Справа № 199/12873/25
(1-кс/199/1077/25)
2025 року вересня місяця 22 дня м. Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Вінниця Вінницької області, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, офіційно не працевлаштований, дітей на утриманні не маючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий: АДРЕСА_2 ,
в силу ст. 89 КК України не судимий;
05.04.2024 до Голосіївського районного суду м. Києва направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024100010000372 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, 24 квітня 2025 року Голосіївським управлінням поліції ГУНП у м.Києві оголошено в державний розшук, -
якому 19 вересня 2025 року повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
22 вересня 2025 року слідчий СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, погодженим з повноважним прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 22 липня 2025 року приблизно о 01 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , прибув до приміщення торгівельної зали компанії АЗС «ОККО», яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Любарського, 2М, де побачив електросамокат торгової марки «Proove» Моделі «XCity Pro» потужністю 350W, де у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану. Будучи обізнаним, що 24.02.2022 на підставі Указу Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської федерації, на території України було введено воєнний стан, у подальшому, відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.07.2025 № 4524/2025, строк дії воєнного стану в Україні з 05 годин 30 хвилин 26 липня 2025 року продовжено строком на 90 діб (тобто до 05.11.2025), ОСОБА_4 приступив до реалізації свого злочинного умислу.
Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, вчиняючи кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, 22.07.2025 приблизно о 01 годині 07 хвилин, ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні торгівельної зали АЗС «ОККО», яка розташована за адресою: м.Дніпро, вул. Любарського, 2М, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу, взявшись обома руками за кермо електросамоката торгової марки «Proove» моделі «XCity Pro», потужністю 350W, який належить і обліковується на балансі компанії ТОВ «ОККО-ЛАЙТ», з допомогою кнопки запустив акумулятор та виїхав із приміщення вищевказаної торгівельної зали на вулицю. Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, з місця вчинення кримінального правопорушення зник та в подальшому розпорядився майном на власний розсуд. Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/105-25/11362-ТВ від 08.08.2025, ринкова вартість електросамоката торгової марки «Proove» моделі «X-City Pro» у новому стані, станом на 22.07.2025, становила 21 548,00 гривень (двадцять одна тисяча п'ятсот сорок вісім гривень 00 копійок). Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/105-25/11362-ТВ від 08.08.2025, спричинив ТОВ «ОККО-ЛАЙТ» матеріальний збиток на суму 21548,00 гривень.
Умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ч.4 ст. 185 КК України.
19.09.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
За таких обставин, порушується питання обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просила клопотання задовольнити, посилаючись на підстави, викладені в ньому та на існуючі ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, проти обрання більш м'якого запобіжного заходу заперечувала, оскільки це не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього нормами КПК України обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_4 визнав провину та просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою його проживання в місті Дніпрі.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, вивчивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , вважаю необхідним задовольнити клопотання слідчого та застосувати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою, виходячи з наступного.
Відповідно до Витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню за №12025042220000782 27.07.2025 внесено відомості про те, що 26.07.2025 до ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області звернулася ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що невстановлена особа 22.07.2025 близько 02:00 з приміщення торгівельної зали АЗСТОВ «ОККО ЛАЙТ», яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Любарського, буд. 2М, шляхом вільного доступу в умовах воєнного стануиздійснила крадіжку електросамокату (ЄО №26128).
19.09.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.07.2025; протоколом огляду місця події від 26.07.2025; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_7 від 01.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 28.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 31.08.2025; протоколом огляду відеозапису від 02.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 06.08.2025; висновком експерта судової-товарознавчої експертизи №СЕ-19/105-25/11362-ТВ від 01.08.2025; протоколом огляду місця події від 31.08.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, репутацію, вік та стан здоров'я, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків.
Слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у скоєні злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, перебуває в розшуку, за місцем реєстрації не проживає. Місця проживання на території місця Дніпра, зареєстрованого у встановленому чинним законодавством порядку, не має.
Також, слідчий суддя зважує на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який скоєно під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, що діє по теперішній час.
Визнаючи доведеними заявлені слідчим та прокурором вищевказані ризики, слідчий суддя також керується практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 26 липня 2001 року по справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконного впливу на свідків та потерпілого існує у зв'язку з тим, що на даній стадії ще не встановлені усі обставини вчинення злочину, що можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні та на потерпілого, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній ніде не працевлаштований, законного джерела прибутку не має, не має міцних соціальних зв'язків.
Визнаючи доведеними заявлені слідчим та прокурором вищевказані ризики, слідчий суддя також керується практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 26 липня 2001 року по справі "Ілійков проти Болгарії" зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Доказів того, що підозрюваний ОСОБА_4 не може за станом здоров'я перебувати під вартою, слідчому судді не надано.
При цьому суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
З огляду на зазначене, суд не може погодитися з посиланнями ОСОБА_4 щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Крім того, заявляючи про застосування домашнього арешту слідчому судді не надано відповідних доказів проживання у місті Дніпрі, доказів кому належить будинок АДРЕСА_2 , ставлення власника цього будинку до обрання за цією адресою запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту.
З огляду на вищевикладене, суд не знаходить підстав для обрання ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, а тому у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 слід відмовити.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України вважаю, що достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків передбачених статтею 177 КПК України розмір застави необхідно визначити в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 181 680 гривень.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України,
Клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 19 листопада 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, у сумі 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 будуть покладені обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.
Ухвала набирає чинності негайно.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
22.09.2025