про залишення позовної заяви без розгляду
22 вересня 2025 року м. Рівне №460/685/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. розглянувши адміністративну справу за позовом
Приватного підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
19.01.2024 Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №7534766/3141805614 від 31.10.2022 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну№1 від 20.10.2022 та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Приватним підприємцем ОСОБА_1 податкову накладну №1 від 20.10.2022 датою її подання на реєстрацію.
Ухвалою судді Махаринця Д.Є. від 25.01.2024 відкрито провадження в справі №460/685/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У зв'язку із тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Махаринця Д.Є., на підставі розпорядженням керівника апарату суду Рівненського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 №664, призначено повторний автоматизований розподіл справи №460/685/24 і згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено суддю Друзенко Н.В.
Ухвалою судді Друзенко Н.В. від 05.09.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №460/685/24.
Цього ж дня, з врахуванням наявності у справі невирішеної заяви сторони відповідача від 12.02.2024 про залишення позову без розгляду, судом було встановлено, що позивачем оскаржується рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №7534766/3141805614 від 31.10.2022 і при цьому, платником податків застосовувалась процедура адміністративного оскарження, за наслідками якої 18.11.2022 Головою комісії з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №62633/3141805614/2 про залишення скарги позивача від 08.11.2022 без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін.
У постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 (№К/9901/16396/19) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що із прийняттям чинної редакції Кодексу адміністративного судочинства України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
З урахуванням вищевикладеного, перебіг строку на оскарження рішення №7534766/3141805614 від 31.10.2022 розпочався 19.11.2022 і закінчився 19.02.2023. Разом з тим, позов подано до суду 19.01.2024 тобто із пропуском строків звернення до суду, визначених нормами Кодексу адміністративного судочинства України більше ніж на рік часу.
З огляду на зазначене, ухвалою від 05.09.2025 суд, відповідно до вимог частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, залишив позовну заяву без руху та запропонував позивачу протягом п'яти днів з дня вручення ухвали усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення відповідного строку, з долученням доказів, на підтвердження існування таких обставин, які об'єктивно не дозволяли своєчасно подати позов.
Ухвала була надіслана позивачу на адресу, зазначену ним у позовній заяві. Разом з тим, рекомендований лист з повідомленням про вручення, повернуто на адресу суду з відміткою відділення зв'язку про те, що «адресат відсутній за вказаною адресою».
Додатково, про винесену судом ухвалу повідомлено телефонограмою за номером телефону, який був зазначений у позовній заяві.
Згідно частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
А в силу вимог частини першої статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до змісту абзацу 4 частини четвертої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності учасників справи за вказаною ними адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Згідно з частиною шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, судом вчинені визначені Кодексом адміністративного судочинства України дії щодо повідомлення позивача про наявність ухвали про залишення позовної заяви без руху, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, а тому вважається, що вручена належним чином.
Станом на 22.09.2025 клопотання з долученням доказів поважності пропуску строку звернення сторона позивача до суду не подала.
Суд наголошує, що обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась до суду, а позивач в даному конкретному випадку покладений на нього обов'язок не виконав і доводів відповідача належним чином не спростував.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд звертає увагу, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, та запобігає зловживанням.
Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Стаббігс та інші проти Великобританії» (Stubbings and Others v. the United Kingdom, §§ 51-52) визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
В силу вимог частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Також за правилами частин тринадцятої - п'ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За наведеного, позовна заява позивача підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно, клопотання відповідача про залишення позовної заяви позивача без розгляду через пропуск ним строку звернення до суду - підлягає до задоволення.
За правилами частини третьої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Відповідно до частини п'ятої цієї статті, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Разом з тим, за правилами пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду, однак лише за клопотанням особи, яка його сплатила.
Оскільки на даному етапі таке клопотання відсутнє, підстав для повернення позивачу сплаченої ним суми судового збору немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 166, 171, 122, 123, 240, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов приватного підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №7534766/3141805614 від 31.10.2022 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 20.10.2022 та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену приватним підприємцем ОСОБА_1 податкову накладну №1 від 20.10.2022 датою її подання на реєстрацію, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 22 вересня 2025 року
Суддя Н.В. Друзенко