Справа № 500/3516/25
22 вересня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач - 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі, відповідач - 2), в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 07.01.2025 № 1926500127771 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за винятком підтвердженого страхового стажу, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській призначити і виплачувати з 20.10.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28,02.1991, подавши необхідні документи. Однак, за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області своїм рішенням від 07.01.2025 №192650012771 відмовило позивачці в призначенні пенсії за відсутністю правових підстав. Позивач вважає таку відмову відповідача-2 протиправною, оскільки вона належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, на підтвердження чого надала відповідне посвідчення, та документи щодо необхідного страхового стажу. Тому, вважає, що має право на пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що і слугувало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою суду від 16.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачам встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Заперечуючи проти позовних вимог, представники відповідача подали до суду відзиви на позовні заяви. Доводи відповідачів загалом зводяться до того, що у позивачки не підтверджено 4 роки проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 (підтверджено станом на 01.01.1993 - 03 роки 05 місяців 17 днів).
Судом встановлено, що 02.01.2025 позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №192650012771 від 07.01.2025 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за відсутності необхідної кількості років проживання/роботи у зоні посиленого радіологічного контролю - 4 року. Зокрема, відповідач - 2 вказав, що документами підтверджено період проживання та роботи у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 - 03 роки 05 місяців 17 днів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV від 09.03.2003 року (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Пунктом 13 Перехідних положень Закону №1058-ІV передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 року (далі - Закон №796-XII від 28.02.1991 року).
Згідно із статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 року (далі - Закон №796-XII), особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Статтею 55 Закону №796-XII передбачено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Початкова величина (3 роки) зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які постійно проживали чи працювали у зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії станом на 01.01.1993 року не менше 3 років, при цьому початкова величина зниження пенсійного віку на 3 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії (26.04.1986 року) по 31.07.1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Тобто, обов'язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі частини 2 статті 55 Закону №796-XII - є факт проживання та (або) праця такої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років з моменту аварії до 01 січня 1993 року.
При цьому, особам, які додатково проживали у зоні посиленого радіологічного контролю в період з моменту аварії по 31 липня 1986 року, встановлюється початкова величина зниження пенсійного віку - 2 роки.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права міститися у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі №556/1153/17, від 11.04.2018 року у справі №565/1829/17, від 26.09.2018 року у справі №205/4589/16-а та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.
Щодо проживання та (або) праці потерпілої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом 4 років станом на 01 січня 1993 року, необхідно пов'язувати з моментом аварії, а саме вказаний період проживання слід обраховувати з 26.04.1986 року по 01.01.1993 року. Вказане пов'язане із поняттям виникнення зони посиленого радіологічного контролю, яке згідно чинного законодавства нерозривно пов'язано із моментом аварії на ЧАЕС.
Предметом даного спору є право позивача на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач - 2, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", покликається на відсутність у позивача необхідного періоду проживання чи роботи в зоні посиленого радіологічного контролю.
При цьому, відповідачем - 2 у спірному рішенні не ставиться під сумнів наявність у позивача необхідного страхового стажу.
Так, механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1).
У підпункті 7 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1 наведено перелік документів, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи, а саме:
для осіб, які постійно працювали (працюють) на територіях радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення;
для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування;
для осіб, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році, додаються документи, видані Житомирською або Київською облдержадміністраціями;
посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
Враховуючи цей перелік документів, що подається особою для призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку, суд зауважує, що наявність посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи не є безумовною і єдиною підставою для призначення пенсії на підставі положень пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII. Вагомим у цьому випадку є встановлений факт фізичного перебування особи на території радіоактивного забруднення у зв'язку з постійним проживанням або роботою на цій території.
Наведене узгоджується з правою позицією Верховного Суду відображеною, зокрема, у постановах від 11.03.2024 у справі №500/2422/23, від 11.11.2024 у справі №460/19947/23.
Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 11.11.2024 у справі №460/19947/23, серед іншого, зазначив, що оскільки навчання зазвичай є тривалим періодом, протягом якого особа постійно перебуває (проживає) в певному місці, такі періоди можуть бути прирівняні до постійного проживання або роботи в зоні радіаційного забруднення і враховані під час призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, лише за умови, що останні безпосередньо проходили в забрудненій зоні і зазначене буде підтверджено відповідними документами, які однозначно вказують на місцезнаходження позивача у радіоактивній зоні протягом відповідного періоду
Як встановлено судом, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 01.03.1993, позивач належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи (категорія 4), що надає право користування пільгами, встановленими Законом №796.
Однак, як вже зазначалось вище, у розумінні п.п. 7 п. 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1, наявність посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи не є безумовною і єдиною підставою для призначення пенсії на підставі положень абз. 5 п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону №796.
При цьому, суд вважає, що факт проживання особи на території зони гарантованого добровільного відселення в цілях призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку засвідчують документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування, зокрема, довідка, видана на підставі офіційно підтверджених та достовірних відомостей. Разом з тим, на думку суду, підставою для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні радіаційного забруднення.
Як слідує з відомостей з паспорта позивача серії НОМЕР_2 , зареєстрованим місцем проживання позивача, починаючи з 15.07.1989 є АДРЕСА_1 .
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи місто Чортків було віднесене до зони посиленого радіологічного контролю.
Згідно з диплому серії НОМЕР_3 позивач навчалася на денній формі навчання в Чернівецькому технікумі залізничного транспорту з 01.09.1984 по 26.02.1988 (м. Чернівці).
Тобто, на думку суду, навчальний заклад, в якому навчалася позивачка на денній формі навчання у вищевказаний період, розташований у м. Чернівці, яке не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
У позовній заяві позивач вказує, що на час тимчасового навчання, позивачка проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з вересня 1984 (квітень 1986) по лютий 1988, що випливає з диплому серії НОМЕР_3 від 27.02.1988, оскільки семестрові і літні канікули (з 25.06. по 01.09 щороку) проводила за місцем свого проживання за вказаною адресою.
Однак, суд критично оцінює таке твердження позивача, так як матеріали даної справи не містять жодних доказів проживання ОСОБА_1 без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з вересня 1984 (квітень 1986) по лютий 1988 року.
При цьому, суд вважає, що диплом не є доказом, що підтверджує проживання особи без реєстрації за відповідною адресою. Таким документом є відповідна довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органом місцевого самоврядування.
Стосовно доводів позивача щодо перебування у трудових відносинах з організаціями, що розташовані на території м. Чорткова Тернопільської області з 09.08.1989 по теперішній час, реєстрації шлюбу 05.05.1989 (свідоцтво серії НОМЕР_4 ) та народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво серії НОМЕР_5 ), суд зазначає, що такі періоди складають менше, ніж 4 роки проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993, як це передбачено ст.55 Закону №796.
Інших доказів у розумінні п.п. 7 п. 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1, які підтверджують 4 роки проживання позивача у зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993, позивачем до суду не подано та судом таких доказів не здобуто.
Тому, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено, що у позивача в сукупності наявний необхідний період (не менше чотирьох років) проживання (навчання та період роботи) на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 26.04.1986 до 01.01.1993 за наявності якого він може набути право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За результатами розгляду справи, відповідачі довели правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах, а тому суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відмову у їх задоволенні.
Оскільки суд дійшов висновку, що у задоволенні даного позову слід відмовити повністю, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 22 вересня 2025 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_6 ),
відповідачі:
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 код ЄДРПОУ:14035769),
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеський р-н, Одеська обл., 65012 код ЄДРПОУ:20987385).
Головуюча суддя Дерех Н.В.