Справа № 500/2291/25
22 вересня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гончаренко транспорт Сервіс" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гончаренко транспорт Сервіс" звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Тернопільської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2025/000012/2 від 18 березня 2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17 березня 2025 року ФОП ОСОБА_1 в інтересах ТОВ "Гончаренко Трансорт Сервіс" подано до митного оформлення електронну митну декларацію 25UA403020003309U5 до якої долучені наступні товаросупровідні документи: Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) VHI194319 06.03.2025, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 2021CN62488 31.05.2021, Банківський платіжний документ, що стосується товару 4 05.03.2025, Калькуляція транспортних витрат б/н 15.03.2025, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів VHO669279 04.03.2025, Договір про надання послуг митного брокера 191 17.01.2024, Висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом 17/03/2025-28V 17.03.2025, Інші некласифіковані документи Фото б/н 17.03.2025, Копія митної декларації країни відправлення 25NL2K08QJ22IYGDA6 06.03.2025, Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.021.001670-25 17.03.2025
Додатково на вимогу відповідача декларантом надано Проформу-інвойс №70269259 від 04.03.2025 та витяг із сайту.
Заявлена митна вартість товару за 1 МВВ в сумі 15719.26 євро, з яких 15450 євро фактурна вартість Сідельного тягача, бувшого у використанні: марка: MAN; тип: L.2007.46.001; ідентифікаційний номер: WMA06XZZ2HM742044, модель: TGX 18.460; тип двигуна - дизельний, об'єм двигуна - 12419см3, потужність - 338кВт, та 269.26 євро транспортні витрати пов'язані з його доставкою.
Відповідач, за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації 25UA403020003309U5 від 17.03.2025 та доданих до неї документів, відмовив у прийнятті митної декларації зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 18.03.2025 № UA403000/2025/000012/2. Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів за № UA403020/2025/000107.
За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості згідно з ЕМД від 03.06.2024 №UA206020/2024/008492 (товар - сідельний тягач, вживаний, марка MAN, модень TGX 18.460, номер шассі - НОМЕР_1 , номер двигуна - немає даних, тип двигуна - дизельний, потужність двигуна - 338 KW, об'єм двигуна - 12419 КУБ.СМ, загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 2, колісна формула - 4х2, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального значення, вантажопідйомність - 12,816 Т, маса в разі максимального навантаження - 20,500 Т, календарний рік виготовлення - 2017, модельний рік виготовлення - 2017. Виробник "MAN", країна виробництва - DE.
Ухвалою судді від 01.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
06.05.2025 до суду від Тернопільської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що під час здійснення митного контролю за МД № 25UA403020003309U5 від 17.03.2025 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено наступне:
1. декларантом до митного оформлення надано рахунок-фактуру (інвойс) № VHI194319 від 06.03.2025, згідно із яким продавцем транспортного засобу є фірма BAS WORLD B.V.
Проте, в наданому до митного оформлення технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію) № НОМЕР_2 від 31.05.2021 на даний транспортний засіб відсутні дані про вказаного продавця - BAS WORLD B.V. Натомість, власником транспортного засобу у гр. С технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію) № НОМЕР_2 від 31.05.2021 вказано MAN LOCATION ET SERVICES.
Відтак, видача рахунку-фактури особою, яка не є власником (за відсутності документального підтвердження наявності в неї права власності) транспортного засобу не може бути підтвердженням вартості його придбання.
Зазначає, що зазначені вище розбіжності та невідповідності у поданих до митного оформлення документах викликали обґрунтовані сумніви стосовно заявленої декларантом митної вартості товару.
07.05.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник вказує, що "BAS WORLD B.V." є торговельною компанією та згідно реєстру має ліцензію на "Купівлю-продаж, імпорт та експорт, а також брокерські операції з автотранспортними засобами". "BAS WORLD B.V." займається перепродажами транспортних засобів, але вони не виконують перереєстрації свідоцтва про реєстрацію (техпаспорта), а залишають ці документи в оригіналі від попередніх власників, тому що вони використовують транспортні засоби лише для перепродажі.
Зазначає, що саме тому у придбаному транспортному засобі у компанії "BAS WORLD B.V." згідно рахунку № VHI194319 від 06.03.2025 продавцем, у свідоцтві про реєстрацію ТЗ в технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію) вказано попереднього власника MAN "LOCATION ET SERVICES".
Інших заяв по суті спору на адресу суду не надходило.
Ухвалою суду від 08.05.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці від 06.05.2025.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
На виконання зовнішньоекономічного контракту № VHO669279 від 04.03.2025, укладеного між фірмою "BAS WORLD B.V." (Нідерланди) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гончаренко Транспорт Сервіс" (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) № VHI194319 від 06.03.2025, позивачем на митну територію України ввезено товар "Сідельний тягач...".
17 березня 2025 року уповноваженою особою позивача, було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 25UA403020003309U5, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Сідельний тягач бувший у використанні: марка: MAN; тип: L.2007.46.001; модель: TGX 18.460; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ; тип двигуна - дизельний, об'єм двигуна - 12419 см3, потужність - 338 кВт, № двигуна - не визначено. Рік виготовлення: 2017. Модельний рік: 2017. Призначений для використання по дорогах загального користування для перевезення напівпричепів. Торгівельна марка: MAN. Виробник: MAN Truck & Bus AG.".
Як слідує із матеріалів справи та гр. 44 МД, до даної митної декларації уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
рахунок-фактура (інвойс) № VHI194319 від 06.03.2025;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 31.05.2021;
банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжне № 4 від 05.03.2025;
калькуляція транспортних витрат № б/н від 15.03.2025;
зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № VHO669279 від 04.03.2025;
договір про надання послуг митного брокера № 191 від 17.01.2024;
висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом № 17/03/2025-28V від 17.03.2025;
інші некласифіковані документи - Фото б/н від 17.03.2025;
копія митної декларації країни відправлення №25NL2K08QJ22IYGDA6 від 06.03.2025;
сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.021.001670-25 від 17.03.2025.
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю:
"105-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення";
"106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів";
"117-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів спеціалізованим підрозділом митниці";
"210-1 Проведення огляду транспортного засобу";
"911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей".
Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:
"Необхідно перевірити достовірність складових митної вартості товарів, а саме додаткові нарахування до ціни угоди. Відповідно до умов поставки, до ціни угоди не включені витрати на транспортування та/або навантаження. При цьому відповідні витрати не включені до митної вартості (не зазначені у ДМВ). Перевірити повноту декларування складових митної вартості.
Можливе заниження митної вартості транспортного засобу. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості транспортного засобу, у тому числі, характеристик товару, які впливають на визначення митної вартості.".
Митницею 17.03.2025 було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:
"Початок консультації з митним органом.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, прошу Вас надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.".
Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково надано: проформу-інвойс №70269259 від 04.03.2025; витяг із сайту.
Листом від 18.03.2025 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що інших документів не має.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2025/000012/2 від 18.03.2025, у гр. 33 якого, серед іншого, зазначено: "За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості згідно з ЕМД від 03.06.2024 №UA206020/2024/008492 (товар - сідельний тягач, вживаний, марка MAN, модень TGX 18.460, номер шассі - НОМЕР_1 , номер двигуна - немає даних, тип двигуна - дизельний, потужність двигуна - 338 KW, об'єм двигуна - 12419 КУБ.СМ, загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 2, колісна формула - 4х2, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального значення, вантажопідйомність - 12,816 Т, маса в разі максимального навантаження - 20,500 Т, календарний рік виготовлення - 2017, модельний рік виготовлення - 2017. Виробник "MAN", країна виробництва - DE.".
Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нові митні декларації, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю.
Проте, у подальшому не погоджуючись із такою відмовою відповідача у прийнятті митних декларацій та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень слідує, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У пункті 2 частини п'ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.
Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.
Як встановлено судом, поданий декларантом позивача до митного оформлення документ - інвойс № VHI194319 від 06.03.2025 за назвою і змістом відповідають вимогам пункту 3 частини другої статті 53 МК України.
На виконання пункту 2 частини другої статті 53 МК України позивачем представлено контракт № VHO669279 від 04.03.2025.
Також, митному органу представлено: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 31.05.2021; калькуляція транспортних витрат № б/н від 15.03.2025; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом № 17/03/2025-28V від 17.03.2025; інші некласифіковані документи - Фото б/н від 17.03.2025; копія митної декларації країни відправлення №25NL2K08QJ22IYGDA6 від 06.03.2025; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.021.001670-25 від 17.03.2025; проформу-інвойс №70269259 від 04.03.2025; витяг із сайту.
Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.
Відповідач у оскаржуваному рішенні посилається на те, що у декларантом до митного оформлення надано рахунок-фактуру (інвойс) № VHI194319 від 06.03.2025, згідно із яким продавцем транспортного засобу є фірма BAS WORLD B.V. Проте, в наданому до митного оформлення технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію) № НОМЕР_2 від 31.05.2021 на даний транспортний засіб відсутні дані про вказаного продавця - BAS WORLD B.V. Натомість, власником транспортного засобу у гр. С технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію) № НОМЕР_2 від 31.05.2021 вказано MAN LOCATION ET SERVICES.
Відтак, на переконання митного органу, видача рахунку-фактури особою, яка не є власником (за відсутності документального підтвердження наявності в неї права власності) транспортного засобу не може бути підтвердженням вартості його придбання.
Також представник відповідача вказує, що аналогічні висновки зроблено Верховним Судом в постанові від 19 червня 2020 року по справі № 1.380.2019.002044 (адміністративне провадження № К/9901/31560/19).
Щодо наведеного суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як встановлено судом є фірма BAS WORLD B.V., дані про яку відсутні в технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію) є торговельною компанією, згідно реєстру має ліцензію на "Купівлю-продаж, імпорт та експорт, а також брокерські операції з автотранспортними засобами".
І саме тому, у зв'язку із тим, що транспортні засоби підлягають перепродажу, фірма "BAS WORLD B.V." залишає документи в оригіналі від попередніх власників, що законодавством не забороняється.
Саме тому у придбаному позивачем транспортному засобі у фірми "BAS WORLD B.V." згідно рахунку № VHI194319 від 06.03.2025 продавцем, у свідоцтві про реєстрацію ТЗ в технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію) вказано попереднього власника MAN "LOCATION ET SERVICES", а не "BAS WORLD B.V.".
Щодо правової позиції висловленої Верховним Судом в постанові від 19 червня 2020 року по справі № 1.380.2019.002044, на яку покликається митний орган, то суд зазначає, що вона не є релевантною до спірних правовідносин, оскільки стосується правовідносин де декларант не був стороною угоди з продажу, натомість у даній справі декларант (позивач) є покупцем.
Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.
Крім того, суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.
Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2025/000012/2 від 18.03.2025 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2025/000012/2 від 18.03.2025.
Стягнути на користь Приватного підприємства "Гончаренко Транспорт Сервіс" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору на суму 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 22 вересня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Гончаренко Транспорт Сервіс" (місцезнаходження: вул. В. Лободи, 25, с-ще Березнегувате, Баштанський р-н, Миколаївська обл., 56203, код ЄДРПОУ 36769541);
відповідач:
- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004, код ЄДРПОУ 43985576).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.