Єдиний унікальний номер 211/8414/25
Номер провадження 2/211/3904/25
про залишення позовної заяви без руху
22 вересня 2025 року м.Кривий Ріг
суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Грубник О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до акціонерного товариства «СЕНС БАНК», публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», Саксаганського ВДВС у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, Довгинцівського ВДВС у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог - ОСОБА_2 , про скасування арешту
Позивач звернулася з позовними вимогами до акціонерного товариства «СЕНС БАНК», публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», Саксаганського ВДВС у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, Довгинцівського ВДВС у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог - ОСОБА_2 , про скасування арешту.
Відповідно до положень ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст.1 ст.187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватися судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
Відповідно до ст.185 ЦПК України у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка з огляду на засади обов'язковості судових рішень є обов'язковою для позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України наслідки, пов'язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.
Згідно із вищевикладеним, звернення позивача до суду зобов'язує суддю до вчинення необхідних процесуальних дій з метою з'ясування можливості відкриття провадження у цивільній справі. Зокрема, з'ясуванню підлягають питання чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, для повернення позовної заяви, для відмови у відкритті провадження у справі. Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року №5, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк або іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Отже, відповідачем у справі має бути зазначена фізична та/або юридична особа в інтересах якої був накладений арешт на майно, а відповідний орган виконавчої служби залучений до участі в справі як третя особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Позивачем у якості відповідача зазначено Саксаганський відділ державної виконавчої служби у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області та Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, разом з тим в порушення 175 ЦПК України не вказано зміст позовних вимог щодо цього відповідача, в чому саме полягає матеріально-правова вимога позивача до відповідача.
Таким чином, суд пропонує позивачу уточнити коло учасників справи та визначити їх статус.
Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс 13 від 15 травня 2013 року.
З додатків до позову вбачається відсутність відкритих виконавчих проваджень відносно позивачки на виконанні у державній виконавчий службі.
В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна існує запис про державну реєстрацію обтяження № 5346612 від 23.07.2007 року, видом обтяження є заборона на нерухоме майно, боржником та особою, майно/права якої обтяжуються є ОСОБА_2
Отже, підставою накладення арешту на майно ОСОБА_2 був виконавчий документ, що означає наявність рішення суду чи іншого компетентного органу, з примусового виконання якого виконавчий документ був виданий.
Позивачка не конкретизує, яке нерухоме майно, має на праві приватної власності, будь-яких доказів, того, що вказане майно належить позивачу матеріали справи не містять.
Вищенаведений недолік позовної заяви унеможливлює відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 ст.133 ЦПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У позовній заяві позивачкою зазначено три самостійні позовні вимоги немайнового характеру, а саме: 1) скасувати державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту майна ОСОБА_2 , реєстраційний номер обтяження 12222862, підстава внесення: постанова про арешт майна боржника ВП №31338538 від 29.02.2012 року, видана Саксаганським відділом ДВС Криворізького МУЮ; 2) скасувати державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту майна ОСОБА_2 , реєстраційний номер обтяження 9499423, підстава внесення: постанова про арешт майна боржника №47262929 від 20.04.2015 року видана Саксаганським відділом ДВС Криворізького МУЮ; 3) скасувати державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту майна ОСОБА_2 , реєстраційний номер обтяження 17685165, підстава внесення: постанова про арешт майна боржника №51535316 від 28.11.2016 року видана Довгинцівським відділом ДВС м.Кривий Ріг ГТУЮ.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на день подання позовної заяви до суду становить 1211,20 грн.
Отже, оскільки позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, то судовий збір за кожну вимогу становить 3633,60 грн. (1211,20 грн.*3).
З урахуванням того, що позивачкою до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору розмірі 1211,20 грн., відтак позивачці слід доплатити 2422,40 грн. судового збору та подати суду документ, що підтверджує сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. або документ, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч.4 ст. 177 ЦПК України).
При цьому суд роз'яснює, що під поняттям «усунення недоліку» розуміється подання в суд документу про сплату судового збору, а не сплата у встановлений строк без своєчасного надання суду доказу (документу) про сплату.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Таким чином позивачці необхідно усунути виявлені недоліки позовної заяви та надати суду квитанцію про сплату судового збору, уточнити коло учасників справи та визначити їх статус, надати докази підтвердження права власності позивача на арештоване майно.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України
Позовну заяву ОСОБА_1 до акціонерного товариства «СЕНС БАНК», публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», Саксаганського ВДВС у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, Довгинцівського ВДВС у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог - ОСОБА_2 , про скасування арешту - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше заява вважається неподаною і повертається.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Грубник