ЄУН № 201/9718/25
Провадження № 2/201/4478/2025
про залишення позовної заяви без руху
22 вересня 2025 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Покопцева Д.О., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на частину квартири, -
06.08.2025р. Соборним районним судом міста Дніпра через підсистему «Електронний суд» отримана вказана позовна заява, яка подана адвокатом Дроздом Р.Ю.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2025р. для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Покопцеву Д.О.
Згідно ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом, 07.08.2025р. направлений запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи, відповідь на який надійшов до суду - 19.09.2025р.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Разом з тим, в другому абзаці ч. 1 статті 177 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Так, ч. 7 ст. 43 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Відповідно до п. 8 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, Оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на прості та реєстровані. Реєстровані поштові відправлення поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю. До внутрішніх поштових відправлень належать: поштові картки - прості, рекомендовані; листи - прості, рекомендовані, реєстровані з оголошеною цінністю; відправлення для сліпих - прості, рекомендовані та реєстровані; посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Відповідно до п. 17 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Тобто лист з описом вкладення підтверджує вміст вкладення до поштового відправлення, тоді як квитанція або касовий чек є фінансовим документом, який підтверджує лише оплату, а не вміст вкладення (див. ухвалу Верховного Суду від 18.03.2024 у справі № 160/23936/23).
Формулювання ч. 7 ст. 43 ЦПК України не передбачає множинного тлумачення цієї норми процесуального права, вимагає підтвердження саме вмісту вкладення, а не оплати.
Отже, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, належним виконанням стороною справи указаної норми Кодексу, є, зокрема, надсилання нею саме поштою листом з описом вкладення (листом з оголошеною цінністю) іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
На підтвердження надсилання відповідачу ( ОСОБА_2 ) копій поданих до суду документів, до позовної заяви позивачкою, зокрема, додано опис поштового вкладення від 22.07.2025р. на ім'я: « ОСОБА_2 », куди: « АДРЕСА_1 » Ця ж адреса, як адреса відповідача, зазначена позивачем у позові.
Натомість, як вбачається з відповіді департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, яка надійшла до суду 19.09.2025р., відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за іншою адресою: АДРЕСА_2 .
Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні (ч.ч. 9, 10 ст. 28 ЦПК України).
Згідно з п. 5 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» встановлено, що громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
За змістом п. 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Судова кореспонденція є офіційною, тому повинна надсилатися саме за адресою зареєстрованого місця проживання або, як виняток, на адресу, зазначену самим учасником справи - адресатом (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).
Враховуючи викладене, наданий позивачкою доказ направлення відповідачці поданих до суду документів не може бути врахований судом як належний.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачка звернулася до суду із позовом через підсистему «Електронний суд» саме в електронній формі, їй необхідно додати до позовної заяви належний доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів на вірну відому адресу проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на частину квартири - залишити без руху, про що повідомити позивачку (її представника) та надати строк для виправлення викладених вище недоліків не пізніше п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше заява вважається неподаною і повертається.
Ухвала не оскаржується.
Суддя: Д.О. Покопцева