що водій був непристебнутий ремнем безпеки.
ІІ. Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:
20 червня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
визнано поважними причини пропуску встановленого законом строку звернення до суду з адміністративним позовом та поновлено строк на звернення до суду з даним позовом. Розгляд справи продовжено.
12 вересня клопотання захисника про долучення до матеріалів справи відеодиску фіксації правопорушення ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП (справа № 343/1198/25) задоволено.
ІІІ. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4780172 від 21.05.2025, ОСОБА_1 21.05.2025 о 08.40 год в с.Яворів вул.Шевченка, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , обладнаний засобами пасивної безпеки та був непристебний ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3. в ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.
З оглянутих в судовому засіданні відеозаписів з відеодиску фіксації правопорушення ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП (справа № 343/1198/25), судом встановлено, що поліцейський стверджує, що автомобліь котиться, просить від'їхати та стати правіше. Поліцейський підходить і просить надати документи для перевірки. На відео не зафіксовано рух автомобіль та його зупинку.
Між сторонами виник спір відносно правомірності винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача та наявності чи відсутності підстав для її скасування.
ІV. Оцінка суду:
вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить висновку про необхідність задоволення позову, виходячи із такого.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед
законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Згідно із ст. 9, 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, передбачені ч. 5 ст. 121 КУпАП).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, висновки про наявність чи відсутність у діях позивача, адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ вказаної вище Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Предметом судового дослідження у спірних правовідносинах є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Частиною 4 статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Крім того, наголошено на неприпустимості спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Суд зазначає, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними та допустимими доказами.
В той же час, Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності, а саме: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, після виявлення факту вчинення адмінправопорушення, працівник поліції зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності доказування свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, в судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1 поставлено у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, а саме порушення правил користування ременем безпеки.
Частиною 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Згідно із п. 2.3. «в» ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Судом, в судовому засіданні було досліджено відеозаписи, надані представником позивача, однак такі жодним чином не підтверджують вчинення позивачем ОСОБА_1 поставленого йому у вину адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Так, із відеозаписів долучених до матеріалів справи, суд встановив, що 21.05.2025 о 08.40 год, працівники поліції підходять вже до зупиненого транспортного засобу під керуванням позивача ОСОБА_1 , яким не заперечується факт керування та який пояснює звідки і куди він їде, зупинився, оскільки барахлить мотор. На пред'явлення звинувачення поліцейського про некористування ременем безпеки, позивач ОСОБА_1 повністю заперечивши даний факт, пояснює, що відчепив ремінь безпеки лише після зупинки керованого ним автомобіля.
Таким чином, стороною відповідача не зафіксовано факту, що позивач ОСОБА_1 саме під час руху транспортного засобу був непристебнутий ременем безпеки, оскільки фіксація здійснювалась вже після зупинки транспортного засобу, що надавало позивачу реальну можливість відстібнути ремінь безпеки, адже рух керованого ним транспортного засобу було припинено, що є його правом.
Інших належних, допустимих та достатніх доказів вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, відповідачем не надано.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративні правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема при встановленні відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень, зокрема, скасовує постанову і закриває справу.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Таким чином, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, суд приходить висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладене вище, суд скасовує оскаржувану постанову і вважає за необхідне провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21.01.1999), зокрема, зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому, за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не вбачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у даній справі.
Керуючись, ст.ст. 7, 9, 121, 251, 278-280, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19-20, 77, 243, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 інспектора відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серії ЕНА № 4780172 від 21.05.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності - задоволити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії № 4780172 від 21.05.2025 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.121 КУпАП.
Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя: