Справа № 173/1165/25
Провадження №2/173/875/2025
іменем України
22 вересня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Кожевник О.А.,
за участю секретаря судового засідання Салтикової С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Єрохін Олексій Олександрович до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та на утримання дружини,
12.05.2025 до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Єрохін Олексій Олександрович до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та на утримання дружини.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що з 15 червня 2021 року вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Від шлюбу сторони мають трьох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На даний час позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною, яка не досягла трирічного віку та отримує матеріальну допомогу як малозабезпечена та багатодітна сім'я, чого не вистачає для утримання себе та дітей.
Відповідач є здоровим, працездатним чоловіком, на утриманні дітей більше не має, проте матеріальної допомоги в добровільному порядку не надає.
13.05.2025 судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ справа надійшла в провадження судді ОСОБА_6 .
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 від 23.05.2025 прийнято заяву та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.
Розпорядженням керівника апарату суду № 375 від 16.06.2025 на підставі рішення ВРП від 05.06.2025 "Про звільнення судді ОСОБА_6 у відставку" призначено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 справу розподілено судді Кожевник О.А.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 справу прийнято до свого провадження та постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.
Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення №061027198736 відповідно до якого кореспонденція вручена особисто 20.08.2025 р.
Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ;0610271990980 відповідно до якого кореспонденція вручена особисто 20.08.2025 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши подані заяви і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зазначає наступне.
З 15 червня 2021 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Сторони мають малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями відповідних свідоцтв про народження дітей.
Малолітні діти проживають разом з позивачем, про що свідчить витяг з реєстру територіальної громади та довідкою № 49, виданою виконавчим комітетом Верхньодніпровської міської ради 12 лютого 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 18 Конвенції про права дитини - батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов'язок виховувати та розвивати дитину найважливіший обов'язок матері і батька.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Статтею 51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Положеннями частини 1 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Оскільки діти проживають разом з матір'ю, а відповідач є батьком дітей та на нього покладено однаковий з позивачем обов'язок щодо утримання і матеріального забезпечення дітей, враховуючи те, що відповідач будь-яких заперечень на позовну заяву не надав, суд вважає за можливе задовольнити заявлені позовні вимоги та стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця до досягнення найстаршою дитиною повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Щодо вимоги про утримання дружини суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Так, згідно з ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
За змістом ч. 4 ст. 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що у дружини виникає право на отримання аліментів за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: проживання разом із їх спільною дитиною, яка не досягла трьох років, та наявність у чоловіка достатніх коштів на надання матеріальної допомоги (аліментів).
Право на отримання дружиною аліментів у порядку, передбаченому ст. 84 СК України, не залежить від матеріального стану дружини та від стану здоров'я дитини.
Таким чином, враховуючи, що малолітня донька сторін - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не досягла трирічного віку, батьком якої є ОСОБА_2 , проживає разом із Позивачем, а Відповідач ухиляється від добровільних витрат, пов'язаних з утриманням дружини та зважаючи на те, що відповідно до вимог закону дружина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача аліментів на своє утримання.
Відповідач є чоловіком працездатного віку та будь-яких доказів втрати ним працездатності він суду не надав, а тому суд дійшов висновку про те, що останній спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання дружини, з якою проживає їх спільна дитина, до досягнення нею трьох років.
В свою чергу Сімейним кодексом України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню. При визначенні розміру аліментів суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.
Згідно з ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Суд враховує, що звертаючись з позовом про стягнення на своє утримання аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, Позивач не обґрунтувала заявлений розмір аліментів, їх достатність та співрозмірність з огляду на життєві потреби. Крім іншого згідно довідки № 49, виданої виконавчим комітетом Верхньодніпровської міської ради 12 лютого 2025 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживають разом та ведуть спільне господарство.
Таким чином, суд вважає за можливе стягнути аліменти на утримання позивача в розмірі 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно. На думку суду, такий розмір аліментів є справедливим та розумним з урахуванням тих обставин та доказів, які були повідомлені і надані суду сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
В силу приписів п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» Позивач звільнений від сплати судового збору. За таких обставин, з Відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави.
Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Єрохін Олексій Олександрович до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та на утримання дружини- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 12 травня 2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дружини в розмірі 1/6 частини від всіх видів доходу щомісячно, починаючи стягнення з 12 травня 2025 року і до досягнення дитиною трирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць в частині стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Кожевник