Справа № 183/12051/24
№ 2/183/2078/25
18 вересня 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі секретаря судового засідання Пащенко А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про:
- стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» загальної суми заборгованості за договором позики у розмірі 27 430,40 грн,
20 листопада 2024 року ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» (далі - позивач, Позикодавець) звернулось до Самарівського (на момент звернення - Новомосковського) міськрайонний суд Дніпропетровської області з цим позовом, у якому, окрім основної вимоги просило стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 27 червня 2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 (далі - відповідач, Позичальник, Боржник) укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 4438780624 (далі - Договір позики). Зі змісту Договору позики, разом із Правилами надання споживчих кредитів, затверджених 23 квітня 2024 року (надалі - Правила) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. Договір укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2.2. Договору позики Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику Позику на суму у розмірі: 8 000,00 грн шляхом перерахунку на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п.2.6.1., п.2.6.2. та 2.6.3. цього Договору, його додатків. Основні умови Договору щодо надання коштів у позику: п.2.4. Тип кредиту - кредит; п. 2.7. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби; п.2.5. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів; Дати надання кредиту: 27 червня 2024 року або наступний за ним календарний день; п. 2.6.1. Стандартна процентна ставка становить 1.5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору; п. 2.6.2. Знижена процентна ставка 0.45% в день та застосовується відповідно до наступних умов: «Якщо Позичальник 27 липня 2024 року, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Позичальник, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Позичальник за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Умови нарахування процентів та повернення позики, застосування знижок за процентами, визначено Договором позики. Відповідно до п. 10.6.10.7. договору Позики Позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Офертою, яка містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «підписати». Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення Одноразового ідентифікатора для підписання Договору та Одноразового ідентифікатора для підписання Паспорту Кредиту. Після підпису Електронного повідомлення Позичальником, зазначене повідомлення надійшло в ІКС Товариства, відповідно з цього моменту Товариство повідомлене про те, що Позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (Оферту) Товариства щодо укладання Договору. Моментом підписання цього Договору є використання його Сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням Договору зі сторони Товариства є формування на дання на ознайомлення Позичальнику Оферти, а також генерація та направлення Позичальнику Одноразового ідентифікатора. Підписанням Договору зі сторони Позичальника є направлення Позичальником повідомлення, що містить Одноразовий ідентифікатор отриманий від Товариства, через Особистий кабінет.
Позикодавець свої зобов'язання виконав у повному обсязі та надав відповідачеві грошові кошти в розмірі 8 000,00 гривень.
Відповідач свої зобов'язання за Договором позики належним чином не виконав, суму Позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив. Станом на дату підготовки позовної заяви (включно), заборгованість відповідача перед позивачем складає 27 430,40 грн, з якої: 8 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16 560,00 грн - заборгованість за процентами; 2 870,40 грн - пеня за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. Денна процентна ставка розрахована позивачем за формулою ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t * 100%, де ДПС - денна процентна ставка за даним Договором; ЗВСК - загальні витрати за кредитом (споживчим кредитом) за даним Договором (п. 2.10.2. Договору); ЗРК - загальний розмір кредиту за даним Договором (п. 2.3. Договору); t - строк кредитування у днях (п. 2.5. Договору). При нарахування процентів до дня звернення з позовом посилається на висновки з питань застосування норм права, викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17. Вказану заборгованість за договором позивач просить стягнути з відповідача.
Постановленою суддею ухвалою від 18 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання, встановлено строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Судова повістка, направлена відповідачеві, повернута суду з відміткою про причини повернення - за закінченням терміну зберігання. 14 лютого 2025 року відповідач ознайомився з матеріалами справи. 30 червня 2025 року подано заяву про вступ, як представника відповідача адвоката Лосякова І. В. на підставі ордеру від 19 травня 2025 року.
01 липня 2025 року судом отримано відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача просив відмовити у позові. Вказав, що позивачем не надано доказів на підтвердження здійснення відповідачем погашення тіла кредиту, відсотків за користування грошовими коштами у виді первинних та зведених облікових документів. Виписки з рахунків позичальника можуть бути належними доказами щодо заборгованості за відповідними кредитними договорами, проте вони не надані. Квитанція до платіжної інструкції не має необхідних реквізитів документу первинного обліку. Матеріали справи не містять у собі жодного розрахунку заборгованості. Вказує на неправомірне нарахування пені, без огляду на положення пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України. Зазначає, що відсутність детального розрахунку унеможливлює перевірити правильність нарахування позивачем відсотків за кредитним договором відповідно до узгоджених між сторонами умов. Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» (далі Закон) доповнений частинами четвертою-п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року. Відповідно до ч. 5 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року й нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до вимог ч. 4 ст. 8 Закону. Станом на час укладення договору про споживчий кредит з відповідачем вже діяла норма зміненої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» й умови укладеного між сторонами Договору, щодо встановлення денної процентної ставки у 1,5% є нікчемними, оскільки суперечать ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
08 липня 2025 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якій представник наголосив на правомірності договору, обґрунтованості позову, підставності заборгованості. Зазначив, що відзив поданий 02 липня 2025 року, що значно виходить за межі встановленого судом строку. Клопотання про поновлення процесуального строку надано не було, об'єктивних причин пропуску не наведено. Відзив подано з порушенням процесуального порядку, що є самостійною підставою для того, аби суд міг залишити його без розгляду. Закон не містить обов'язку для фінансових установ надавати саме бухгалтерські виписки, сформовані за стандартами банківських установ, тим більше коли: між сторонами не виникає спору щодо факту укладення договору строку. Надана квитанція до платіжної інструкції прямо підтверджує факт перерахування грошових коштів відповідачу. Наголошує, що відповідач не заперечує отримання кредитних коштів, але не надає доказів здійснення жодних платежів чи оспорення боргу у претензійному або судовому порядку. Щодо нарахування пені зазначає, що Кредитний договір укладено після 24 січня 2024 року (дата набрання чинності Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»), з якої відновлено право кредитодавців на нарахування пені (штрафу) за договорами споживчого кредиту, укладеними після цієї дати. Посилання відповідача на пріоритетність норм Цивільного кодексу України у спірних правовідносинах є необґрунтованим, оскільки Закон України «Про споживче кредитування» є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини саме у сфері споживчого кредитування й спеціальні норми законів мають перевагу у випадку колізії з загальними нормами. Редакція Закону № 3498-IX прямо дозволяє кредиторам застосовувати пеню. Пункт 18 Прикінцевих положень ЦК України стосується: зобов'язань за договорами, що існували до початку або на момент запровадження воєнного стану (24.02.2022); не передбачає автоматичного заборонного режиму для нових договорів, які укладаються під час дії воєнного стану із врахуванням оновленого законодавчого середовища. Вказує на те, що Законом України №3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», якими, зокрема, частину 8 доповнено такими нормами: Частина 4: встановлює порядок розрахунку денної процентної ставки. Частина 5: встановлює, що максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1%. Однак ці обмеження не набувають чинності одномоментно, оскільки закон передбачає перехідний період, про що чітко зазначено в пункті 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону: «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності цим Законом (тобто з 24 грудня 2023 року), встановлюється, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - 2,5% на день - протягом перших 120 днів (до 22.04.2024); 1,5% на день - протягом наступних 120 днів (до 19 серпня 2024 року).» Таким чином, протягом періоду з 23 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року діє тимчасове обмеження у 1,5%, яке не є порушенням ч. 5 ст. 8, а визначене самим Законом. У Договорі визначена дата у яку мала бути повернута позика: 06 грудня 2023 року, але станом на дату підписання позовної заяви свій обов'язок Позичальник не виконав та кошти не повернув. В результаті неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором позики утворилася заборгованість, яка порушує права та законні інтереси позивача і за відновленням яких він звернувся до суду з цим позовом.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позові просив про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач, його представник у судове засідання повторно не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені своєчасно, належним чином. Заперечень не подали.
Згідно з ч. 7, 8 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відзив на позов подано відповідачем з пропуском строку, встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, з якою відповідач ознайомився 14 лютого 2025 року більш, ніж на 4 місяці, та у строк, більший, ніж місяць з моменту отримання правової допомоги (19 травня 2025 року з огляду на строк видачі ордера), у відзиві відповідач не наводить поважних причин пропуску строку, суд при ухваленні рішення не приймає аргументи, викладені у відзиві та вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом установлено, що від імені ОСОБА_1 до ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи https://finsfera.ua подано анкету-заяву на отримання кредиту з сумою бажаного кредиту 8 000,00 грн, дата отримання 27 червня 2024 року, вказано фінансовий номер телефону НОМЕР_2 , електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер банківського рахунку/банківської карти для перерахунку коштів - НОМЕР_1 /а.с.7/.
27 червня 2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» (Товариство) та ОСОБА_1 (Позичальник), за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Позичальнику через вебсайт, шляхом накладання Позичальником підпису в договорі одноразовим ідентифікатором 7314 о 19:30 год, укладено Договір надання грошових коштів у позику № 4438780624 /а.с.13-23/. За вказаним Договором Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 8000 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні(в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Позичальник виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: 2.6.1. Стандартна процентна ставка становить 1.5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору. 2.6.2. Знижена процентна ставка 0.45% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Позичальник 27 липня 2024 року, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Позичальник, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Позичальник за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Позичальником умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Позичальника здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших позичальників, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Позичальник розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Позичальник погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Позичальником права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Позичальника, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 2.8.1. За стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9089.90% річних. 2.8.2. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 4262.92% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 2.9.1. За стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 51200.00 грн. 2.9.2. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 48680.00 грн. Денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за кредитом (споживчим кредитом): 2.10.1. Денна процентна ставка розраховується за формулою ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка за даним Договором; ЗВСК - загальні витрати за кредитом (споживчим кредитом) за даним Договором (п. 2.10.2. Договору); ЗРК - загальний розмір кредиту за даним Договором (п. 2.3. Договору); t - строк кредитування у днях (п. 2.5. Договору). Загальні витрати за кредитом (споживчим кредитом) на дату укладення Договору складають: 2.10.2.1. За стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 43200.00 грн. 2.10.2.2. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 40 680.00 грн. 2.10.3. Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 2.10.3.1. За стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1.50%. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1.41%. Перед укладенням цього Договору Товариством була здійснена електронна ідентифікація Позичальника для входу в Особистий кабінет, відповідно до п. 2.1. Договору та був використаний наступний спосіб ідентифікації та верифікації Позичальника ( в тому числі здійснений з метою укладення попередніх правочинів між Сторонами), з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.
За п. 3.1, 3.2 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 . Дати надання кредиту: 27 червня 2024 року або наступний за ним календарний день.
Згідно з п. 4.1 Договору, Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Відповідно до п. 5.1.1, 5.4.1, 6.4 Договору Товариство має право вимагати від Позичальника повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, встановлених Договором. Позичальник зобов'язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пеню (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом, щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту (в тому числі і всіх платежів передбачених даним Договором), строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.
За п. 10.6 Договору передбачено порядок укладання договору в електронній формі шляхом, в тому числі ознайомлення з Правилами, заповнення Заявки, перевірку Товариством кредитоспроможності Позичальника, шляхом здійснення аналізу вказаних в Заявці даних, вказівку Позичальником реквізитів платіжної картки, яка випущена для управління відкритого на його ім'я рахунком, на який він бажає отримати кредит, здійснення ІКС Товариства ідентифікації Позичальника та формування його Особистого кабінету, прийняття Товариством Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту на підставі обробки персональних даних Позичальника, зазначених в Заявці, генерація Товариством Оферти, перехід позичальником в особистому кабінеті до ознайомлення з Офертою, яка містить в собі Паспорт Кредиту та проект Договору, одночасну генерацію ІКС Товариства Одноразового ідентифікатора для підтвердження ознайомлення з Паспортом Кредиту та для акцептування умов Договору, які направлено Позичальнику в СМС-повідомлені та/або в повідомлені в Месенджер та/або в електронному листі на електронну пошту та/або в Особистому кабінеті. За п. 10.6.10.6 Договору Позичальник ознайомився з інформацію наведеною в Паспорті Кредиту, який надано Товариством Позичальнику у вигляді електронного документа, підписаного створенням кваліфікованого електронного підпису директора Товариства, шляхом відправки Оферти електронним листом на адресу електронної пошти Позичальника та шляхом відображення Оферти в Особистому кабінеті. На підтвердження ознайомлення з Паспортом Кредиту Позичальник вводить Одноразовий ідентифікатор направлений Товариством, у спеціальному полі під Офертою в Особистому кабінеті.
В пункті 11 Договору позики у графі «Позичальник» вказано: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , Електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел.: НОМЕР_2 , електронний платіжний засіб: НОМЕР_1 .
Також 27 червня 2024 року між сторонами погоджено графік платежів /а.с.24-35/, паспорт споживчого кредиту /а.с.29-32/.
Згідно з паперовою копією квитанції ВПС «Фінасовий світ» до платіжної інструкції 19901-1354-118812091 /а.с.26/ 27 червня 2024 року від імені ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», ТОВ ФК «Контрактовий дім» перераховано на картку НОМЕР_4 , НОМЕР_2 , ID 1430999035 8 000,00 грн. При врахуванні та визнанні належним та допустимим доказом поданої квитанції, як доказу перерахування коштів суд приймає до уваги також і наданий позивачем у копії Договір № 160523/1 від 16 травня 2023 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ТОВ ФК «Контрактовий дім» про переказ коштів з використанням реєстру виплат на користь отримувачів /а.с.8-12/.
Доказів повернення грошових коштів у встановлений договором строк матеріали справи не містять, відповідачем не надано.
З наданого суду результату розрахунку пені /а.с.43/ на 12 листопада 2024 року кількість днів прострочення становить 138 днів, облікова ставка НБУ 13,0, сума пені обрахована за даними: 8 000,00 * (2 * 13) * 138 / 100 та становить 2 870,40 грн.
Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Як убачається з Договору, він підписаний електронним підписом Позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача з зазначенням адреси проживання, паспортних даних, РНОКПП, а крім того, за умовами договору його невід'ємною частиною є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору кредитної лінії за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайтах Товариства.
Окрім того, між сторонами підписано паспорт споживчого кредиту, в якому вказані усі умови кредитування.
З урахуванням установлених судом обставин справи та досліджених доказів, змісту самого договору, який хоча і має в назві договір позики, однак суд висновує про укладення між сторонами саме договору кредиту, умови якого не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» та за умовами якого Позичальник взяв на себе зобов'язання отримати кошти у кредит, повернути їх разом із процентами Позикодавцю у встановлений договором строк. При цьому, на момент надання кредиту ТОВ «ІННОВА ФІНАС» мало відповідну ліцензію на вид діяльності з надання фінансових послуг.
Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 1054, ч. 1 ст. 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Частинами першою, другою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як установлено у ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
На час розгляду справи судом сторонами не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості відповідачем у повному обсязі за Договором, причини непогашення заборгованості. Відтак, суд висновує про наявність підстав для висновку про порушення майнових прав позивача в частині повернення суми кредиту у встановлений строк, а тому позов в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 8 000,00 грн є обґрунтованим.
Перевіряючи суму процентів, нарахованих за строк користування кредитом, суд ураховує, що сума процентів, згідно з Договором нараховується за один день користування коштами: 8 000,00 грн (тіло кредиту) на 1,5 % (як встановлено в договорі), тобто 120,00 грн щоденно. За 360 днів (максимальний строк нарахування відсотків, встановлений договором) сума відсотків буде становити: 120,00 грн х 360 днів = 43 200,00 грн (що прямо вказано в Договорі при обрахунку Загальних витрат за кредитом за стандартною процентною ставкою). В позовній заяві позивачем сума процентів до стягнення заявлена від 27 червня 2024 року до 12 листопада 2024 року включно, що становить 138 днів. Відтак, з урахуванням права позивача на дострокове стягнення кредиту, розмір процентів становить 120,00 грн х 138 = 16 560,00 грн.
При цьому, не надання розрахунку заборгованості з процентів, як окремого документу, суд не вважає суттєвим порушенням вимог ЦПК України в частині доказування, з огляду на можливість встановлення суми процентів звичайними арифметичними розрахунками з даних, вказаних у договорі, враховуючи суму та порядок нарахування, вказані в позові.
При цьому, положеннями Закону України «Про споживче кредитування», частиною п'ятою статті 8 якого встановлено мінімальний розмір денної процентної ставки на рівні 1 %. В Договорі від 27 червня 2024 року розмір стандартних щоденних відсотків сторонами узгоджено на рівні 1,5 % в день. Однак суд ураховує й те, що згідно з п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % (Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 1 згідно із Законом № 3498-ІХ від 22 листопада 2023 року).
Відповідно до розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з карткою документа Закону № 3498-ІХ визначено, що дата публікації 23 грудня 2023 року, дата набрання законної сили 24 грудня 2023 року.
Відтак, максимальний розмір денної процентної ставки за договором про споживчий кредит не може перевищувати такі значення: в період часу з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року (120 днів) 2,5%; 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року (120 днів) 1,5%; з 20 серпня 2024 року - 1%.
Дата укладання Кредитного договору 27 червня 2024 року. Відтак, установлення у договорі процентної ставки у розмірі 1,5%, що визначено умовами Договору, відповідає Прикінцевим та Перехідним положенням Закону № 3498-ІХ та жодним чином не порушує п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».
Тобто вимоги про стягнення 16 560,00 грн процентів за договором, виходячи з установленої Договором процентної ставки 1,5% у період від 27 червня 2024 року до 12 листопада 2024 року включно на суму 16 560,00 грн є такими, що підлягають задоволенню.
При цьому суд не приймає до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості, долучений до відповіді на відзив через відсутність обґрунтування його подання не з позовною заявою.
Водночас, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 2 870,40 грн пені.
Так, відповідно до п. 6.5.1 Договору допущення прострочення платежів, указаних в Графіку платежів (новому графіку платежів) для Позичальника може мати наступні наслідки, в тому числі, необхідність сплати штрафу/пені у розмірі та порядку, що визначені в п. 7.3. та п.7.4 Договору. У разі невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов'язань згідно Договору, уключаючи прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, визначених Графіком платежів, з наступного календарного дня Позичальник повинен виплатити Товариству штраф у розмірі 28% від суми простроченого платежу (частини суми кредиту, визначеної Графіком платежів, та нарахованих процентів), за кожен факт такого прострочення (п.7.3 Договору). За порушення Позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Позикодавець має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвіи?ноі? обліковоі? ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу (п.7.4 Договору). Нарахування неустойки здійснюється Товариством з урахуванням обмежень встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про захист прав споживачів». Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення Позичальником зобов'язань за цим Договором, не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної Позичальником за цим Договором (п.7.5 Договору). Нарахування процентів за користування кредитом в ІКС Товариства відбувається щоденно, починаючи з першого дня надання кредиту до останнього дня надання коштів в кредит за цим Договором (п.7.6 Договору).
При цьому, нарахування неустойки за своїм змістом є мірою відповідальності позичальника, що відповідає положенню ст. 549 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання..
В той же час, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного,надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування уразі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Щодо нарахування пені позивач зазначає, що Кредитний договір укладено після 24 січня 2024 року (дата набрання чинності Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»), з якої відновлено право кредитодавців на нарахування пені (штрафу) за договорами споживчого кредиту, укладеними після цієї дати. Посилання позивача на пріоритетність норм Цивільного кодексу України у спірних правовідносинах є необґрунтованим, оскільки Закон України «Про споживче кредитування» є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини саме у сфері споживчого кредитування й спеціальні норми законів мають перевагу у випадку колізії з загальними нормами. Редакція Закону № 3498-IX прямо дозволяє кредиторам застосовувати пеню. Пункт 18 Прикінцевих положень ЦК України стосується: зобов'язань за договорами, що існували до початку або на момент запровадження воєнного стану (24 лютого 2022 року); не передбачає автоматичного заборонного режиму для нових договорів, які укладаються під час дії воєнного стану із врахуванням оновленого законодавчого середовища.
Водночас, посилання представника позивача на пріоритет статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції після набрання чинності Законом №3498-IX від 22 листопада 2023 року) відносно пункту 18 Прикінцевих положень ЦК України щодо договорів позики, укладених після 24 січня 2024 року спростовується положеннями ч. 2 ст. 66 Закону України «Про правотворчу діяльність», відповідно до якої у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом. Зміни до пункту 18 Прикінцевих положень ЦК України Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року внесені не були, не конкретизували можливість незастосування вказаного положення до договорів, укладених після воєнного стану.
Таким чином, беручи до уваги, що заборгованість у виді пені в сумі 2 870,40 грн за Договором нарахована в період дії в Україні воєнного стану, тому в силу вищевказаних положень чинного законодавства позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення та відповідно позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 870,40 грн неустойки (пені) за цим Договором задоволенню не підлягає.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд висновує про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 24 560,00 грн, що складається з заборгованості за кредитом в розмірі 8 000,00 грн та за процентами в розмірі 16560,00 грн. У решті позову належить відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 169,02 грн (89,54% від сплаченого).
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд
позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за Договором надання грошових коштів у позику № 4438780624 від 27 червня 2024 року, що утворилась станом на 18 листопада 2024 року, у загальному розмірі 24 560 (двадцять чотири тисячі п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 8000,00 грн та 16 560,00 грн процентів.
У решті позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 169 (дві тисячі сто шістдесят дев'ять) гривень 02 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду складене та підписане 22 вересня 2025 року.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», код в ЄДРПОУ 44127243; місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Д. О. Парфьонов