19 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/14496/24 пров. № А/857/1719/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Матковської З.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року (головуючий суддя: Клименко О.М., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування рішення,-
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , 09.07.2024 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про виключення його з реєстру платника єдиного податку від 27 березня 2024 року № 8930/6/13-01-24-12.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він зареєстрований як фізична особа-підприємець з 15 березня 2012 року. Зазначає, що на думку податкового органу, 29 січня 2024 року набрав чинності Закон України від 10 серпня 2023 року № 3317-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі - Закон № 3317), що є підставою для виключення ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку, про що Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято рішення від 27 березня 2024 року № 8930/6/13-01-24-12. Не погоджується із зазначеним рішенням відповідача, оскільки воно не містить інформації, згідно з якою фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є таким, щодо якого застосовані санкції. Крім цього, з порушенням вимог пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України (далі - також ПК України) контролюючий орган прийняв рішення про виключення позивача з реєстру платника єдиного податку без проведення перевірки.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 27 березня 2024 року № 8930/6/13-01-24-12 про виключення ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3028,00 грн сплаченого судового збору.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що винесене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги покликається на те, що підставою для анулювання контролюючим органом реєстрації платником єдиного податку відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3317 є факт наявності станом на дату набрання чинності цим Законом рішення щодо платника податку про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».
Наголошує, що у цьому випадку рішення ґрунтується на підтверджених обставинах, зокрема наявності у рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 2 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» затвердженого Указом Президента України № 140/2021 від 3 квітня 2021 року застосування економічних санкцій щодо ОСОБА_1 .
Зазначає, що фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 , 31.03.2024 анульовано реєстрацію платника єдиного податку на підставі норми прямої дії та в межах компетенції контролюючого органу.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 15 березня 2012 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, є платником єдиного податку третьої групи.
Головне управління ДПС у Львівській області 27 березня 2024 року прийняло рішення № 8930/6/13-01-24-12 про виключення ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку.
Зазначеним рішенням повідомлено, що з 29 січня 2024 року набрав чинність Закон України від 10 серпня 2023 року № 3317-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3317 контролюючий орган анулює реєстрацію платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку на підставі рішення контролюючого органу платникам податку, щодо яких на дату набрання чинності цим Законом у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів.
Законом України № 3317 внесені зміни до пункту 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України, які регулюють порядок виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі наявності щодо платника податку рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом № 3317.
Датою виключення з реєстру платника єдиного податку є 31 березня 2024 року.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, вважаючи його протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що жодного рішення щодо застосування до позивача спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», як того вимагає пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3317 або хоча б посилання на відповідне рішення відповідач не надав (не навів).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Як передбачено пунктом 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з абз. 1 п. 291.3 ст. 291 ПК України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до пп. 3 п. 291.4 ст. 291 ПК України до третьої групи платників єдиного податку належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
електронні резиденти (е-резиденти), які зареєструвалися як фізичні особи - підприємці, здійснюють господарську діяльність з надання послуг, виробництва та/або продажу товарів виключно на користь нерезидентів України, за умови що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб - громадян або резидентів України;
не отримують доходи з джерелом походження з України, крім пасивних доходів;
обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Реєстрація електронних резидентів (е-резидентів) платниками єдиного податку третьої групи здійснюється контролюючим органом протягом двох робочих днів з дати отримання від державного реєстратора відомостей про реєстрацію електронного резидента як фізичної особи - підприємця у порядку, встановленому Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Як передбачено пунктом 299.2 статті 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
За змістом підпункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;
5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;
7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента);
8) наявність щодо платника податку рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції»:
щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення;
щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.
Разом з тим, 29 січня 2024 року набрав чинності Закон України від 10 серпня 2023 року № 3317-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3317-ІХ контролюючий орган анулює реєстрацію платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку на підставі рішення контролюючого органу платникам податку, щодо яких на дату набрання чинності цим Законом у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій):
щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому набрав чинності цей Закон;
щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому набрав чинності цей Закон.
Отже, підставою для анулювання контролюючим органом реєстрації платником єдиного податку відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3317 є факт наявності станом на дату набрання чинності цим Законом рішення щодо платника податку про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».
Разом з тим, у даному випадку рішення ґрунтується на підтверджених обставинах, зокрема наявності у рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 2 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» затвердженого Указом Президента України №140/2021 від 3 квітня 2021 року застосування економічних санкцій щодо ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано такі види обмежувальних заходів:
1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;
2) обмеження торговельних операцій;
3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;
4) запобігання виведенню капіталів за межі України;
5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
8) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України;
9) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом;
10) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;
11) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави.
Щодо невмотивованості оскаржуваного рішення податкового органу, на яку покликався суд першої інстанції, як підставу для його скасування, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та якщо з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є істотними недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 19.05.2020 у справі № 820/2300/18, від 30.04.2020 у справі № 810/384/16, від 17.03.2020 у справі № 808/4140/15, від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16, від 25 квітня 2023 року у справі № 520/3328/2020.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що рішення податкового органу ґрунтується на підтверджених обставинах, зокрема наявності у рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 2 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» затвердженого Указом Президента України № 140/2021 від 3 квітня 2021 року (Додаток 1 пункт 2) застосування економічних санкцій щодо ОСОБА_1 (https://www.president.gov.ua/documents/1402021-38381).
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 31.03.2024 анульовано реєстрацію платника єдиного податку в межах компетенції контролюючого органу та на підставі норми прямої дії передбаченої п. 299.10 ст. 299 ПК України.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що правові підстави для скасування рішення про виключення позивача з реєстру платника єдиного податку від 27 березня 2024 року № 8930/6/13-01-24-12 відсутні, оскільки спірне рішення прийняте у відповідності до вимоги податкового законодавства.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позов, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року у справі № 380/14496/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді З. М. Матковська
В. В. Ніколін