Справа№938/979/25
Провадження № 2/938/291/25
22 вересня 2025 року селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,
з участю: секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивачів ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Верховинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно та визнання права на завершення приватизації земельних ділянок,
позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача, в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 21.08.2025, просять визнати за ними: право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_1 , на нерухоме майно, а саме по частині житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; а також право на завершення приватизації: земельної ділянки, площею 0,25 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: с.Кривопілля, прис.Малий Ходак, Верховинського району Івано-Франківської області, земельної ділянки, площею 0,8333га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: с.Кривопілля, прис.Кичіра, Верховинського району Івано-Франківської області, земельної ділянки, площею 0,3754га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: с.Кривопілля, прис.Малий Ходак, Верховинського району Івано-Франківської області, земельної ділянки, площею 0,1699га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: с.Кривопілля, прис.Малий Ходак, Верховинського району Івано-Франківської області, шляхом здійснення всіх дій пов'язаних з приватизацією частки земельних ділянок, в тому числі право на державну реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки та одержання документів, що посвідчують право власності.
Свої вимоги обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько та чоловік - ОСОБА_4 внаслідок чого відкрилася спадщина на належне їм нерухоме майно. Спадщину вони прийняли у встановленому законом порядку, оскільки проживали із спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Вони звернулися до нотаріуса із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом, однак у видачі свідоцтв їм нотаріусом було відмовлено, внаслідок відсутності правовстановлюючих документів на нерухоме майно. В той же час переконані, що таке майно перебувало у власності спадкодавця на час його смерті, однак за життя спадкодавець не встиг оформити у встановленому законом порядку право власності на спадкове майно. Зокрема, належність ОСОБА_4 житлового будинку підтверджується виписками з погосподарської книги, а земельних ділянок рішеннями Кривопільської сільської ради про передачу земельних ділянок йому у власність. За життя спадкодавець розпочав процедуру приватизації земельних ділянок, розробив проектну документацію відносно кожної земельної ділянки, яким присвоїно кадастрові номери, що підтверджується документами з технічної документації із землеустрою на кожну із вказаних земельних ділянок, однак не встиг отримати право власності на вказані земельні ділянки. А тому просять позов задовольнити шляхом визнання права власності на частку житлового будинку та визнання права на завершення приватизації частки земельних ділянок.
Ухвалою судді Верховинського районного суду від 10.07.2025 відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 07.08.2025 витребувано у приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області додаткові докази в справі.
На виконання вимог ухвали суду, 19.08.2025 приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області надано суду копію спадкової справи №44/2025, що заведена після померлого ОСОБА_4 .
За результатами підготовчого засідання, ухвалою суду від 03.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання 17.09.2025, позивач ОСОБА_3 не з'явилася, її представник- адвокат Андрешков А.Д. та позивач ОСОБА_1 підтримали заявлені позовні вимоги з підстав наведених в позовній заяві, просили позов задовольнити. Позивач ОСОБА_1 додатково зазначив, що житловий будинок складається з трьох кімнат, як зазначено в технічному паспорті, і його площа не змінювалася. Також, надав для огляду в судовому засіданні технічні документації із землеустрою на земельні ділянки, що були виготовлені спадкодавцем ОСОБА_4 .
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив. Попередньо, 22.07.2025 ним було подано заяву, в якій відповідач визнав позовні вимоги та не заперечив проти задоволення позову.
У відповідності до положень ч.2 ст.244 ЦПК України, ухвалення та проголошення судового рішення у справі було відкладено на 22.09.2025 о 14год 30хв.
Заслухавши пояснення сторони позивачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд ухвалює судове рішення про наступне.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб-спадкоємців. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття, право на спадкування за законом, як зазначено у ст.1223 ЦК України, одержують спадкоємці з першої по п'яту чергу.
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
За змістом ст.1261 ЦК України першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У відповідності до ч.1 ст.1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
За змістом статті 1296 ЦК України оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.
З свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 від 12.10.1991 (а.с.12) вбачається, що ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , та після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».
З свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 (а.с.14 зворот) вбачається, що такий народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Згідно з копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 12.05.2010, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Кривопілля, Верховинського району Івано-Франківської області, про що 12.05.2010 Кривопільською сільською радою Верховинського району Івано-Франківській області, актовий запис №4 (а.с.15).
Таким чином, право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 виникло у позивачів ОСОБА_3 , як дружини померлого і ОСОБА_1 , як сина померлого.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
З довідок Кривопільського старостинського округу Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 і на день його смерті до складу його сім'ї входили дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 і син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.95, 96).
Також з довідок виданих Кривопільським старостинським округом Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області (а.с.15 зворот, 16) вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від народження та ОСОБА_3 з 10.02.1993 проживають у АДРЕСА_1 .
Враховуючи наведене позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України, вважаються такими, що прийняли спадщину, оскільки на час смерті ОСОБА_4 вони проживали разом з ним в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з інформації наданої приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.Я. (а.с.87), після смерті ОСОБА_4 заведено спадкову справу №44/2025.
Спадкоємці за законом після смерті ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 , які прийняли спадщину в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, 05.03.2025 звернулися до приватного нотаріуса із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом.
Постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу від 17.03.2025 (а.с.98, 99), ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,25 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: с. Кривопілля, прис. Малий Ходак, Верховинського району Івано-Франківської області; земельну ділянку, площею 0,8333га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: с. Кривопілля, прис. Кичіра, Верховинського району Івано-Франківської області; земельну ділянку, площею 0,3754га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: с. Кривопілля, прис. Малий Ходак, Верховинського району Івано-Франківської області та земельну ділянку, площею 0,1699га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: с. Кривопілля, прис. Малий Ходак, Верховинського району Івано-Франківської області, у зв'язку із відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок та земельні ділянки.
А тому, з метою оформлення права власності на спадкове майно, позивачі звернулися до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок та визнання права на завершення приватизації часток земельних ділянок.
Дійсно, як встановлено судом на даний час право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ні за ким, не зареєстровано і свідоцтво про право власності на будинок не видавалося.
Однак, згідно виписки з погосподарської книги, виданої Кривопільським старостинським округом Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області від 01.05.2025 № 238 (а.с.17 зворот) вбачається, що згідно записів погосподарської книги №5 за 2025 рік, об'єкт погосподарського обліку №03/0212-4, житловий будинок АДРЕСА_1 , який при житті належав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташований за адресою АДРЕСА_1 та господарство складається з: А - житловий будинок 1976 року забудови - загальна площа 34,5 м.кв., житлова площа 16,9 м.кв., Б - стайня, В - оборіг.
Згідно представленого технічного паспорту вбачається, що житловий будинок 1927 року забудови, позначений на плані під літерою «А», загальною площею 45,3 кв.м (34,5 кв.м по внутрішніх обмірах), житлова площа 16,9 кв.м розташований в АДРЕСА_1 , який складається з приміщень: коридору, площею 9,4 кв.м, кухні, площею 8,2 кв.м, житлової, площею 16,9 кв.м та господарських будівель і споруд, а саме a? - веранда відкрита, площею 9,3 кв.м; Б - стайня, площею 33,7 кв.м; В - навіс, площею 7,1 кв.м; Г - навіс, площею 9,5 кв.м; Д - комора, площею 19,0 кв.м; Е - вбиральня.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зазначив, що житловий будинок складається з трьох кімнат, як зазначено в технічному паспорті, і його площа не змінювалася.
Відповідно до п.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності в Україні до моменту набрання чинності ЦК України з 01.01.2004 року регулювалися положеннями ЦК України 1963 року та Законом України «Про власність», який введено в дію з 15.04.1991 року.
Відповідно до положень ст.12 цього Закону було визначено, що громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Об'єктами права індивідуальної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення (ст. 13 Закону).
Враховуючи, що спірний житловий будинок та господарські споруди були побудовані до моменту прийняття Закону України «Про власність» і належним чином набуті у власність покійним ОСОБА_4 , а тому, не зважаючи на відсутність на даний час підтверджених документів про державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно за ОСОБА_4 , суд приходить до переконання, що на момент його смерті таке нерухоме майно входило в об'єм спадкового майна і підлягало спадкуванню його спадкоємцями, в тому числі позивачами, як спадкоємцями першої черги за законом.
При цьому, оскільки позивачі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України в рівних частках і ніхто з них у встановленому законом порядку не відмовився від прийняття спадщини, а тому слід задовольнити позовні вимоги в частині визнання за позивачами права власності на частку спадкового майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 .
Щодо позовних вимог про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок шляхом здійснення всіх дій пов'язаних з приватизацією частки земельних ділянок, в тому числі право на державну реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки та одержання документів, що посвідчують право власності, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно п. г) ст.81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Судом вже встановлено, що приватним нотаріусом відмовлено позивачам у видачі свідоцтв про право на спадкове майно за законом, зокрема на земельні ділянки, площею 0,25га, площею 0,3754га, площею 0,8333га, площею 0,1699га у зв'язку із відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкодавця на земельні ділянки.
Позивачі, позовну вимогу про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок обґрунтовують тим, що спадкодавець ОСОБА_4 розпочав процедуру приватизації та здійснив розробку технічної документації на земельні ділянки, що являються предметом спору, однак процедуру приватизації не завершив оскільки помер.
Так, судом встановлено, що 27 сесії сільської ради У демократичного скликання Кривопільської сільської ради Верховинського району від 01.10.2009 «Про внесення змін у рішення 01.10.2009 №27 в частині визначення (уточнення) площі і цільового призначення земельних ділянок» внесено зміни в рішення 22 сесії сільської ради від 18.12.1993 №22 «Про приватизацію земельних ділянок» яке приймалося відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» в частині визначення (уточнення) площі і цільового призначення земельних ділянок, переданих ОСОБА_4 у приватну власність, а саме: п.1.1 площа земельної ділянки цільового призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд за адресою: с.Кривопілля, прис.Малий Ходак становить 0,25га. п. 1.2 Площа земельних ділянок, які передані для ведення особистого підсобного господарства за адресою: с.Кривопілля, прис. ОСОБА_7 становить 0,3754га, за адресою: с.Кривопілля, прис.Кичіра становить 0,8333га, за адресою: с.Кривопілля, прис. ОСОБА_8 становить 0,1699га. п.1.3 Цільове призначення земельних ділянок «для ведення особистого підсобного господарства» визначено як «для ведення особистого селянського господарства» згідно вимог чинного законодавства (а.с.19-19 зворот).
Також встановлено, що дані рішення винесені Кривопільською сільською радою керуючись ст.26 п.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 12, 20, 118, 121,198 Земельного кодексу України. п.розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про землеустрій» постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.09. № 844 «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України у 2009 році», постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.09 № 901 «Про додаткові заходи щодо врегулювання земельних відносин», пунктом 2.4 Регламенту організації безоплатних оформлення та видачі громадянам у 2009 році державних актів на право власності на земельні ділянки, та враховуючи результати проведеної кадастрової зйомки.
На підставі рішень 27 сесії сільської ради У демократичного скликання Кривопільської сільської ради Верховинського району від 01.10.2009 «Про внесення змін у рішення 01.10.2009 №27 в частині визначення (уточнення) площі і цільового призначення земельних ділянок», спадкодавцем ОСОБА_4 за життя виготовлено технічні документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують його право на земельні ділянки (а.с.20-25, 27 зворот-32, 34 зворот-38, 39 зворот-41 зворот), які також було оглянуто в судовому засіданні, та проведено державну реєстрацію земельних ділянок у Державному земельному кадастрі з привласненням їм кадастрових номерів, що підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку. Зокрема, земельній ділянці, площею 0,25га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: с.Кривопілля, прис.Малий Ходак присвоєно кадастровий номер 2620885001:01:003:0302 (а.с.33), земельній ділянці, площею 0,3754га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: с.Кривопілля, прис. Малий Ходак присвоєно кадастровий номер 2620885001:01:003:0305 (а.с.26), земельній ділянці, площею 0,1699га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: с.Кривопілля, прис. Малий Ходак присвоєно кадастровий номер 2620885001:01:003:0304 (а.с.116), земельній ділянці, площею 0,8333га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: с.Кривопілля, прис. Кичіра присвоєно кадастровий номер 2620885001:01:003:0303 (а.с.115).
Судом вже встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Частиною другою статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно пункту а) частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.
Як вбачається з листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.
Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст.1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п.1 розділу X "Перехідні положення" ЗК.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI).
Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17) викладено аналогічні правові висновки щодо визнання права спадкоємця на завершення процедури приватизації земельної ділянки та права на отримання державного акту про право власності на земельну ділянку, приватизація якої була розпочата, проте не завершена за життя спадкодавця.
Згідно ст.125 ЗК України в редакції, що була чинною на час приватизації спадкодавцем земельних ділянок, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч.1 ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Таким чином, відповідно до положень вказаного законодавства, процедура приватизації земельних ділянок, що були надані ОСОБА_4 на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", включала в себе: виготовлення землевпорядними організаціями технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують його право на земельні ділянки, одержання у встановленому порядку державного акту на право власності на землю та здійснення державної реєстрації цих прав у відповідності до норм ст.125 ЗК України.
Судом встановлено, що оскільки земельні ділянки, були передані ОСОБА_4 у власність на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", спадкодавець ОСОБА_4 у відповідності з абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України, на підставі таких рішень, за життя встиг виготовити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують його право на земельні ділянки, однак не встиг отримати державні акти про право власності на такі земельні ділянки та здійснити державну реєстрацію прав, а тому до позивачів, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 які є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 , переходить право отримання таких державних актів, що посвідчують право на їх частку у власності на земельні ділянки.
В той же час, суд звертає увагу на те, що згідно вимог ст.126 ЗК України, чинної на час розгляду справи, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до ЗУ «Про державний земельний кадастр» та ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», з 01.01.2013 року державні акти на право приватної власності на землю не видаються, замість нього власнику на підтвердження виникнення у громадянина речового права на земельну ділянку необхідно зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав та отримати з реєстру витяг про право власності на ділянку.
Також, Законом України від 02.06.2015 року № 497-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою» внесено зміни до розділу X «Перехідні положення» ЗК України та абзац другий пункту 1 цього розділу викладено в наступній чинній на даний час редакції: «Установити, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)».
За таких обставин, суд вважає, що позивачі, прийнявши спадщину після смерті спадкодавця, набули право на спадкування усіх прав та обов'язків, що належали останньому, включно із правом на завершення приватизації земельних ділянок, яку спадкодавець не завершив у зв'язку із смертю, шляхом реєстрації права власності на земельні ділянки відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яке здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
При цьому, з врахуванням того, що право власності на земельні ділянки в спадкодавця ще не виникло і вищезазначене унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину, а тому звернення до суду з позовом про визнання права на завершення приватизації шляхом здійснення всіх дій пов'язаних з приватизацією частки земельних ділянок є належним способом захисту.
А тому позовні вимоги про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок шляхом здійснення всіх дій пов'язаних з приватизацією частки земельних ділянок є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 197, 198, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Верховинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно та визнання права на завершення приватизації частки земельних ділянок, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на частку спадкового майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житлового будинку, позначеного на плані під літерою «А», загальною площею 34,5 кв.м, житловою площею 16,9 кв.м.
Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на частку спадкового майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житлового будинку, позначеного на плані під літерою «А», загальною площею 34,5 кв.м, житловою площею 16,9 кв.м.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 право на завершення приватизації в рівних частках земельної ділянки, що знаходиться за адресою: с.Кривопілля, прис.Малий Ходак, Верховинського району Івано-Франківської області, загальною площею 0,25 га, цільове призначення: для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, шляхом здійснення всіх дій пов'язаних з приватизацією частки земельної ділянки, в тому числі право на державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку та одержання документів, що посвідчують право власності.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 право на завершення приватизації в рівних частках земельної ділянки, що знаходиться за адресою: с.Кривопілля, прис.Кичіра, Верховинського району Івано-Франківської області, площею 0,8333га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, шляхом здійснення всіх дій пов'язаних з приватизацією частки земельної ділянки, в тому числі право на державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку та одержання документів, що посвідчують право власності.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 право на завершення приватизації в рівних частках земельної ділянки, що знаходиться за адресою: с.Кривопілля, прис.Малий Ходак, Верховинського району Івано-Франківської області, площею 0,3754га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, шляхом здійснення всіх дій пов'язаних з приватизацією частки земельних ділянок, в тому числі право на державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку та одержання документів, що посвідчують право власності.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 право на завершення приватизації в рівних частках земельної ділянки, що знаходиться за адресою: с.Кривопілля, прис.Малий Ходак, Верховинського району Івано-Франківської області, площею 0,1699га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, шляхом здійснення всіх дій пов'язаних з приватизацією частки земельної ділянки, в тому числі право на державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку та одержання документів, що посвідчують право власності.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачі:
ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ,
ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: Верховинська селищна рада, юридична адреса: селище Верховина, вул. Івана Франка, 3, Верховинський район, Івано-Франківська область; ЄДРПОУ 04357294.
Повний текст судового рішення складено 22 вересня 2025 року.
Суддя: Андрій БУЧИНСЬКИЙ