Справа № 183/9363/25
№ 3/183/4223/25
22 вересня 2025 року Дніпропетровська обл.,
м. Самар
Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ігнатьєв Д.П., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції №2 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, -
До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 446552 від 06.09.2025, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
В протоколі зазначено, що 06.09.2025 близько 11:00 год. в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 словесно погрожував фізичною розправою дружині, в наслідок чого була завдана шкода психологічному здоров?ю та вчинив домашнє насильство, вчинено повторно протягом року. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 446552 від 06.09.2025 року за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 06.09.2025 близько 11:00 год. в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 словесно погрожував фізичною розправою дружині, в наслідок чого була завдана шкода психологічному здоров?ю та вчинив домашнє насильство, вчинено повторно протягом року. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Диспозиція ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в, зокрема, умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суб'єкт вказаного правопорушення загальний - фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
При цьому суд звертає увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов'язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.
Судді не надано доказів вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , а саме дій психологічного характеру, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення по відношенню до потерпілої особи.
Для наявності складу адміністративного правопорушення потрібно також доведення заподіяння шкоди психологічному здоров'ю потерпілого. Однак, таких доказів матеріали справи не містять.
На підставі викладеного суд доходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що в силу п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 10, ч. 3 ст. 173-2, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 289 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Д.П. Ігнатьєв