з питань прийняття до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог
та залучення до участі у справі співвідповідача
19 вересня 2025 року м. Рівне №460/9535/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П. розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про
визнання протиправними дій щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2017 з встановленням базового місяця - січень 2008 року та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 01.12.2017, з встановленням базового місяця - січень 2008 року;
визнання протиправними дій щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 02.12.2017 по 14.07.2017 з встановленням базового місяця - січень 2008 року та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період 02.12.2017 по 14.07.2017, з встановленням базового місяця - січень 2008 року.
Ухвалою суду від 03.06.2025 суддею Махаринцем Д.Є. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У зв'язку з відстороненням від посади Рівненського окружного адміністративного суду судді Махаринця Д.Є., вказану справу передано для повторного розподілу до автоматизованої системи документообігу суду.
Ухвалою суду від 16.09.2025 справу прийнято до провадження судді Зозулі Д.П.
Судом встановлено, що 16.06.2025 позивачем подано заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, згідно з якою ОСОБА_1 просив залучити до участі у справі Національний університет оборони України та збільшити позовні вимоги:
- визнати протиправними дії Національного університету оборони України щодо обрахування грошового забезпечення за період з 30.08.2021 по 05.04.2022, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762 грн);
- зобов'язати Національний університет оборони України здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 30.08.2021 по 31.12.2021, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 (2270 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до Постанови КМУ №704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Національний університет оборони України здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2022 по 05.04.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (2481 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до Постанови КМУ №704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
Вирішуючи вказану заяву, суд виходить з такого.
Частиною 1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно із ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Права та обов'язки учасників справи закріпленні статтею 44 КАС України.
За змістом ч.1 ст.47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, суд враховує, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але у межах спірних правовідносин.
Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені ст.5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
За усталеною позицією Верховного Суду під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається.
Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 18.06.2025 у справі №640/21016/19.
Суд звертає увагу, що предметом розгляду в даній справі за первісним позовом є нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 14.07.2017, з встановленням базового місяця - січень 2008 року.
Водночас, в поданій позивачем заяві визначено як нову самостійну матеріально-правову вимогу (щодо перерахунку грошового забезпечення за період з 30.08.2021 по 05.04.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року), так і підстави виникнення нових спірних правовідносин (обрахунок грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року).
Встановлені обставини в їх сукупності дають підстави вважати, що подана заява про уточнення (збільшення) позовних вимог фактично містить нові позовні вимоги немайнового характеру, має самостійний предмет спору та правові підстави для звернення до суду, тобто по своїй суті є новим позовом, що вказує на одночасну зміну предмета та підстави позову, що адміністративно-процесуальним законом не допускається. Крім того, позивач просить залучити нового учасника спору, до якого звернені вказані вимоги.
З огляду на наведене, заява позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог суперечить вимогам ст.47 КАС України, а отже не підлягає до прийняття судом.
Керуючись статтями 47, 248, 256 КАС України, суд
В прийнятті заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.47 КАС України, - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Д.П. Зозуля