Справа№938/180/25
Провадження № 2/938/132/25
22 вересня 2025 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Чекан Н.М.
з участю: секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верховинської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Івано-Франківське обласне управління профілактичної дезінфекції про визнання права власності на нежитлову будівлю в порядку набувальної давності,-
ОСОБА_1 звернулася до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Верховинської селищної ради про визнання, в порядку набувальної давності права власності на нежитлову будівлю загальною площею 85,2 кв.м., з яких 50,8 кв.м. на І поверху та 34,4 кв. м. по мезоніну, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що позивач працювала бухгалтером Верховинського центру профілактичної дезінфекції Івано-Франківського обласного управління профілактичної дезінфекції з 02.01.2009 року по 01.10.2010 року та завідувачем з 01.10.2010 року по 06.02.2019 року, тобто до дня припинення діяльності центру. Наказом в.о. директора Івано-Франківського обласного управління профдезінфекції №24 від 03.01.2012 року було зобов'язано завідувача Верховинським центром профілактичної дезінфекції прийняти на баланс приміщення центру за адресою селище Верховина, вул. В.Симоненка, 14, балансова вартість якого станом на 01.01.2012 року становила 3500 гривень. Надалі 28.04.2013 року в зв'язку з списанням балансової вартості вказаного приміщення, яке було капітально відремонтовано за кошти позивача, остання звернулась до генерального директора обласного управління профдезінфекції з листом про передачу цього приміщення їй у власність. Наказом №56-А від 15.01.2014 року генеральним директором обласного управління профдезінфекції Іваника С.М. надано дозвіл на передачу даної будівлі ОСОБА_1 у повне власне користування. Також зазначено, що немає ніяких заперечень щодо подання документів на оформлення права власності на цю будівлю. За її заявкою Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 12.11.2011 року виготовлено технічний паспорт на цю нежитлову будівлю, відповідно до якого загальна площа будівлі становить 85,2 кв.м., з яких 50,8 кв.м. на I поверхі та 34,4 кв.м. по мезоніну. Згідно зі звітом №458 про незалежну оцінку ринковa вартість даної нежитлової будівлі станом на 04.03.2024 року становить 120425 гривень. Фактично з 15.01.2014 року будівля колишнього відокремленого підрозділу Верховинського центру профдезінфекції знаходиться у її володінні, однак оформити документи про право власності на неї позивач позбавлена можливості в позасудовому порядку, оскільки діяльність Верховинського центру профдезінфекції припинена. На балансі Івано-Франківського обласного управління профдезінфекції дане приміщення не перебуває, що стверджується письмовою відповіддю на адвокатський запит від 03.12.2024 року за №01- 07/15. Акт прийому-передачі даної будівлі та будь-які інші документи, які б надали можливість здійснити реєстрацію права власності у порядку визначеному Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не збереглися. Згідно з довідкою Верховинської селищної ради №251/04-40/22 від 22.07.2024 року нежитлове приміщення загальною площею 85,2 кв.м., передане Івано-Франківським обласним управлінням профілактичної дезінфекції згідно наказу №56-А від 15.01.2014 року ОСОБА_1 у користування з метою оформлення права власності знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ) на земельній ділянці площею 0,0658 га, яка є комунальною власністю Верховинської селищної ради. При визначених обставинах наявні умови для набуття позивачем права власності на нежитлову будівлю: володілець вважає майно своїм; заволодіння відбулося добросовісно; володіння було відкритим та продовжувалося беперервно протягом встановленого строку (з 15.01.2014 року по даний час).
Ухвалою суду від 27.01.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Івано-Франківське обласне управління профілактичної дезінфекції (код ЄДРПОУ 20551647, адреса місця знаходження: вул. Шевченка, 4 м. Івано-Франківськ).
Ухвалою суду від 24.03.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач та її представник просили позов задоволити з підстав наведених в ньому.
Відповідач Верховинська селищна рада про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, явку представника у судове засідання не забезпечила, від представника до суду поступило клопотання про визнання позовних вимог та не заперечення щодо ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог.
Із відповіді №1515921 від 25.06.2025 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 80 -81) вбачається, що станом на фактичну дату та час формування цієї відповіді (25.06.2025 року, 16.36.50 годин), Івано-Франківське обласне управління профілактичної дезінфекції, код ЄДРПОУ 20551647, зареєстровано за адресою: вул. Шевченка, 4, м. Івано-Франківськ, з 28.10.2015 року виконувач обов'язки генерального директора - Романюк Юрій Михайлович.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Івано-Франківське обласне управління профілактичної дезінфекції, про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлялося за адресою АДРЕСА_3 .
Від Івано-Франківського обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я до суду поступило повідомлення (а.с. 78), що за адресою вул. Шевченка, 4 м. Івано-Франківськ знаходиться установа - Державна установа «Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України» код ЄДРПОУ 38331800 та в структурі Івано-Франківське обласне управління профілактичної дезінфекції відсутнє.
Від в.о. генерального директора Юрія Романюка до суду поступила заява про розгляд справи без його участі та не заперечення щодо задоволення позову. Вказаний лист оформлений на бланку Обласного управління профілактичної дезінфекції з адресою: 76018, м.Івано-Франківськ, вул.Шевченка,4 код ЄДРПО 20551647, на ньому наявний відбиток штампу Івано-Франківського обласного управління профілдактичної дезінфекції (а.с.86).
Свідок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , тренер-викладач Верховинської ДЮСШ, суду пояснив, що він проживає за вказаною адресою з 2007 року, неподалік від якої по АДРЕСА_1 знаходиться приміщення колишньої профдезінфекції. З того часу він бачив, як позивач та її чоловік постійно там косять та прибирають, але йому не відомо, кому належить це приміщення.
Вислухавши учасників справи, заслухавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.
Предметом спору у даній справі є визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Спірні правовідносини у даній справі виникли в зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_1 вважає, що набула право власності на нежитлову будівлю, оскільки вона як володілець вважає майно своїм, заволодіння відбулося добросовісно, володіння було відкритим та продовжувалося безперервно протягом встановленого строку (з 15.01.2014 року по даний час).
На підтвердження заявлених вимог позивачем надано до суду такі докази:
- паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Верховинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 29.04.1996 року (а.с. 5), відповідно до якого позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Верхній Ясенів Верховинського району Івано-Франківської області;
- довідку Верховинського центру профілактичної дезінфекції станом на 01.01.2012 року, підписану завідувачем центру профілактичної дезінфекції Зеленчук М.М. (а.с.9), відповідно до якої балансова вартість адміністративного приміщення в кількості 1 шт., рік забудови 1975, становить 3500;
- лист завідувача Верховинського центру профілактичної дезінфекції Зеленчук М.М. на ім'я генерального директора Обласного управління профдезінфекції Іваника С.М. від 28.04.2013 року №7 (а.с.10), з якого вбачається, що в зв'язку із списанням балансової вартості приміщення, яке належало Верховинському центру профілактичної дезінфекції і було відремонтовано за власні кошти завідувача центру Зеленчук М.М., просить передати дане приміщення у приватну власність, яке знаходиться на земельній ділянці 0,05 га за адресою: АДРЕСА_1 ;
- наказ Обласного управління профілактичної дезінфекції від 15.01.2014 року №56-А (а.с. 11), підписаний генеральним директором ОСОБА_3 , яким надано дозвіл на передачу даного приміщення ОСОБА_1 у повне власне користування. Також вказано, що немає ніяких заперечень щодо подання документів на оформлення права приватної власності на дану будівлю, яка збудована на земельній ділянці 0,05 га за адресою: АДРЕСА_1 ;
- повідомлення в.о. генерального директора Обласного управління профілактичної дезінфекції Юрія Романюка від 03.12.2024 року №01-07/15 (а.с.13), в якому зазначено про те, що на балансі Обласного управління профілактичної дезінфекції нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 не перебуває;
- довідку Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області від 22.07.2024 року №251/04-40/24 (а.с.14), видану ОСОБА_1 , жительці с. Верхній Ясенів Верховинського району Івано-Франківської області, про те, що нежитлове приміщення загальною площею 85,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ), яке передано Івано-Франківським обласним управлінням профілактичної дезінфекції згідно наказу №56-А від 15.01.2014 року даній громадянці в користування та з метою оформлення права приватної власності на дану будівлю дійсно знаходиться на земельній ділянці площею 0,0658 га, яка є комунальною власністю Верховинської селищної ради;
- технічний паспорт на нежитлове приміщення по АДРЕСА_4 ), 14 селища Верховина - профдезвідділ, площа якого 85,2 м 2(а.с. 15-18);
- звіт №458 про незалежну оцінку вартості адмінприміщення Верховинського центру профілактичної дезінфекції, загальною площею 85,2 м 2, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19-23), відповідно до якого його вартість 120 425 гривень;
- наказ Обласного управління профілактичної дезінфекції від 03.01.2012 року №24 «Про передачу приміщення» (а.с.8 т.1), з якого вбачається, що в.о. директора С.Іваник розглянуто клопотання керівництва та трудового колективу Верховинського центру профілактичної дезінфеції та наказано завідувачу Верховинським центром профілактичної дезінфекції Зеленчук Марії Михайлівні прийняти на баланс приміщення центру, яке було передано з комунальної власності району згідно рішення сесії Верховинської районної ради від 22.07.2011 року на баланс обласного управління профілактичної дезінфекції і знаходиться за адресою: вул. Симоненка, 14 селища Верховина, балансовою вартістю 3500 гривень;
- наказ Верховинського центру профілактичної дезінфекції від 06.02.2019 року №5 (а.с. 7), підписаного завідувачем Верховинського центру профдезінфекції ОСОБА_1 , з якого вбачається, що завідувача Верховинського центру профілактичної дезінфекції Зеленчук Марію Михайлівну звільнено у зв'язку із закриттям відокремленого підрозділу Верховинського центру профілактичної дезінфекції з 06.02.2019 року.
Позивач як на підставу набуття права власності на майно посилається на положення ст. 344 ЦК України, тобто за набувальною давністю.
Норми права інституту набувальної давності регулюють один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередньому титулі права власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч.1 ст. 344 ЦК України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
Аналіз законності об'єкта володіння за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України дає підстави для висновку, що відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Аналіз категорії добросовісності заволодіння майном як умови набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України дає підстави для висновку, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного права означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно реалізовувати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки. При вирішенні таких спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном). Добросовісний володілець майна у момент заволодіння ним не знає (не може і не повинен знати) про неправомірність такого заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для набуття права власності на нього.
Звідси йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка у подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.
Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном, то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.
Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об'єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто є об'єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.
Відсутність добросовісності у позивача під час заволодіння ним спірним майном звільняє від потреби аналізувати інші умови набуття права власності за набувальною давністю, передбачені ст. 344 ЦК України.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі N 910/17274/17 (провадження N 12-291гс18).
Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов'язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.
Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.
Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що відповідно до п.8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила ст. 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Як зазначає Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові від 07.02.2014 №5, із врахуванням положень пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила ст. 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року.
При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.
За положеннями ч.1, ч.4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
Відсутність добросовісності в позивача під час заволодіння ним спірним майном звільняє від потреби аналізувати інші умови набуття права власності за набувальною давністю, передбачені ст. 344 ЦК України.
У постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року в справі N 214/3083/18 (провадження N 61-4186св21) вказано, що за набувальною давністю може бути визнано право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, а також на майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Судом звертається увага, що позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про наявність у неї прав на це майно, а також доказів того, що вона отримала це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для набуття права власності на нього. Наказ генерального директора Обласного управління профдезінфекції від 15.01.2014 року №56-А про передачу ОСОБА_1 (позивачу) вказаного приміщення у її користування не є підставою для набуття нею права власності на предмет спору.
За відсутності наведеного, неможливо встановити законне (правомірне) добросовісне заволодіння майном позивачем, на передачу якого вона претендує у власність за набувальною давністю.
Оскільки, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх наведених умов у сукупності, тому в суду підстави для задовлення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.
З урахуванням того, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, понесені позивачем судові витрати в частині сплати судового збору необхідно віднести на її рахунок.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Верховинської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Івано-Франківське обласне управління профілактичної дезінфекції про визнання права власності на нежитлову будівлю, яка находиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку набувальної давності відмовити.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: присілок Млинський с. Верхній Ясенів Верховинського району Івано-Франківської області;
Верховинська селищна рада, код ЄДРПОУ 04357294, адреса місця знаходження: вул. І. Франка,3 селища Верховина Верховинського району Івано-Франківської області;
Івано-Франківське обласне управління профілактичної дезінфекції, код ЄДРПОУ 20551647, адреса місцезнаходження: вул. Шевченка, буд.4 міста Івано-Франківськ Івано-Франківської області.
Суддя Наталія ЧЕКАН