Справа № 185/9690/25
Провадження № 3/185/3391/25
19 вересня 2025 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельник Ю.А., розглядаючи матеріали, що надійшли з Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Павлограда Дніпропетровської області, громадянки України, працюючої ШУ «Павлоградська», яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , -
за вчинення правопорушення, передбаченого ст.184 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення,14.08.2025 року гр. ОСОБА_1 ухилилась від виконання, передбачених ст.150 СК України обов'язків, щодо належного виховання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 13.08.2025 року, самовільно залишила місце свого проживання та в подальшому була знайдена 14.08.2025 року працівниками поліції.
Гр. ОСОБА_1 в судове засідання з'явилась, зазначила, що має неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 13.08.2025 року пішла з дому та вчасно не повернулась, внаслідок чого, вона вимушена була звернутися до працівників поліції. З нею та з її донькою працівниками ювенальної превенції була проведена профілактична бесіда на предмет недопущення вчинення в подальшому подібних випадків.
В підтвердження винності гр. ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні суду були надані наступні письмові докази: протокол про адміністративне правопорушення №4862401 серії ВАД від 19.08.2025 року; копія рапорту від 14.08.2025 року, відповідно до якого на лінію «102» від заявниці ОСОБА_1 надійшло повідомлення про зникнення її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 ; копія письмової заяви гр. ОСОБА_1 від 14.08.2025 року; копія письмових пояснень неповнолітньої ОСОБА_2 від 14.08.2025 року; копія письмових пояснень гр. ОСОБА_1 від 14.08.2025 року; копія паспорта гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 .
Суд, розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, дійшов наступного.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей
Обов'язки батьків висвітлені в ст.150 Сімейного Кодексу України,згідно якого батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення права обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону. За правопорушення неповнолітніх, які не досягли шістнадцятирічного віку несуть відповідальність батьки або особи, які їх замінюють.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Викладена в протоколі суть адміністративного правопорушення, за вчинення якого вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , не відповідає диспозиції статті 184 КУпАП України. При складені протоколу стосовно гр. ОСОБА_1 інспектором поліції не зазначена об'єктивна сторона адміністративного правопорушення: саме які дії гр. ОСОБА_1 призвели до ухилення останньої від виконання батьківських обов'язків, внаслідок чого її неповнолітня донька ОСОБА_2 залишила місце свого мешкання, та тривалий час не поверталась додому.
Встановлена судом ситуація, яка складалась 13.08.2025 року в сім'ї гр. ОСОБА_1 з неповнолітньою донькою ОСОБА_2 була незвичною та неординарною для матері, оскільки, вона не могла навіть уявити, що її донька піде з дому на тривалий час, у зв'язку з чим, вона була змушена була звернутися до поліції для її розшуку. Результатом чого стало складення інспектором протоколу стосовно гр. ОСОБА_1 за ст.184 ч.1 КУпАП. Будь-яких обов'язків, що передбачені ст.150 СК України, мати неповнолітньої дитини не порушувала.
За таких умов, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій гр. ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП є сумнівною, що є неприйнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»).
Частиною 1 ст.254 КУпАП передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Стаття 9 КУпАП закріплює, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За таких обставин приходжу до висновку про відсутність в діях гр. ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.184 ч.1 КУпАП.
Стаття 247 КУпАП передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, вважаю необхідним провадження у відношенні гр. ОСОБА_1 за ст.184 ч.1 КУпАП України закрити.
Керуючись ст.ст. 184 ч.1, 247, 284 КУпАП, суддя, -
Адміністративне провадження у відношенні ОСОБА_1 за ст.184 ч.1 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Суддя Ю. А. Мельник