Справа № 185/7114/25
Провадження № 2/185/5753/25
іменем України
22 вересня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участі секретаря судового засідання Преображенської К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецкого району Луганської області про визнання права власності
Позивач звернулася до суду із позовом до Рубіжанської міської військової адміністрації Луганської області про визнання права власності на спадкове майно у якому просятьсуд:
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який складається з 4-х житлових кімнат, житловою площею - 42,5 кв.м., загальною площею- 62,5 кв.м.
Обґрунтовуючи позов посилаються на те, що майно перебуває на тимчасово окупованій території і тому виникла необхідність у зверненні до суду.
Представник Рубіжанської міської військової адміністрації Сєверодонецького району Луганської області звернувся до суду з відзивом, у якому просив суд позов задовольнити, справу слухати без його участі.
Суд вивчивши матеріали справи приходить до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі у зв'язку із наступним.
В судовому засіданні встановлено наступне.
Відповідно до договору дарування житлового будинка посвідченого приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу Луганської області Білоус З.В. 04.06.2002 року, житловий будинок АДРЕСА_1 , житловою площею 42,5 кв.м, належить ОСОБА_1 . Даний договір був зареєстрований у бюро технічної інвентаризації, про що свідчить відповідний запис доданий до вищевказаного документу. Відповідно до технічного паспорта будинок АДРЕСА_1 , складається з 4-х житлових кімнат, житловою площею - 42,5 кв.м., загальною площею- 62,5 кв.м. Звертаю увагу суду, що відповідно до розпорядження начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 22.12.2023 № 355 «Про перейменування об'єктів топоніміки Рубіжанської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області» провулок Ліньовський (Піонерський) перейменовано на провулок Леньовський. З метою подальшої реалізації прав власника щодо звернення за відшкодуванням шкоди завданої країною-агресором Позивачка 22.05.2025 року звернулась до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м. Київ із заявою №67062825 про реєстрацію прав власності на будинок. Однак, 02.06.2025 року отримала рішення № 79221878 про відмову в проведенні реєстраційних дій мотивоване тим, що: «…направлено запит до Рубіжанської міської військової адміністрації та отримано відповідь : надати інформацію стосовно реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у Рубіжанській міській військовій адміністрації Сєвєродонецького р-ну Луганської області немає можливості у зв'язку з її відсутністю…» Листом Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 12.06.2025 року, підтверджено неможливість надати інформацію стосовно реєстрації права власності на житловий будинок Позивачки. Отже, здійснити реєстрацію права власності на будинок Позивачки з причин викладених в Рішенні про відмову в проведенні реєстраційних дій не можливо. Правові підстави позову.
Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (ч. 2 ст. 41 Конституції України).
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. (ч. 1 ст. 3 ЦПК України). Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України). Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України). З урахуванням положень частини першої ст. 15 та ст. 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Пункт 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 N 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснює, що якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК).
Відповідно до п.1.4-1.6 Інструкції №121, державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об'єкти нерухомості, розташовані на всій території України (населених пунктах, військових містечках, військових частинах, аеропортах, річкових і морських портах, заповідниках, заказниках, на дорогах, полігонах і т.п.); державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, яка є обов'язковою для власників незалежно від форми власності, здійснюють комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації; Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов'язковою для власників, незалежно від форми власності. Відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», заявниками на реєстрацію права власності, серед числа фізичних осіб, можуть бути власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» «речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації» (п.3 ст.3 відповідного Закону). Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч.2 ст.3 Закону). Заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування) ( ч.1 ст.20 Закону).
Крім цього, під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії ( п.3 ч.3 ст.10 Закону).
Наразі провести реєстрацію права власності на будинок не вбачається за можливе, так як відсутня можливість отримання інформації в БТІ щодо реєстрації права власності на нього.
Стаття 392 ЦК України не породжує, а підтверджує наявне в Позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в Позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Керуючись ст.76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецкого району Луганської області про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який складається з 4-х житлових кімнат, житловою площею - 42,5 кв.м., загальною площею- 62,5 кв.м.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: В. О. Головін